Фізіологія травлення

ВИД СОКУ

СКЛАД

ФІЗІОЛОГІЧНА ДІЯ

НЕОРГАНІЧНІ

ОРГАНІЧНІ

1

2

3

4

СЛИНА

РН – 7,4 - 8

0,5 - 2 Л ЗА ДОБУ

НАТРІЙ, КАЛІЙ,

КАЛЬЦІЙ, ХЛОР,

МАГНІЙ,

СО₃, НРО₄, О₄

АМІЛАЗА (ПТІАЛІН),

МАЛЬТАЗА,

МУЦИН,

ЛІЗОЦИМ

- ПЕРЕТВОРЮЄ КРОХМАЛЬ НА ДИЦУКРИДИ;

- ПЕРЕТВОРЮЄ ДИЦУКРИДИ НА МОНОЦУКРИДИ;

- РОБИТЬ ХАРЧОВУ ГРУДКУ СЛИЗЬКОЮ, ЩО ПОЛЕГШУЄ ЇЇ КОВТАННЯ І ПРОСУВАННЯ ПО

СТРАВОХОДУ;

-НАДАЄ В'ЯЗКОСТІ;

- МАЄ БАКТЕРИЦИДНІ ВЛАСТИВОСТІ І ЗАПОБІГАЄ КАРІЄСУ ЗУБІВ.

ОСТАННІМ ЧАСОМ ВИЯВЛЕНО ПРОТЕАЗИ (КАТЕПСИНИ), ЛІПАЗИ, ЛУЖНА І КИСЛА ФОСФОТАЗИ, РНК-АЗИ.

НЕ ВИКЛЮЧЕНО, ЩО ВОНИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСІ ТРАВЛЕННЯ, АЛЕ АКТИВНІСТЬ ЇХ НЕВЕЛИКА.

ШЛУНКОВИЙ СІК

РН – 0,9 - 1,5

2 - 2,5 Л ЗА ДОБУ

0,85%

НАТРІЙ, КАЛІЙ,

КАЛЬЦІЙ, ХЛОР,

МАГНІЙ, НСО₃,

НРО₄

0,4%

1. ПРОТЕАЗИ:

А) ПЕПСИН;

Б) ГАСТРИКСИН;

В) ЖЕЛАТІНАЗА;

Г) ХІМОЗИН;

Д) РЕНІН.

- ВИДІЛЯЄТЬСЯ В НЕАКТИВНІЙ ФОРМІ У ВИГЛЯДІ ПЕПСИНОГЕНУ, ЯКИЙ ПІД ВПЛИВОМ

СОЛЯНОЇ КИСЛОТИ ПЕРЕХОДИТЬ В АКТИВНУ ФОРМУ І ГІДРОЛІЗУЄ ПЕПТИДНІ ЗВ'ЯЗКИ

В СЕРЕДИНІ БІЛКОВИХ МОЛЕКУЛ (В КИСЛОМУ СЕРЕДОВИЩІ);

- БЛИЗЬКИЙ ДО АКТИВНОСТІ ПЕПСИНУ;

- ГІДРОЛІЗУЄ БІЛКИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ;

- ЗДІЙСНЮЄ ЗСІДАННЯ МОЛОКА, ТОБТО БІЛОК МОЛОКА, КОЗЕЇН, ВИПАДАЄ У

ВИГЛЯДІ КАЛЬЦІЄВОЇ КИСЛОТИ;

- ПОЧИНАЄТЬСЯ ГІДРОЛІЗ ЖИРІВ З УТВОРЕННЯМ ГЛІЦЕРИНУ ТА ЖИРНИХ КИСЛОТ.

2. ЛІПАЗИ

- ДІЮТЬ ТІЛЬКИ НА ЕМУЛЬГОВАНІ ЖИРИ (МОЛОКА).

