Компетентнісний підхід у позашкільній освіті художньо-естетичного напряму

У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливими та необ­хідними постають розробка й впровадження нових підходів, які сприяти­муть підвищенню її якості та забезпеченню доступності. Серед них особливе місце належить компетентнісному підходу¹ .

Компетентнісний підхід у позашкільній освіті базується на зас­тосуванні в меті, завданнях, змісті, формі та методах позашкільної освіти компетентностей особистості.

Теорія компетентнісного підходу в освіті розроблялася і була пред­ставлена в працях зарубіжних вчених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона,

1. Шелтена, С. Шо та ін.

Світовий досвід й українські перспективи компетентнісного підходу у сучасній освіті досліджували українські вчені Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, І. Г. Єрмаков, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко, С. Е. Трубачев та ін.

Практичну реалізацію компетентнісного підходу, формування компе­тентностей особистості розкрили в своїх роботах російські вчені І. Г. Агапов,

2. А. Болотов, А. А. Вербицький, І. О. Зимняя, Е. Ф. Зеєр, М. Р. Катунова, В. В. Лаптєв, О. Е. Лебедєв, Н. Ф. Радіонова, В. В. Серіков, А. П. Тряпи- цина, А. В. Хуторський, С. Е. Шишов та ін.

Компетентнісний підхід носить закономірний характер і виходить із узагальнення практики. Він виступає проти однобічного характеру і перед­бачає посилення практичної спрямованості освіти, засвоєння підростаю­чим поколінням компетентностей, які дозволять їм повноцінно реалізувати себе у сучасних умовах. Компетентнісний підхід підкреслює поєднання й практичну реалізацію знань, умінь і навичок, досвіду, культури.

У процесі реалізації компетентнісного підходу відбувається переосмислен­ня від уявлення, що учень не лише «носій» певної групи «знань, умінь, нави­чок», а є соціальною істотою, яка має реалізовуватися в майбутньому, викону­вати соціальні ролі та вирішувати коло професійних і життєвих завдань ².

Метою компетентнісного підходу є забезпечення якості позашкільної освіти. Основою його сутності в освіті, в тому числі позашкільній, є ком- пе тен тність.

Компетентність — це особистісна характеристика людини, яка повноцінно реалізує себе у житті, володіючи відповідними знаннями, вмін­нями, навичками, досвідом і культурою.

У ши ро ко му ро зу мін ні ком пе тен тний — це зна ю чий, обіз на ний у пев - ній галузі; у вузькому розумінні — той, хто має право авторитетного суд­ження як спеціаліст високого рівня в певному колі питань.

Бути компетентним — значить вміти реалізовувати знання, застосову­вати досвід, волю та емоційний стан для вирішення проблем у конкретних обставинах. Компетентність не зводиться до знань і вмінь у кількісному відношенні. Але без знань й особистого досвіду діяльності набуття компе- тентностей неможливо. Більш того, набуття компетентностей залежить від активності, свідомого ставлення до навчання.

У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає як цент­ральне. Варто зазначити, що компетентності не слід протиставляти знанням або умінням і навичкам. Поняття компетентності ширше за поняття знання, уміння, чи навик, бо воно включає як інтелектуальну, так і діяльнісну сферу.

У структурі компетентностей, які становлять основу реалізації компетен­тнішого підходу в позашкільній освіти, виділяються такі компетентності:

• пізнавальна, спрямована на оволодіння знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство;

• практична, спрямована на формування практичних умінь і навичок особис тос ті;

• творча, спрямована на розвиток творчої діяльності, здібностей, на­хилів та уяви особистості;

• соціальна, спрямована на загальну культуру особистості, здатність до співпраці, самореалізацію та самовизначення.

Позашкільна освіта, як невід'ємна складова системи освіти, має істот­ний потенціал для становлення й розвитку компетентностей особистості. Цей потенціал полягає в змісті позашкільної освіти, її формах, методах, умовах. Так, зміст позашкільної освіти об'єктивно більше орієнтований на реальні інтереси, потреби дітей різного віку.

Форми організації навчально-виховного процесу, як правило, орієнто­вані на включення дітей у реальну діяльність.

Важливо, що основа кадрового складу системи позашкільної освіти унікальна тим, що складається з професіоналів в різних галузях діяльності (мистецтво, наука, техніка, виробництво, спорт тощо). Особливе значення має і певний стиль побудови відносин учень — педагог, який характеризу­ється взаємною повагою, взаємозбагаченням.

Для кожної дитини, як і для педагога, освіта виявляється нерозривно пов'язаною з реалізацією унікально неповторних властивостей кожної ок­ремої особистості, з її самоідентифікацією, самовизначенням, самореаліза- цією. Позашкільна освіта надає людині не тільки шлях розширення загаль­ної освіти (її поглиблення, вдосконалення) в рамках діючої освітньої систе­ми, але й можливість реалізації своїх нахилів, здібностей, право на участь у пошуку сенсу свого життя.

Відмітною особливістю компетентнісного підходу в побудові позаш­кільної освіти буде його орієнтація на вирішення завдань особистого роз- вит ку уч ня.

У сучасних умовах основною метою формування та реалізації змісту художньо-естетичного напряму позашкільної освіти є формування компе­тентностей особистості у процесі художньої творчості. Досягнення даної ме ти пе ред ба чає фор му ван ня піз на валь ної, прак тич ної, твор чої й со ці аль - ної компетентностей.У змісті освіти художньо-естетичного напряму пізнавальна компетент­ність забезпечує оволодіння поняттями, знаннями у сфері вітчизняного і світового музичного, театрального, хореографічного, естрадно-циркового напрямів культури та мистецтва. В учнів формуються поняття про музич­ну грамоту, матеріали та інструменти, морально-психологічні якості, спо- со би ор га ні за ції віль но го ча су то що.

Практична компетентність у змісті освіти художньо-естетичного напряму позашкільної освіти забезпечує формування практичних вмінь і навичок із хореографії, вокального, музичного, театрального, циркового, образотворчого та декоративно-ужиткового жанрів мистецтва. Відбува­ється практичне введення дітей у світ культури та мистецтва, залучення їх до створення художніх витворів. Значна увага приділяється розвитку вмінь застосовувати отримані знання на практиці.

Творча компетентність у змісті художньо-естетичного напряму поза­шкільної освіти забезпечує набуття досвіду власної творчої діяльності, роз­виток художніх здібностей, уяви, фантазії, здатності проявляти творчу іні­ціативу. Відбувається розвиток виконавської майстерності, вирішення творчих завдань, формування стійкого інтересу до художньої творчості, системного мислення. Також творча компетентність сприяє формуванню потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Соціальна компетентність у змісті освіти художньо-естетичного напряму позашкільної освіти спрямована на розвиток естетичної культури, моральних якостей, громадянської позиції. Важливим є естетичне та художнє виховання, формування мовної культури, позитивних якостей емоційно- вольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство, доброзичли­вість тощо), товариськість у ставленні до інших, уміння працювати в ко­лек ти ві.

О. В. Биковська, канд. пед. наук, доцент Національного педагогічного університету