2.2.4 Розрахунок річної трудомісткості цеху (дільниці відділення)

Розрахунок річної трудомісткості цеху (дільниці відділення) виконується за формулою

(2.1)

Де Т₂ - річна трудомісткість ТО-2;

С _ц2 - відсоток робіт ТО-2 які виконуються в цехах (дільницях відділеннях);*

С_П2 - відсоток робіт ТО-2 які виконуються в цеху (дільниці відділення) яке проектується; [ С361]

Т „р - річна трудомісткість поточного ремонту;

С _пр- відсоток робіт поточного ремонту які виконуються в цехах (дільницях відділеннях);*

С_Ппр - відсоток робіт поточного ремонту які виконуються в цеху (дільниці відділенні) яке проектується; [ С 364 ]

Примітка: * - вибирається за даними таблиці 1.3

2.2.5 Розрахунок кількості робітників

В розрахунках визначається кількість робітників технологічно -необхідних або явочних (тих, які повинні обов'язково бути присутніми на робочих місцях для виконання виробничої програми) та списочних (тих які значаться в списку виробничого підрозділу).

Розрахунок кількості технологічно - необхідних робітників виконується за формулою

(2.2)

де Фр;р- ефективний річний фонд робочого часу робітника в годинах. Розрахунок кількості списочних робітників виконується за формулою

(2.3)

де П - плановані втрати робочого часу робітником від невиходів на роботу з поважних причин (всі види відпусток, тимчасова непрацездатність, виконання державних обовязків, тощо) в відсотках.

Ефективний річний фонд робочого часу робітника в годинах розраховується за формулою

(2.4)

де Д рр- кількість робочих днів виробничого підрозділу протягом року;

Ізм~ тривалість робочої* зміни в годинах;

Орієнтовно кількість робочих днів протягом року та тривалість робочої зміни в залежності від режиму роботи вибирати за даними таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Кількість робочих днів протягом року та тривалість робочої зміни в залежності від режиму роботи

Кількість робочих протягом тижня	днів	Кількість робочих року	днів	Тривалість зміни, год.
5		253		8
6		305		6,67

За виробничою необхідністю при узгодженні з працівником та профспілками можуть застосовуватись інші режими роботи при тривалості робочого тижня 40 годин.

.

2.2.6 Вибір технологічного обладнання

Вибір технологічного обладнання здійснюється на основі аналізу робіт які виконуються. Вибір технологічного обладнання рекомендується вмконувати в вигляді таблиці за формою 2.3

проекції обладнання на підлогу) [ ], і розставляються з дотриманням

вимог техніки безпеки відповідно до технологічного процесу. Після чого встановлюються габарити підрозділу і обчислюється його площа.

Таблиі]я2.3 Вибір	технологічного обладнання електротехнічного відділення
Назва	Роботи які виконуються	Технологічне
агрегагпа		обладнання
(прилади)
1 Генератор,	1 Діагностування	Стенд М 2214
стартер.	2 Розбирання	Стенд для розбирання генераторів і стартерів.
	3 Демонтаж підшипників	Знімач
	4 Проточування	Верстат токарно -
	контактних кілець 5 Перевірка якоря	гвинторізний
	стартера	Прилад ППЯ
2 Реле
регулятор

Після вибору технологічного обладнання оформляється відомість технологічного обладнання в вигляді табдиці за формою 2.4

Таблиця 2.4 Відомість технологічного обладнання

Назва (модель) технологічного обладнання	Коротка техгічна характерис­тика	'О о .о .3	Габаритні розміри в плані, мм.	Площа одини­ці, м2	Вста­новле­на потуж ність, кВт	Вар­тість, Гривн.

2.2.7 Розрахунок площі виробничого підрозділу

Розрахунок площ цехів (дільниць, відділень) може бути виконаний трьома методами:

• за питомою площею на одного працівника; [ ]

• за сумарною площею обладнання; [ ]

• графічним методом

Для розрахунку або перевірки площі виробничого підрозділу графічним методом в вибраному масштабі виконуються темплети ( зображення

1

З Технологічний розрахунок зон і постів зон номерних видів технічних обслуговувань.

3.1 Технологічний розрахунок зон технічних обслуговувань. 3.1.1 Структура розділу.

1. Призначення, технологічні з'вязки зони

2. Розрахунок річної трудомісткості зони ТО.

3. Розрахунок кількості робочих постів зони.

4. Розрахунок кількості робітників.