3. МУЦИН

- ШЛУНКОВИЙ СЛИЗ, СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ГЛІКОПРОТЕЇДІВ, ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ КЛІТИН І

ЛЕЙКОЦИТІВ;

- ЗАХИЩАЄ СЛИЗОВУ ОБОЛОНКУ ШЛУНКУ ВІД АГРЕСИВНОЇ ДІЇ ШЛУНКОВОГО СЕРЕДО-

ВИЩА. ПРИЄДНУЄ РОЗЧИНЕНІ В ВОДІ ВІТАМІНИ ГРУПИ В І АСКОРБІНОВУ КИСЛОТУ,

ЗАВДЯКИ ЧОМУ ВОНИ НЕ РУЙНУЮТЬСЯ ШЛУНКОВИМ СОКОМ.;

- АКТИВУЄ СЕКРЕТОРНУ ФУНКЦІЮ ЗАЛОЗ ШЛУНКА.

HCL -0,5%

4. ГАСТРОМУКО-

ПРОТЕЇД (ВНУТ-

РІШНІЙ ФАКТОР

КАСЛА)

- НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ ВСМОКТУВАННЯ ВІТАМІНУ В₁₂, ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З ЯКИМ УТВОРЮЄ-

ТЬСЯ АНТИАНЕМІЧНИЙ ФАКТОР;

- ВИКЛИКАЄ НАБРЯК І ДЕНАТУРАЦІЮ БІЛКІВ, ЧИМ ПОЛЕГШУЄ ПОДАЛЬШИЙ ЇХ

ГІДРОЛІЗ;

- АКТИВУЄ ПЕПСИНОГЕНИ; - ДІЄ АНТИБАКТЕРІАЛЬНО; - СТИМУЛЮЄ РУХ ШЛУНКУ;

- УТВОРЮЄ КИСЛЕ СЕРЕДОВИЩЕ ШЛУНКОВОГО СОКУ, НЕОБХІДНЕ ДЛЯ ДІЇ ПЕПСИНУ; - У ДОРОСЛИХ ЛЮДЕЙ ВИКЛИКАЄ ЗСІДАННЯ МОЛОКА, БО В НИХ ХІМОЗИН МАЙЖЕ

НЕ ВИДІЛЯЄТЬСЯ.

ПІДШЛУНКОВИЙ СІК

РН – 7,1 - 8,2

1,2 - 2 Л ЗА ДОБУ

1%

НАТРІЙ, КАЛІЙ,

КАЛЬЦІЙ, ХЛОР,

НРО₄, НСО₃

0,1 - 0,3%

1. ПРОТЕАЗИ:

А) ТРИПСИН;

Б) ХІМОТРИПСИН;

В) КАРБОКСИПЕП-

ТІДАЗА.

- ВИДІЛЯЄТЬСЯ В КИШЕЧНИК В НЕАКТИВНОМУ СТАНІ У ВИДІ ТРИПСИНОГЕНА, ПІСЛЯ

ЙОГО АКТИВАЦІЇ ЕНТЕРОКІНАЗОЮ УТВОРЮЄТЬСЯ ТРИПСИН;

- КАТАЛІЗУЄ ПЕРЕТВОРЕННЯ ХІМОТРИПСИНА І ПРОКАРБОКСИНОПТІДАЗИ;

- ПІД ВПЛИВОМ ПРОТЕАЗ РОЗЩЕПЛЮЮТЬСЯ БІЛКИ (ПЕРВИННІ ПРОДУКТИ ЇХ ГІДРОЛІ-

ЗУ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНІ ПОЛІПЕПТИДИ), ВНАСЛІДОК УТВОРЮЮТЬСЯ НИЗЬКОМОЛЕ-

КУЛЯРНІ ПЕПТІДИ І В НЕВЕЛИКІЙ КІЛЬКОСТІ АМІНОКИСЛОТИ.

2. НУКЛЕАЗА

- ДІЯ СПРЯМОВАНА НА НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ.

3. ЛІПАЗА

- СЕКРЕТУЄТЬСЯ В НЕАКТИВНОМУ СТАНІ І АКТИВІЗУЄТЬСЯ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ З ЖОВЧЮ,

РОЗЩЕПЛЮЄ ЖИРИ ДО ГЛІЦЕРИНУ І ЖИРНИХ КИСЛОТ.

