- •Програми з позашкільної освіти Художньо-естетичний напрям випуск 1
- •Компетентнісний підхід у позашкільній освіті художньо-естетичного напряму
- •Імені м. П. ДрагомановаЗміст і структура програм художньо-естетичного напряму позашкільної освіти
- •4. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (6 год)
- •5. Підсумкове заняття (2 год)
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •2. Вокально-хорова робота (170 год)
- •Вокально-хорові вправи (90 год)
- •Спів творів (50 год)
- •Прослуховування музичних творів (30 год)
- •3. Музична грамота та сольфеджіо (36 год)
- •2.2. Спів творів (70 год)
- •3. Музична грамота й сольфеджіо (36 год)
- •4. Концертна діяльність (98 год)
- •Зведені репетиції (80 год)
- •5. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (12 год)
- •6. Підсумкове заняття (2 год)
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •2. Вокально-хорова робота (284 год) 2.1. Вокально-хорові вправи (122 год)
- •5. Підсумкове заняття (2 год)
- •Шу берт ф. «Бар ка ро ла»програма хлопчачо-юнацької хорової капели
- •3. Музична грамота та сольфеджіо (34 год)
- •4. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (12 год)
- •5. Підсумкове заняття (2 год)
- •3. Музична грамота і сольфеджіо (36 год)
- •Удосконалення вокально-хорових навичок (82 год)
- •3. Музична грамота та сольфеджіо (36 год)
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •2. Вокально-хорова робота (250 год)
- •Прослуховування музичних творів (10 год)
- •Спів музичних творів (180 год) Практична робота:
- •3. Концертна діяльність (144 год)
- •Зведені репетиції (110 год) Практична робота:.
- •4. Підсумкове заняття (2 год)
- •Черні к. Опус 299. Етюди (1 зошит)програма колективу естрадної пісні
- •1. Вступне заняття ( 2 год )
- •2. Пісня — музичний твір ( 30 год )
- •3. Пісня — вокальний твір (170 год)
- •Мистецтво співу (38 год)
- •Співоче звукоутворення (50 год)
- •Оволодіння виконавськими навичками (82 год)
- •4. Пісня — літературний твір (58 год)
- •5. Сценічний образ ( 58 год )
- •6. Музично-освітні бесіди (12 год)
- •7. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (12 год)
- •8. Підсумкове заняття (2 год)
- •Энциклопедический словарь юного литературоведа. — м.: Педагогика, 1988.Програма вокально-хореографічного естрадного дитячо-юнацького колективу
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •4. Музична грамота (32 год)
- •5. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (6 год)
- •6. Підсумкове заняття (2 год)
- •3. Пластика (72 год) 3.1. Сценічний рух, хореографія (50 год)
- •3.2. Вправи для розвитку фізичних якостей (22 год)
- •4. Музична грамота (36 год,)
- •2. Індивідуальні заняття з удосконалення індивідуального вокального виконання (58 год) Практична робота:
- •Репетиції групові та зведені (34 год) Практична робота:
- •Концертні виступи (54 год) Практична робота:
- •5. Підсумкове заняття (2 год)
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •3. Музична грамота та сольфеджіо (36 год)
- •4. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (6 год)
- •5. Підсумкове заняття (2 год)
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •2. Гра на музичному інструменті (36 год)
- •3. Оркестрова та ансамблева гра (36 год)
- •4. Музична грамота та сольфеджіо (36 год)
- •5. Концертна діяльність (66 год) Практична робота:
- •6. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (6 год)
- •7. Підсумкове заняття (2 год)
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •2. Гра на музичному інструменті (70 год)
- •Індивідуальна гра на музичному інструменті
- •Індивідуальна гра на музичному інструменті
- •Ансамблева гра
- •Оркестрова гра
- •Індивідуальна гра на музичному інструменті
- •Ансамблева гра
- •Оркестрова гра
- •Шнайдер м. «Rok-open»програма гуртка духового оркестру
- •1. Вступне заняття (3 год)
- •2. Організаційна і пізнавально-виховна робота (15 год)
- •3. Гра на музичному інструменті (індивідуальна) (72 год)
- •3.1. Правила користування музичними інструментами (21 год)
