Депонування і передача нейросекрета в кров

Нейросекрет, що утворюється у перикаріонах СОЯ і ПВЯ, пересувається по аксонах у ділянку нейроваскулярних контактів по так званим супраоптикопаравентрикуло-гіпофізарному тракту.

Нейросекреторний тракт переважно закінчується в задній частці гіпофіза (нейрогіпофіз), а частково в СП. В цих нейрогемальних органах нейросекрет депонується. І тут же відбувається його виведення в кров. Нейросекрет дрібноклітинних ядер, а також різних КА по своїх аксонах надходить у зовнішню зону СП гіпоталамуса.

Нейрогіпофіз називають дистальною контактною ділянкою - основна маса нейрогормонів надходить у капіляри, тобто в загальний кровоток.

СП – проксималъна контактна ділянка. Тут розташовується нейроваскулярні синапси, що зв'язують аксони з капілярами первинного судинного сплетення портальної системи. По портальних судинах нейрогормони досягають вторинного капілярного сплетення аденогіпофіза.

Ці анатомічні особливості нейроваскулярної системи гіпоталамуса і визначають два основних шляхи звільнення нейросекрета в кров:

Парааденогіпофізарний шлях - основна маса нейрогормонів із СОЯ і ПВЯ надходить у кровоносне русло із задньої частки гіпофіза, минаючи передню частку гіпофіза.

Трансаденогіпофізарний шлях – це надходження нейрогормонів із СП по портальній системі до аденогіпофіза.

Звільнення нейросекрета в кров відбувається в ділянках нейроваскулярних контактів СП і ЗДГ. Особливу роль при цьому виконують синаптичні пухирці (30-50 нм), у яких міститься ацетилхолін. Припускають, що ацетилхолін підвищує проникність мембран елементарних гранул і аксолеми. Він сприяє звільненню з терміналей біологічно активних речовин, завдяки цьому через мембрану відбувається швидка дифузія іонів і білкових молекул.

Механізми звільнення нейросекрета

Звільнення електроннощільного матеріалу з гранул і терміналей відбувається шляхом екзоцитоза. Вважають, що цим шляхом відбувається вивільнення й інших пептидних субстанцій, тобто ліберинів та статинів.

Основні етапи екзоцитозу:

1. Пересування гранул з нейросекретом до мембрани терміналі.

2. Злиття ліпопротеїнової мембрани гранули з плазмалемою терміналі.

3. Лізис границі злиття і електроннощільний вміст гранули виходить за межі терміналі.

Donglas, Hume (1971) спостерігали при цьому поступове згладжування екзоцитозннх поглиблень одночасно з виведенням електроннощільного вмісту, згладжування відбувається за рахунок того, що від зовнішньої мембрани гранули отпочковиваются дрібні пухирці, що накопичуються в терміналі.

Отже, сутність екзоцитозу – це екструзія вмісту гранул без порушення цілісності мембрани. Мембрани, що залишаються після екзоцитозу, утворять функціональні синаптичні пухирці, що можуть брати участь у вивільненні секреторної субстанції.

Зв'язки гіпоталамуса з іншими відділами мозку

Гіпоталамус володіє добре розвинутою і дуже складною системою аферентних і еферентних трактів. Численні зв'язки гіпоталамуса з іншими відділами головногомозку забезпечують його інтегративну діяльность в організмі.

Ламмерс і Ломано (Lammers, Lohman, 1974) пропонують наступну класифікацію зв'язків гіпоталамуса ссавців: