3. Потреби і їх класифікації. Безмежність потреб.

Потреби – це прояв необхідності мати певні блага, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо бажання залишається незадоволеним. Людині потрібно багато чого, щоб задовольняти свої потреби. На думку таких вчених, як Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер, потреби є вираз природи людини. Це види продукції, товарів, послуг, речей, в якихлюди потребують, які вони бажають і прагнуть мати, споживати, використовувати.  Людина може як задовольняти, так і пригнічувати свої потреби, якщо відсутні умови для їх реалізації. У деяких випадках одні потреби можуть замінюватися іншими. Також до потреб відносяться не тільки корисні, а й шкідливі для здоров'я, в силу сформованих шкідливих звичок, блага.  Є.Ф. Борисов пропонує таке визначення потреб: потреби - це потреба чи недолік у чому-небудь необхідному для підтримки життєдіяльності людини, соціальної групи і суспільства в цілому. [2, с.27] Саме економічні потреби виступають як внутрішній стимул активної діяльності людини. Класифікація потреб характеризується великою різноманітністю.  У марксистській теорії зазвичай виділяють три групи потреб: матеріальні, духовні, соціальні.  На першому плані завжди коштує задоволення матеріальних потреб - в їжі, одязі, житлі. Матеріальні потреби можуть задовольнятися як товарами, так і послугами, наприклад, ремонт автомобіля, консультація лікаря.  Духовні потреби задовольняються, наприклад, заняттям мистецтвом, отриманням освіти, моральним вдосконаленням. У широкому сенсі до духовної їжі відносяться всі види інформації, які отримує людина.  У міру розвитку суспільства зростають можливості розширення та задоволення соціальних потреб - потреб, пов'язаних з участю в різних формах суспільної і колективної діяльності. Вони можуть бути і матеріальними та духовними, але головне в них те, що вони мають суспільний характер і зумовлені необхідністю багатьох людей жити і співпрацювати разом.  У західній літературі найбільшого поширення набула теорія американського економіста А. Маслоу, згідно з якою всі потреби розташовуються у висхідному порядку від "нижчих" матеріальних до вищих "духовних" 1) фізіологічні потреби (їжа, одяг і т.д.);  2) потреба в безпеці (екологічно чисті продукти, житло, захист від болю, страху і т.д.);  3) соціальні потреби (любов, спілкування, дружба тощо);  4) потреба в повазі (самоповага, досягнення мети, визнання);  5) потреба в самовираженні (саморозвиток, реалізація здібностей і т.д.).  Згідно з А. Маслоу, перші дві групи потреб належать до нижчого порядку, дві останні - до вищого. До тих пір поки не задоволені потреби нижчого порядку, не діють потреби вищого порядку.  Нурієв Р.М. у своїх підручниках пропонує поділ потреб на первинні, що задовольняють життєво важливі потреби людини (їжа, одяг та ін), і вторинні, до яких відносяться всі інші потреби (наприклад, потреби дозвілля: кіно, театр, спорт і т.д.). [7, с.44] Первинні потреби не можуть бути замінені одна інший, вторинні - замінювані. Розподіл економічних потреб на первинні та вторинні історично умовно, співвідношення між ними з розвитком суспільства змінюється.  Також існують наступні класифікації потреб:  1) за суб'єктами задоволення:  а) індивідуальні (їжа, відпочинок, житло, освіта);  б) колективні (безпека, екологія);  в) громадські (зниження рівня безробіття, інфляція і т.д.);  2)за ступенем еластичності:  а) нееластичні - більш жорсткі, існуючі протягом тривалого періоду (вода, їжа);  б) еластичні - менш жорсткі, близькі до духовних;  3) за рівнем реалізації:  а) абсолютні - визначаються сучасним рівнем світової економіки;  б) дійсні - визначаються рівнем розвитку економіки цієї країни;  в) платоспроможні - потреби, зумовлені співвідношенням власних доходів та рівня цін;  4) за способом зародження:  а) базисні - потреби, спрямовані на підтримку життєздатності людини (їжа, повітря, захист від природних лих та ін);  б) цивілізаційні - потреби, породжені цивілізацією (зв'язок, комфорт та ін.)  Отже, потреби - це потреба чи недолік у чому-небудь необхідному для підтримки життєдіяльності людини, соціальної групи і суспільства в цілому. 

Відмінна властивість потреб – їх безмежність, постійна якісна та кількісна зміна. Це зумовлене розвитком виробництва та науково-технічним прогресом, а також розвитком самої людини, її інтелекту. Задоволення одних потреб породжує виникнення інших. В цьому знаходить свій прояв безмежне зростання потреб, що має закономірний характер. Це примушує людину витрачати зусилля, щоб здобувати блага.