- •Постановка дихання (30 год)
- •Звукоутворення (21 год)
- •4. Музична грамота та сольфеджіо (45 год)
- •5. Концертна діяльність (6 год)
- •6. Підсумкове заняття (3 год)
- •Типи виконавського дихання (65 год)
- •4. Оркестрова та ансамблева гра (групова) (97 год)
- •Гра в ансамблі (39 год,)
- •Гра в оркестрі (61 год)
- •5. Концертна діяльність (15 год)
- •6. Підсумкове заняття (3 год)
- •Гра в ансамблі (34 год)
- •Гра в оркестрі (44 год)
- •6. Зведена оркестрова репетиція (38 год)
- •8. Підсумкове заняття (3 год)
- •1. Вступне заняття (3 год)
- •2. Пізнавально-виховна робота (6 год)
- •3. Музична грамота та сольфеджіо (18 год)
- •4. Гра на музичному інструменті (індивідуальна) (49 год)
- •5. Ансамблева та оркестрова гра (78 год)
- •Програма дитячого фольклорного колективу
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •Заняття з народознавства (10 год)
- •Вокально-хорова робота (68 год)
- •4. Дитячий фольклор (40 год)
- •5. Елементи хореографії (10 год)
- •6. Масова робота (16 год) Практична робота:
- •3.3. Спів-імпровізація (20 год)
- •4. Народний танець (10 год)
- •Інструментальна музика (10 год)
- •Концертно-масова робота (16 год)
- •7. Пізнавально-виховні заходи та експедиційна діяльність (24 год)
- •8. Підсумкове заняття (2 год)
- •Програми з позашкільної освіти
- •1. Вступне заняття (2 год)
- •3 Вокально-хорова робота (212 год) 2.1. Вокально-хорові вправи (124 год)
- •4 Гра на музичному інструменті (98 год)
Компетентнісний підхід у позашкільній освіті художньо-естетичного напряму
У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливими та необхідними постають розробка й впровадження нових підходів, які сприятимуть підвищенню її якості та забезпеченню доступності. Серед них особливе місце належить компетентнісному підходу1 .
Компетентнісний підхід у позашкільній освіті базується на застосуванні в меті, завданнях, змісті, формі та методах позашкільної освіти компетентностей особистості.
Теорія компетентнісного підходу в освіті розроблялася і була представлена в працях зарубіжних вчених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона,
Шелтена, С. Шо та ін.
Світовий досвід й українські перспективи компетентнісного підходу у сучасній освіті досліджували українські вчені Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, І. Г. Єрмаков, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко, С. Е. Трубачев та ін.
Практичну реалізацію компетентнісного підходу, формування компетентностей особистості розкрили в своїх роботах російські вчені І. Г. Агапов,
А. Болотов, А. А. Вербицький, І. О. Зимняя, Е. Ф. Зеєр, М. Р. Катунова, В. В. Лаптєв, О. Е. Лебедєв, Н. Ф. Радіонова, В. В. Серіков, А. П. Тряпи- цина, А. В. Хуторський, С. Е. Шишов та ін.
Компетентнісний підхід носить закономірний характер і виходить із узагальнення практики. Він виступає проти однобічного характеру і передбачає посилення практичної спрямованості освіти, засвоєння підростаючим поколінням компетентностей, які дозволять їм повноцінно реалізувати себе у сучасних умовах. Компетентнісний підхід підкреслює поєднання й практичну реалізацію знань, умінь і навичок, досвіду, культури.
У процесі реалізації компетентнісного підходу відбувається переосмислення від уявлення, що учень не лише «носій» певної групи «знань, умінь, навичок», а є соціальною істотою, яка має реалізовуватися в майбутньому, виконувати соціальні ролі та вирішувати коло професійних і життєвих завдань 2.
Метою компетентнісного підходу є забезпечення якості позашкільної освіти. Основою його сутності в освіті, в тому числі позашкільній, є ком- пе тен тність.
Компетентність — це особистісна характеристика людини, яка повноцінно реалізує себе у житті, володіючи відповідними знаннями, вміннями, навичками, досвідом і культурою.
У ши ро ко му ро зу мін ні ком пе тен тний — це зна ю чий, обіз на ний у пев - ній галузі; у вузькому розумінні — той, хто має право авторитетного судження як спеціаліст високого рівня в певному колі питань.
Бути компетентним — значить вміти реалізовувати знання, застосовувати досвід, волю та емоційний стан для вирішення проблем у конкретних обставинах. Компетентність не зводиться до знань і вмінь у кількісному відношенні. Але без знань й особистого досвіду діяльності набуття компе- тентностей неможливо. Більш того, набуття компетентностей залежить від активності, свідомого ставлення до навчання.
У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає як центральне. Варто зазначити, що компетентності не слід протиставляти знанням або умінням і навичкам. Поняття компетентності ширше за поняття знання, уміння, чи навик, бо воно включає як інтелектуальну, так і діяльнісну сферу.
У структурі компетентностей, які становлять основу реалізації компетентнішого підходу в позашкільній освіти, виділяються такі компетентності:
пізнавальна, спрямована на оволодіння знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство;
практична, спрямована на формування практичних умінь і навичок особис тос ті;
творча, спрямована на розвиток творчої діяльності, здібностей, нахилів та уяви особистості;
соціальна, спрямована на загальну культуру особистості, здатність до співпраці, самореалізацію та самовизначення.
Позашкільна освіта, як невід'ємна складова системи освіти, має істотний потенціал для становлення й розвитку компетентностей особистості. Цей потенціал полягає в змісті позашкільної освіти, її формах, методах, умовах. Так, зміст позашкільної освіти об'єктивно більше орієнтований на реальні інтереси, потреби дітей різного віку.
Форми організації навчально-виховного процесу, як правило, орієнтовані на включення дітей у реальну діяльність.
Важливо, що основа кадрового складу системи позашкільної освіти унікальна тим, що складається з професіоналів в різних галузях діяльності (мистецтво, наука, техніка, виробництво, спорт тощо). Особливе значення має і певний стиль побудови відносин учень — педагог, який характеризується взаємною повагою, взаємозбагаченням.
Для кожної дитини, як і для педагога, освіта виявляється нерозривно пов'язаною з реалізацією унікально неповторних властивостей кожної окремої особистості, з її самоідентифікацією, самовизначенням, самореаліза- цією. Позашкільна освіта надає людині не тільки шлях розширення загальної освіти (її поглиблення, вдосконалення) в рамках діючої освітньої системи, але й можливість реалізації своїх нахилів, здібностей, право на участь у пошуку сенсу свого життя.
Відмітною особливістю компетентнісного підходу в побудові позашкільної освіти буде його орієнтація на вирішення завдань особистого роз- вит ку уч ня.
У сучасних умовах основною метою формування та реалізації змісту художньо-естетичного напряму позашкільної освіти є формування компетентностей особистості у процесі художньої творчості. Досягнення даної ме ти пе ред ба чає фор му ван ня піз на валь ної, прак тич ної, твор чої й со ці аль - ної компетентностей.У змісті освіти художньо-естетичного напряму пізнавальна компетентність забезпечує оволодіння поняттями, знаннями у сфері вітчизняного і світового музичного, театрального, хореографічного, естрадно-циркового напрямів культури та мистецтва. В учнів формуються поняття про музичну грамоту, матеріали та інструменти, морально-психологічні якості, спо- со би ор га ні за ції віль но го ча су то що.
Практична компетентність у змісті освіти художньо-естетичного напряму позашкільної освіти забезпечує формування практичних вмінь і навичок із хореографії, вокального, музичного, театрального, циркового, образотворчого та декоративно-ужиткового жанрів мистецтва. Відбувається практичне введення дітей у світ культури та мистецтва, залучення їх до створення художніх витворів. Значна увага приділяється розвитку вмінь застосовувати отримані знання на практиці.
Творча компетентність у змісті художньо-естетичного напряму позашкільної освіти забезпечує набуття досвіду власної творчої діяльності, розвиток художніх здібностей, уяви, фантазії, здатності проявляти творчу ініціативу. Відбувається розвиток виконавської майстерності, вирішення творчих завдань, формування стійкого інтересу до художньої творчості, системного мислення. Також творча компетентність сприяє формуванню потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.
Соціальна компетентність у змісті освіти художньо-естетичного напряму позашкільної освіти спрямована на розвиток естетичної культури, моральних якостей, громадянської позиції. Важливим є естетичне та художнє виховання, формування мовної культури, позитивних якостей емоційно- вольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство, доброзичливість тощо), товариськість у ставленні до інших, уміння працювати в колек ти ві.
О. В. Биковська, канд. пед. наук, доцент Національного педагогічного університету