5. Вибір методу організації виробництва

6. Вибір методу спеціалізації постів

7 Розподіл робіт технічного обслуговування та робітників за

постами

8. Вибір технологічного обладнання.

9. Розрахунок площі зони ТО.

3.2 Технологічний розрахунок постів зон технічного обслуговування. 3.2.1 Структура розділу.

1. Призначення, технолгічні зв'язки поста.

2. Розрахунок річної трудомісткості зони ТО. 3. Розрахунок кількості робочих постів зони.

4. Вибір методу організації виробництва

5. Вибір методу спеціалізації постів

6. Розподіл номенклатури робіт за постами

7. Розрахунок трудомісткості робіт поста який проектується.

8. Розрахунок кількості робітників.

9. Вибір технологічного обладнання поста.

10 Розрахунок площі поста.

3.3 Особливості розробки окремих питань розділів.

3.3.1 Розрахунок річної трудомісткості зон ТО.

Річна трудомісткість зон номерних видів ТО складається з трудомісткості безпосередньо виду ТО, трудомісткості супутнього ремонту, та трудомісткості сезонних обслуговувань. 1 в загальному виглчді виражається формулою:

(3.1) Де Т зг річна трудомісткість зони і- того виду ТО;

Тср-і - річна трудомісткість супутнього ремонту який виконується на постах зони ТО;

Тсо-і - річна трудомісткість сезонних обслуговувань суміщених з і-тим видом ТО;

Трудомісткість номерного виду ТО розрахувується в виробничій програмі ТО і ремонтів.

Трудомісткість супутнього ремонту вибирається в межах 15...20% від річної трудомісткості відповідного виду ТО [ С26]

(3.2)

Трудомісткість одиниці сезонного обслуговуваня приймається в межах 20% від трудомісткості ТО-2

(3.3)

Річна трудомісткість сезонного обслуговування суміщеного з і-тим видом ТО Розраховується за формулою:

(3.4)

Де - N со-і- річна кількість сезонних обслуговувань суміщених з і-тим видом ТО;

3.3.2 Розрахунок кількості робочих постів

Розрахунок кількості робочих постів виконується за формулою:

(3.5)

Де Тзі — трудомісткість зони і-того виду обслуговування;

Дрз — кількість робочих днів зони протягом року;

Пзм" кількість робочих змін протягом доби;

ЇЗМ " тривалість зміни, год.;

К*с- середня кількість робітників які одночасно працюють на посту в найбільш напружену зміну; [ ]

13

фп~ коефіцієнт використання робочого часу поста (вибирається в межах 0,94...0,96);

♦Примітка: Середня кількість робітників які одночасно працюють на посту може виражатись дробовим числом. В такому випадку ціла частина вказує кількість робітників які працюють на посту, а дробова - зайнятість на посту іншого робітника. Загальна кількість робітників які працюють в зоні ТО може бути лише цілим числом.

3.3.3 Розрахунок кількості робітників

Розрахунок кількості технологічно - необхідних робітників які працюють в одній зміні

(3.6) Розрахунок кількості технологічно - необхідних робітників зони

(3.7)

Розрахунок кількості списочних робітників зони виконується за формулою (2.3)

3.3.4 Розрахунок площі зони ТО

Ьа - довжина транспортного засобу (составу транспортних засобів) м. ; В - ширина транспортного засобу, м.; X /7 - кількість постів;

9 ОБ- сумарна площа обладнання, м²; [ ],[ ] К_п - коефіцієнт густини розстановки обладнання; [ ][ ]

Розрахунок площі зони ТО можна виконувати двома методами:

• за сумарною площею обладнання;

• графічним методом.

Рекомендується розрахунок виконувати за сумарною площею обладнання, а перевірку графічним методом.

Особливістю розрахунку площі зони ТО є те , шо в площу входе площа яку займає транспортний засіб. При цьому площу обладнання , яке знаходиться в зоні проекції на підлогу транспортного засобу, в сумарну площу обладнання

2

не включати. Розрахунок виконувати в м за формулою:

(3.8) де — площа транспортного засобу в плані, м².