4. КАРБОГІДРАЗИ:

А) АМІЛАЗА;

Б) МАЛЬТАЗА;

В) ЛАКТАЗА.

- РОЗЩЕПЛЮЄ КРОХМАЛЬ ДО ДИЦУКРИДІВ;

- ПЕРЕТВОРЮЄ ДИЦУКРИДИ НА МОНОЦУКРИДИ;

- РОЗЩЕПЛЮЄ ЦУКОР МОЛОКА ДО МОНОЦУКРИДІВ.

5. ФОСФОТАЗА

- ДІЄ НА ПРОДУКТИ РОЗЩЕПЛЕННЯ ЖИРІВ.

КИШКОВИЙ СІК

(ТОНКА КИШКА)

РН – 7,0 - 8,5

5 - 2 Л ЗА ДОБУ

- « -

1. ПРОТЕАЗИ:

А) АМІНОПЕПТІ-

ДАЗА;

Б) ЛЕЙЦИНАМІНО-

ПЕПТІДАЗА;

В) КАТЕПСИН.

- РОЗЩЕПЛЮЮТЬ ПРОДУКТИ ПЕРЕТРАВЛЕННЯ БІЛКІВ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬСЯ В ШЛУНКУ

ТА 12-ТИПАЛІЙ КИШЦІ;

- ДІЄ НА БІЛКОВІ КОМПОНЕНТИ ЇЖІ ТА ТРАВНИХ СОКІВ В СЛАБОКИСЛОМУ СЕРЕДОВИЩІ.

2. ФОСФОТАЗИ

- КИСЛА ТА ЛУЖНА, БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ТРАВЛЕННІ ФОСФОЛІПІДІВ.

3. ЛІПАЗА

- В НЕЗНАЧНІЙЙ КІЛЬКОСТІ ДІЄ НА НЕЙТРАЛЬНІ ЖИРИ.

4. КАРБОГІДРАЗИ:

А) АМІЛАЗА;

Б) МАЛЬТАЗА;

В) САХАРАЗА;

Г) ЛАКТАЗА.

- РОЗЩЕПЛЮЄ ПОЛІЦУКРИДИ ТА ДИЦУКРИДИ ДО МОНОЦУКРИДІВ;

- РОЗЩЕПЛЮЄ ДИЦУКРИДИ ДО МОНОЦУКРИДІВ;

- РОЗЩЕПЛЮЄ ДИЦУКРИДИ ДО МОНОЦУКРИДІВ;

- РОЗЩЕПЛЮЄ ЦУКОР МОЛОКА.

5. ЕНТЕРОКІНАЗА

- КАТАЛІЗУЄ ПЕРЕТВОРЕННЯ ТРИПСИНОГЕНУ В ТРИПСИН.

6. МУЦИН

- СЛИЗ.

КИШКОВИЙ СІК

(ТОВСТА КИШКА)

РН – 8,5 - 9

00,5 – 00,6 Л ЗА ДОБУ

Н₂О – 98,6%

ЗНАЧНА КІЛЬКІСТЬ

ЗЛУЩЕНИХ КЛІТИН

ЕПІТЕЛІЮ, ЛІМФО-ЦИТІВ ТА СЛИЗУ.

НЕВЕЛИКА КІЛЬ-

КІСТЬ ФЕРМЕНТІВ:

А) ПЕПТИДАЗИ;

Б) ЛІПАЗИ;

В) АМІЛАЗИ.;

Г) ЛУЖНА

ФОСФОТАЗА;

Д) ЦЕЛЮЛАЗА.

ДУЖЕ МАЛО ПОСТУПАЮТЬ З ХІМУСОМ І ІНАКТИВУЮТЬСЯ МІКРОФЛОРОЮ КИШКИ.

- РОЗЩЕПЛЮЄ КЛІТЧАТКУ (50%)

МІКРОФЛОРА:

А) КИШКОВА

ПАЛИЧКА;

Б) БАКТЕРІЇ МОЛО-

ЧНОКИСЛОГО

БРОДІННЯ.

