Тема: складні випадки правопису слів із чергуванням голосних і приголосних звуків
У сучасній українській мові часто відбуваються закономірні постійні зміни (чергування) голосних та приголосних звуків в одних і тих же частинах слів при словозміні чи словотворенні. Чергування відбуваються в коренях (солі - сіль, ношу - несу - ніс), в суфіксах (ріжок - ріжка), у префіксах (одійди - відійди), у закінченнях (на зеленому - на зеленім).
2. При творенні прикметників та іменників
Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ВИНЯТКИ! Бангкокський, баскський, белуджський, даккський, інкський, казахський, кембриджський, ламаншський, меккський, монакський, нью-йоркський, сакський, тюркський, цюрихський.
Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: багатий - багатство, брат - братський - братство, завод - заводський, інтелігент - інтелігентський, люд - людський - людство, пропагандист - пропагандистський, студент - студентський - студентство.
Суфікс -к-, що стоїть після приголосного основи, випадає: Чукотка - чукотський, Каховка - каховський, Гельсінкі - гельсінський.
3. Інші зміни приголосних при словотворенні
Група приголосних -цьк- змінюється на -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин(а): вояцький - вояччина, німецький - Німеччина, турецький - Туреччина; але: галицький - Галичина;
Групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ- при творенні іменників із суфіксом -ин(а): віск - вощина, пісок (піску) - піщина, полтавський - Полтавщина;
Групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ- при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан-(-ян-): віск - вощаний - вощанка, дошка - дощаний, пісок (піску) - піщаний;
Групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на щ, група -зк- на жч- при творенні багатьох форм дієслів II дієвідміни: вереск - верещати, верещу, верещиш і т.д.; простити - прощати, прощаю, прощаєш і т.д.; прощу, але простиш, простить і т.д.; брязк - бряжчати, бряжчу, бряжчиш і т.д.
Примітка. У присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск-, -ськ- на письмі с зберігається, а »с переходить у ч: Параска - Парасчин, Ониська - Онисьчин; -шк- змінюється на щ: Мелашка - Мелащин.
4. Зміни приголосних перед -ш(ий) у вищому ступені прикметників (прислівників)
1. У вищому ступені прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом
-ш(ий) переходить у -жч(ий), а с перед суфіксом -ш(ий) змінюється на -щ(ий): високий - вищий (вище), вузький - вужчий (вужче), дорогий - дорожчий (дорожче), дужий - дужчий (дужче), низький - нижчий (нижче), але: легкий - легший (легше).
Це стосується й дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: ближчати, вужчати, кращати та ін., і похідних від них іменників: підвищення (від підвищити), подорожчання (від подорожчати).
5. Зміни приголосних к, ц на -чн-, -шн-
Приголосні звуки К, Ц(ь) перед суфіксом -Н- змінюються на Ч: безпека - безпечний, безпечність, безпечно; вік - вічний, вічність, вічно; кінець - кінечний, місяць - місячний, околиця - околичний, пшениця - пшеничний, рік - річний, серце - сердечний, сонце - сонячний.
Виняток становлять слова: дворушник (дворушників), мірошник (мірошників), рушник (рушниковий), сердешний (у значенні«бідолашний» ← від сердець), соняшник (соняшниковий), торішній (того року).