(3-9) ₁₄

4 Технологічний розрахунок зон технічного обслуговування при організації виробництва поточним методом

До організації поточним методом найбільш придатні щоденне обслуговування та ТО -1. Діпроавтотранс рекомендує організацію технічних обслуговувань поточним методом при таких добових програмах

Таблиця 4.1 Рекомендації з організації технічних обслуговувань поточним методом в залежності від добових програм

Вид технічного обслуговування	Добова програма
Щоденне обслуговування	Більше 50
ТО-1	12...15
ТО-2	7...8

Але так як між черговими ТО - 2 маємо значний пробіг ( порядку 16...20 тис. кілометрів). ТранспртниЙ засіб накопичує значну кількість несправностей, які збільшують трудомісткість супутнього ремонту і зривають ритмічність виконання операцій на постах. Що зводить нанівець перваги поточного виробництва. Тому організація ТО - 2 поточним методом можлива лише при впровадженні значних додаткових організаціно - технічних заходів (попередня діагностика, усунення несправностей, тощо). Хоча і ці заходи не виключають повністю супутній ремонт на постах ТО. При звичайній же організації виконання ТО - 2 поточним методом недоцільне навіть при 12.. 15 обслуговуваннях на добу.

.1 Структура розділу

1. Розрахунок ритму і такту виробництва виду ТО

2. Розрахунок кількості поточних ліній для виробництва ТО

3. Розрахунок або вибір кількості робочих постів

4. Розрахунок такту постів

5. Розрахунок кількості робітників

6. Вибір технологічног обладнання

7. Розрахунок площі зони технічного обслуговування

4.2 Методичні рекомендації до розрахунку зон технічного обслуговування за ритмом виоробництва

4.2.1 Розрахунок ритму виоробництва

Ритм виробництва - час у хвилинах, який необхідно затратити на одне ТО щоб виконати добову програму. Ритм виробництва розраховується за формулою

(4.1)

Де - кількість робочих змін протягом доби; - ривалість зміни в годинах; —добова кількість обслуговувань і-того виду

4.2.2 Розрахунок такту виробництва

Такт виробництва - час у хвилинах через який транспртні засоби повинні надходити, перміщуватись з поста на пост, виходити з обслуговування.

(4.2)

де - трудомісткість одиниці обслуговання в людино (нормо)- годинах;

— кількість робітників які одночасно виконують роботи в зоні (на поточній лінії ТО)

- час у хвилинах необхідний для переміщення транспортного засобу

та його установки на пост.

Час переміщення вибирається в межах 1...3 хв при послідовному, З...5хв при паралельному розміщенні постів і переміщенні транспортного засобу своїм ходом або перекочуванням. При перміщенні конвейєром час перміщення розраховується за формулою:

(4.3)

де - довжина транспортного засобу або состава транспортних засобів

при їх обслуговуванні без розчеплення в метрах;

а- відстань безпеки між транспортними засобами що стоять на сусідніх постах в метрах ( вибирається в залежності від габаритної категорії транспортного засобу, способу розміщення на постах та характеру робіт які виконуються за [ ], [ ].

- швидкість переміщення конвейєра в М/ хв. Вибирається в залежності від типу конвейєра (безперервної чи періодичної дії) за рекомендаціями [ ], або його технічною характеристикою [

16

17

4.2.3 Розрахунок кількості поточних ліній необхідних для виробництва технічного обслуговування

(4.4)

Де - відповідно такт і ритм виробництва і - того виду технічного

обслуговування

4.2.4 Розрахунок кількості постів поточних ліній

де - такт поточної лінії;

де — трудомісткість і - того виду ТО в людино ( нормо ) - годинах;

- середня кількість робітників які одночасно працюють на лінії в найбільш напружену зміну[ ].

- середня кількість робітників які одночасно працюють на лінії може виражатись лише цілим числом

Діпроавтотрансом та НДІАТ розроблені типові двох -, трьох - та чотирьохпостові поточні лінії для виробництва всіх видів ТО [ ]. Тому буває більш доцільно вибрати за технологічною необхідністю стандартну лінію і лише відкорегувати такт лінії і середню кількість робітників на постах під свою виробничу програму та марку (модель) транспортного засобу.

4.2.5 Розподіл трудомісткості між постами поточної лінії

Розподіл трудомісткості між постами поточної лінії виконуєтья в залежності від вибраного методу спеціалізації постів, номенклатури робіт технічного обслуговування або агрегатів які обслуговуються на постах.

і;

При розподілі робіт щоденного обслуговування керуватись рекомендаціями

[ ]•

При розподілі робіт ТО - 1 або ТО - і спеціалізації постів за видами робіт рекомендаціями [ ], а при спеціалізації постів за агрегатами рекомендаціями [ ]•

4.2.6 Розрахунок такту постів поточної* лінії

Розрахунок такту постів поточної лінії в хвилинах виконується за формулою

де - трудомісткість технічного обслуговування яка виконується на даному посту (згідно прийнятому розподілу робіт між постами)

- середня кількість робітників які одночасно працюють на посту (середня кількість робітників які одночасно працюють на посту може виражатись дробовим числом в той час,як кількість робітників на лінії лише цілим)

Обовязковою умовою організації виробництва поточним методом є забезпечення рівності тактів постів ритму лінії та між собою з точністю до 0,1 хв.