- УТВОРЮЄ МОЛОЧНУ КИСЛОТУ, ЯКА МАЄ АНТИСЕПТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ;

- СИНТЕЗУЄ ВІТАМІНИ ГРУПИ В, ВІТАМІН К, ПАНТОТЕТОВУ КИСЛОТУ, ЛАКТОФЛАВІН;

- ІНАКТИВУЄ ФЕРМЕНТИ, ПРИГНІЧУЄ РОЗМНОЖЕННЯ ПАТОГЕННИХ МІКРОБІВ.

НЕГАТИВНА РОЛЬ МІКРООРГАНІЗМІВ:

- УТВОРЮЮТЬ ЕНДОТОКСИНИ;

- ВИКЛИКАЮТЬ БРОДІННЯ ТА ГНИЛІСНІ ПРОЦЕСИ З УТВОРЕННЯМ ОТРУЙНИХ РЕЧО-

ВИН (ІНДОЛ, СКАТОЛ, ФЕНОЛ);

- В ПЕВНИХ ВИПАДКАХ МОЖУТЬ СПРИЧИНЯТИ ЗАХВОРЮВАННЯ.

ЖОВЧ

РН – 7,3 - 8

2 Л ЗА ДОБУ

ЖОВЧ МІХУРНА

РН – 6,8

ВОДА 97,5%

- « -

- « -

1. ЖОВЧНІ КИСЛОТИ

2. ЖОВЧНІ

ПІГМЕНТИ:

А) БІЛІРУБІН;

Б) БІЛІВЕРДІН.

3. ЖИРНІ КИСЛОТИ.

4. ФЕРМЕНТИ.

5. ВІТАМІНИ.

6. СЛИЗ.

- ВІДНОСЯТЬСЯ ДО СПЕЦИФІЧНИХ ПРОДУКТІВ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПЕЧІНКИ. У ЛЮДИНИ

ВИЯВЛЯЮТЬ ПЕРЕВАЖНО ХОЛЕВУ КИСЛОТУ.

- ПРИДАЮТЬ КОЛІР ЖОВЧІ. ВОНИ УТВОРЮЮТЬСЯ ІЗ ГЕМОГЛОБІНУ, ЯКИЙ ЗВІЛЬНЯЄТЬ-

СЯ ПІСЛЯ РУЙНУВАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ.

СЕКРЕЦІЯ ЖОВЧІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ БЕЗПЕРЕРВНО, А НАДХОДЖЕННЯ В 12-ТИПАЛУ КИШ-

КУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ТРАВЛЕННЯ. ПОЗА ТРАВЛЕННЯМ ЖОВЧ ПОТРАПЛЯЄ ДО

ЖОВЧНОГО МІХУРА. ТОМУ РОЗРІЗНЯЮТЬ ЖОВЧ МІХУРНУ І ПЕЧІНКОВУ.

- ЖОВЧ ТЕМНА, МАЄ В'ЯЗКУ ТА ТЯГНУЧУ КОНСИСТЕНЦІЮ, ГУСТИНА ЇЇ 1,048. РІЗНИЦЯ МІЖ НИМИ ОБУМОВЛЕНА ТИМ, ЩО СЛИЗОВА ОБОЛОНКА ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ ПРОДУКУЄ МУЦИН І ЗДАТНА ВСМОКТУВАТИ ВОДУ.

ФУНКЦІЇ ЖОВЧІ:

1. ЕКСКРЕТОРНА – З НЕЮ ВИВОДЯТЬСЯ ІЗ КРОВІ РІЗНІ ЕКЗО- ТА ЕНДОГЕННІ РЕЧОВИНИ.

2. ПІДВИЩУЄ АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТУ ПАНКРЕАТИЧНОГО СОКУ ЛІПАЗИ В 20 РАЗІВ.

3. ЕМУЛЬГУЄ НЕЙТРАЛЬНІ ЖИРИ, РОЗБИВАЮЧИ ЇХ НА ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ДРІБНИХ

КРАПЕЛЬ.

4. НЕОБХІДНА ДЛЯ ВСМОКТУВАННЯ ЖИРНИХ КИСЛОТ ТА ЖИРОРОЗЧИННИХ ВІТАМІ-

НІВ.

5. ПІДВИЩУЄ ТОНУС КИШОК, СТИМУЛЮЄ ЇХ МОТОРИКУ.

6. БЕРЕ УЧАСТЬ В МЕМБРАННОМУ (ПРИСТІНКОВОМУ) ТРАВЛЕННІ.

7. БАКТЕРІОСТАТИЧНО ВПЛИВАЄ НА ФЛОРУ КИШОК.

8. ПІДСИЛЮЄ СОКОВИДІЛЕННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ.

9. ПОПЕРЕДЖУЄ РОЗВИТОК ГНИЛІСНИХ ПРОЦЕСІВ.

ЖОВЧ

РН – 7,3 - 8

2 Л ЗА ДОБУ

ЖОВЧ МІХУРНА

РН – 6,8

ВОДА 97,5%

- « -

- « -

1. ЖОВЧНІ КИСЛОТИ

2. ЖОВЧНІ

ПІГМЕНТИ:

А) БІЛІРУБІН;

Б) БІЛІВЕРДІН.

3. ЖИРНІ КИСЛОТИ.

4. ФЕРМЕНТИ.

5. ВІТАМІНИ.

6. СЛИЗ.

- ВІДНОСЯТЬСЯ ДО СПЕЦИФІЧНИХ ПРОДУКТІВ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПЕЧІНКИ. У ЛЮДИНИ

ВИЯВЛЯЮТЬ ПЕРЕВАЖНО ХОЛЕВУ КИСЛОТУ.

- ПРИДАЮТЬ КОЛІР ЖОВЧІ. ВОНИ УТВОРЮЮТЬСЯ ІЗ ГЕМОГЛОБІНУ, ЯКИЙ ЗВІЛЬНЯЄТЬ-

СЯ ПІСЛЯ РУЙНУВАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ.

СЕКРЕЦІЯ ЖОВЧІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ БЕЗПЕРЕРВНО, А НАДХОДЖЕННЯ В 12-ТИПАЛУ КИШ-

КУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ТРАВЛЕННЯ. ПОЗА ТРАВЛЕННЯМ ЖОВЧ ПОТРАПЛЯЄ ДО

ЖОВЧНОГО МІХУРА. ТОМУ РОЗРІЗНЯЮТЬ ЖОВЧ МІХУРНУ І ПЕЧІНКОВУ.

- ЖОВЧ ТЕМНА, МАЄ В'ЯЗКУ ТА ТЯГНУЧУ КОНСИСТЕНЦІЮ, ГУСТИНА ЇЇ 1,048. РІЗНИЦЯ МІЖ НИМИ ОБУМОВЛЕНА ТИМ, ЩО СЛИЗОВА ОБОЛОНКА ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ ПРОДУКУЄ МУЦИН І ЗДАТНА ВСМОКТУВАТИ ВОДУ.

ФУНКЦІЇ ЖОВЧІ:

1. ЕКСКРЕТОРНА – З НЕЮ ВИВОДЯТЬСЯ ІЗ КРОВІ РІЗНІ ЕКЗО- ТА ЕНДОГЕННІ РЕЧОВИНИ.

2. ПІДВИЩУЄ АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТУ ПАНКРЕАТИЧНОГО СОКУ ЛІПАЗИ В 20 РАЗІВ.

3. ЕМУЛЬГУЄ НЕЙТРАЛЬНІ ЖИРИ, РОЗБИВАЮЧИ ЇХ НА ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ДРІБНИХ

КРАПЕЛЬ.

4. НЕОБХІДНА ДЛЯ ВСМОКТУВАННЯ ЖИРНИХ КИСЛОТ ТА ЖИРОРОЗЧИННИХ ВІТАМІ-

НІВ.