Рівнісь тактів постів досягається за рахунок перерозподілу між постами трудомісткості та робітників.

Наібільш наочно розрахунок оформляти в вигляді таблиці за формою 4.2

Таблиця 4.2 Розрахунок постів поточної лінії технічного обслуговування обслуговування №...

Назва показника		Номери постів
	1	2		N
1 Відсоток трудомісткості	12	28		34
2 Трудомісткість, л-хв., н- хв.	72	168		243

19

3 Середня кількість робітників на посту	1,76	4,11		5,94
4 Час переміщення, хв.	1,5	1,5		1,5
5 Такт поста, хв.	42,2	42,3		42,4

3.2.6 Розрахунок кількості технологічно - необхідних (явочних) робітників

При такій меодиці розрахунку постів кількість робітників на лінії визначається як сума рядка 3 таблиці 4.2

Загальна кількості технологічно - необхідних робітників в відповідній зоні ТО розраховується за формулою

5 Технологічний розрахунок зон міжзмінного зберігання

5.1 Структура розділу

1. Вибір методу зберігання

2. Вибір методу розстановки транспортних засобів

3. Вибір методу полегшення пуску двигуна при низьких температурах

4. Вибір теплоносія ( основного, резервного )

5. Вибір енергоносія ( основного, резервного )

6. Вибір та розрахунок параметрів технологічного обладнання

7. Розрахунок персоналу

8. Розрахунок площі зони зберігання

5.2 Методичні рекомендації до виконання технологічного розрахунку зони

міжзмінного зберігання

5.2.1 Вибір методу зберігання, розстановки транспортних засобів та методу полегшення пуску двигуна при низьких температурах

Таблиця 5.1 Вибір методу зберігання, розстановки транспортних засобів та

методу полегшення пуску двигуна

Методи	Варіанти
1 Методи зберігання	1 Відкрите зберігання
	2 Відкрите зберігання під навісами
	3 Закрите зберігання в приміщеннях без опалення
	3 Закрите зберігання в приміщеннях з опаленням
2 Методи розстановки транспортних засобів при відкритому зберіганні	1 3 залежним виїздом
	2 3 незалежним виїздом
	5 Під прямим кутом
	4 Під гострим кутом
3 Методи розстановки транспортних засобів при закритому зберіганні	6 Манежна під прямим або гострим кутом
	2 Боксова
4 Методи полегшення пуску двигуна	1 Пусковими рідинами
	2 Підігрів протягом часу зберігання
	3 Розілрів перед пуском

20

21

5.2.2 Вибір теплоносія і енергоносія

Таблиця 5.2 Вибір тепло - і енергоносія

Енергоносій	Теплоносій	Спосіб застосування
1 Електроенергія	1 Масло	1 Підігрів масла в піддоні ТЕНами
	2 Вода	1 Підігрів води ТЕНами вмонтованими в систему охолодження
		3 Підігрів води в котлах і циркуляція її по системі охолодження
	3 Водяний пар	4 Підігрів води в котлах і циркуляція пару по системі охолодження
	4 Гаряче повітря	1 Підігрів повітря електрокалориферами і продування підігрітим повітрям радіатора та підкапотного простору
2 Газ	Теплове випромінювання	1 Підігрів агрегатів газовими горілками інфрачервоного випромінювання
3 Газ, мазут, інші види твердого і рідкого палива 4 Теплова енергія від систем централізованого теплопостачання	1 Вода, водяний пар	1 Підігрів води в котлах і циркуляція гарячої води або пару по системі охолодження
	2 Гаряче повітря	1 Підігрів повітря в "вогневих" калориферах та продування ним радіаторів і підкапотного простору транспортних засобів

Де - питома кількість тепла необхідна на підігрів (розігрів) двигуна

М Дж* автомобіл ь/год.

А_п - кількість місць стоянки автомобілів обладнаних підігрівом.

5.3 Розрахунок параметрів технологічного обладнання

1. Розрахунок кількості теплової енергії необхідної для підігріву (розігріву) двигунів.

2. Розрахунок кількості теплоносія.

3. Розрахунок перерізу трубопроводів для транспортування теплоносія.

5.3.1 Розрахунок кількості теплової енергії необхідної для підігріву (розігріву)