5. ПІДВИЩУЄ ТОНУС КИШОК, СТИМУЛЮЄ ЇХ МОТОРИКУ.

6. БЕРЕ УЧАСТЬ В МЕМБРАННОМУ (ПРИСТІНКОВОМУ) ТРАВЛЕННІ.

7. БАКТЕРІОСТАТИЧНО ВПЛИВАЄ НА ФЛОРУ КИШОК.

8. ПІДСИЛЮЄ СОКОВИДІЛЕННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ.

9. ПОПЕРЕДЖУЄ РОЗВИТОК ГНИЛІСНИХ ПРОЦЕСІВ.

ЖОВЧ

РН – 7,3 - 8

2 Л ЗА ДОБУ

ЖОВЧ МІХУРНА

РН – 6,8

ВОДА 97,5%

- « -

- « -

1. ЖОВЧНІ КИСЛОТИ

2. ЖОВЧНІ

ПІГМЕНТИ:

А) БІЛІРУБІН;

Б) БІЛІВЕРДІН.

3. ЖИРНІ КИСЛОТИ.

4. ФЕРМЕНТИ.

5. ВІТАМІНИ.

6. СЛИЗ.

- ВІДНОСЯТЬСЯ ДО СПЕЦИФІЧНИХ ПРОДУКТІВ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПЕЧІНКИ. У ЛЮДИНИ

ВИЯВЛЯЮТЬ ПЕРЕВАЖНО ХОЛЕВУ КИСЛОТУ.

- ПРИДАЮТЬ КОЛІР ЖОВЧІ. ВОНИ УТВОРЮЮТЬСЯ ІЗ ГЕМОГЛОБІНУ, ЯКИЙ ЗВІЛЬНЯЄТЬ-

СЯ ПІСЛЯ РУЙНУВАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ.

СЕКРЕЦІЯ ЖОВЧІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ БЕЗПЕРЕРВНО, А НАДХОДЖЕННЯ В 12-ТИПАЛУ КИШ-

КУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ТРАВЛЕННЯ. ПОЗА ТРАВЛЕННЯМ ЖОВЧ ПОТРАПЛЯЄ ДО

ЖОВЧНОГО МІХУРА. ТОМУ РОЗРІЗНЯЮТЬ ЖОВЧ МІХУРНУ І ПЕЧІНКОВУ.

- ЖОВЧ ТЕМНА, МАЄ В'ЯЗКУ ТА ТЯГНУЧУ КОНСИСТЕНЦІЮ, ГУСТИНА ЇЇ 1,048. РІЗНИЦЯ МІЖ НИМИ ОБУМОВЛЕНА ТИМ, ЩО СЛИЗОВА ОБОЛОНКА ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ ПРОДУКУЄ МУЦИН І ЗДАТНА ВСМОКТУВАТИ ВОДУ.

ФУНКЦІЇ ЖОВЧІ:

1. ЕКСКРЕТОРНА – З НЕЮ ВИВОДЯТЬСЯ ІЗ КРОВІ РІЗНІ ЕКЗО- ТА ЕНДОГЕННІ РЕЧОВИНИ.

2. ПІДВИЩУЄ АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТУ ПАНКРЕАТИЧНОГО СОКУ ЛІПАЗИ В 20 РАЗІВ.

3. ЕМУЛЬГУЄ НЕЙТРАЛЬНІ ЖИРИ, РОЗБИВАЮЧИ ЇХ НА ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ДРІБНИХ

КРАПЕЛЬ.

4. НЕОБХІДНА ДЛЯ ВСМОКТУВАННЯ ЖИРНИХ КИСЛОТ ТА ЖИРОРОЗЧИННИХ ВІТАМІ-

НІВ.

5. ПІДВИЩУЄ ТОНУС КИШОК, СТИМУЛЮЄ ЇХ МОТОРИКУ.

6. БЕРЕ УЧАСТЬ В МЕМБРАННОМУ (ПРИСТІНКОВОМУ) ТРАВЛЕННІ.

7. БАКТЕРІОСТАТИЧНО ВПЛИВАЄ НА ФЛОРУ КИШОК.

8. ПІДСИЛЮЄ СОКОВИДІЛЕННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ.

9. ПОПЕРЕДЖУЄ РОЗВИТОК ГНИЛІСНИХ ПРОЦЕСІВ.

ЖОВЧ

РН – 7,3 - 8

2 Л ЗА ДОБУ

ЖОВЧ МІХУРНА

РН – 6,8

ВОДА 97,5%

- « -

- « -

1. ЖОВЧНІ КИСЛОТИ

2. ЖОВЧНІ

ПІГМЕНТИ:

А) БІЛІРУБІН;

Б) БІЛІВЕРДІН.

3. ЖИРНІ КИСЛОТИ.

4. ФЕРМЕНТИ.

5. ВІТАМІНИ.

6. СЛИЗ.

- ВІДНОСЯТЬСЯ ДО СПЕЦИФІЧНИХ ПРОДУКТІВ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПЕЧІНКИ. У ЛЮДИНИ

ВИЯВЛЯЮТЬ ПЕРЕВАЖНО ХОЛЕВУ КИСЛОТУ.

- ПРИДАЮТЬ КОЛІР ЖОВЧІ. ВОНИ УТВОРЮЮТЬСЯ ІЗ ГЕМОГЛОБІНУ, ЯКИЙ ЗВІЛЬНЯЄТЬ-

СЯ ПІСЛЯ РУЙНУВАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ.

СЕКРЕЦІЯ ЖОВЧІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ БЕЗПЕРЕРВНО, А НАДХОДЖЕННЯ В 12-ТИПАЛУ КИШ-

КУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ТРАВЛЕННЯ. ПОЗА ТРАВЛЕННЯМ ЖОВЧ ПОТРАПЛЯЄ ДО

ЖОВЧНОГО МІХУРА. ТОМУ РОЗРІЗНЯЮТЬ ЖОВЧ МІХУРНУ І ПЕЧІНКОВУ.

- ЖОВЧ ТЕМНА, МАЄ В'ЯЗКУ ТА ТЯГНУЧУ КОНСИСТЕНЦІЮ, ГУСТИНА ЇЇ 1,048. РІЗНИЦЯ МІЖ НИМИ ОБУМОВЛЕНА ТИМ, ЩО СЛИЗОВА ОБОЛОНКА ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ ПРОДУКУЄ МУЦИН І ЗДАТНА ВСМОКТУВАТИ ВОДУ.

ФУНКЦІЇ ЖОВЧІ:

1. ЕКСКРЕТОРНА – З НЕЮ ВИВОДЯТЬСЯ ІЗ КРОВІ РІЗНІ ЕКЗО- ТА ЕНДОГЕННІ РЕЧОВИНИ.

2. ПІДВИЩУЄ АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТУ ПАНКРЕАТИЧНОГО СОКУ ЛІПАЗИ В 20 РАЗІВ.

3. ЕМУЛЬГУЄ НЕЙТРАЛЬНІ ЖИРИ, РОЗБИВАЮЧИ ЇХ НА ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ДРІБНИХ

КРАПЕЛЬ.

4. НЕОБХІДНА ДЛЯ ВСМОКТУВАННЯ ЖИРНИХ КИСЛОТ ТА ЖИРОРОЗЧИННИХ ВІТАМІ-

НІВ.

5. ПІДВИЩУЄ ТОНУС КИШОК, СТИМУЛЮЄ ЇХ МОТОРИКУ.

6. БЕРЕ УЧАСТЬ В МЕМБРАННОМУ (ПРИСТІНКОВОМУ) ТРАВЛЕННІ.

7. БАКТЕРІОСТАТИЧНО ВПЛИВАЄ НА ФЛОРУ КИШОК.

8. ПІДСИЛЮЄ СОКОВИДІЛЕННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ.

9. ПОПЕРЕДЖУЄ РОЗВИТОК ГНИЛІСНИХ ПРОЦЕСІВ.