2 Етап – практична розробка і оформлення документів плану

На цьому етапі проводиться попереднє узгодження дій з органами ЕДСЗР, відповідними територіальними підрозділами МНС, МВС, СБУ, військових підрозділів та частин, інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

При цьому узгоджуються наступні питання:

- порядок взаємного оповіщення і інформування про загрозу або виникнення НС;

- склад сил і засобів, які виділяються для сумісного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження;

- організація захисту та життєзабезпечення робітників та службовців, членів їх сімей і населення, яке проживає в зонах можливого ураження;

- порядок сумісного використання маршрутів, мостів, переправ;

- порядок охорони громадського порядку

3 Етап – узгодження, затвердження та доведення плану до виконавців

Узгодження документів плану між собою, доопрацювання, узгодження з відділом НС та ЕДСЗР району (міста),  затвердження начальником об’єкта  та доведення його до виконавців.

На головних об’єктах плани розробляють з урахуванням взаємодії і постановки завдань всім об’єктам, що входять в об’єднання.

Крім цього плани розробляють і на кожному об’єкті.

В цехах і їм подібним плани ЕДСЗР не розробляють, там повинні бути виписки з плану ЕДСЗР об’єкту, а саме:

- порядок отримання ЗІЗОД;

- склад і завдання формувань;

- схема оповіщення працюючого персоналу;

- розрахунок на проведення евакозаходів.

Начальники служб розробляють плани забезпечення основних заходів ЕДСЗР.

Плани розробляється в 2-х примірниках, не брошуруються, що дає можливість одночасного використання розділів плану ЕДСЗР начальниками служб. Щорічно, станом на 1 січня, план корегується (крім планів навчальних закладів, які корегуються станом на 1 жовтня) поточного року про що робиться відмітка на листку корегування. В тих випадках, коли змінилися вихідні дані, на основі яких розроблявся план, а також у випадку виникнення необхідності внесення змін за результатами КОН (КОТ), корегування проводиться терміново. Всі плани розробляються як документи відкритого користування. Плани ЕДСЗР вводяться в дію у разі виникнення надзвичайної ситуації начальниками відповідно до встановленого порядку.

7. Надзвичайні ситуації (нс) та їх класифікація

Останніми роками екологічна обстановка у світі сильно погіршилась і вважається несприятливою.

Засоби масової інформації майже кожного дня повідомляють про НС, що відбуваються у світі: пожежі, повені, цунамі, землетруси, обвали, зсуви, селеві потоки, вулкани, урагани, смерчі, снігові та пилові бурі, аварії, катастрофи на транспорті і підприємствах. І все це супроводжується загибеллю людей, руйнування населених пунктів і об’єктів господарювання, в т.ч. і сільського господарства, а часто забрудненнями і зараженнями довкілля.

В нашій країні щороку також виникають НС, які призводять до загибелі людей та значних матеріальних збитків.

Для проведення рятувальних робіт необхідно залучення великої кількості людей і матеріальних ресурсів, а несподіваний розвиток подій скорочує час на підготовку і проведення цих заходів.

15 липня 1998 року Постановою КМУ № 1099 затверджено «Положення про класифікацію НС».

НС - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, що викликана аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, пожежею, використанням засобів масового ураження, яке призвело або може призвести до людських та матеріальних втрат.

Ознаками НС є:

• небезпека для життя і здоров'я значної кількості людей;

• суттєве порушення екологічної рівноваги;

• повне або часткове припинення господарської діяльності;

• значні матеріальні та економічні збитки.

За сутністю та причинами виникнення НС поділяють на наступні види:

• НС природного характеру;

• НС техногенного характеру;

• НС соціально-політичного характеру;

• НС воєнного характеру.

НС природного характеру – це явища, пов’язані з природними процесами космічного, гідросферного, атмосферного, біосферного характеру або кількох процесів одночасно і відбуваються незалежно від участі людини.

НС техногенного характеру пов’язані з матеріальною сферою, що створено людиною – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викидом небезпечних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах та інш.

НС соціально-політичного характеру пов’язані із суспільством – тероризм, злочинність, революції, міжнаціональні конфлікти, захоплення та утримання важливих об’єктів, захоплення, викрадення чи знищення суден, крадіжка зброї та інш.

НС воєнного характеру пов’язані з наслідками використання звичайних засобів або ЗМУ, вторинних факторів ураження населення при руйнуванні АЕС, ГЕС, складів і сховищ з різними боєприпасами і сильнодіючими ядучими речовинами, токсичними речовинами, транспортних та інженерних комунікацій та інш.

За рівнями та масштабами НС поділяють на (Постанова КМУ від 24.3.2004 р № 368 «Про порядок класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями»):

НС загальнодержавного рівня – коли ситуація розвивається на території двох і більше областей або загрожує транскордонним перенесенням або коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, які перевищують власні можливості окремої області, але не менше 1% обсягу видатків бюджету області або коли загинуло 10 осіб, постраждало 300 осіб, порушено умови життєдіяльності населення понад 3 доби 50 тис. осіб та матеріальні збитки склали більше 1 млн. грн.

НС регіонального рівня – ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів або загрожує перенесенням на територію суміжної області або коли для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, які перевищують власні можливості одного району, але не менше 1% обсягу видатків бюджету району, або загинуло 5 осіб, постраждало 100 осіб, порушено умови життєдіяльності населення понад 3 доби 10 тис. осіб та матеріальні збитки склали більше 100 тис. грн..

НС місцевого рівня – це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта або загрожує поширенню на сусідні населені пункти або якщо для її ліквідації потреби в обсягах, які перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об’єкта, але не менше 1% обсягу видатків бюджету об’єкта або загинуло 2 особи, постраждало 50 осіб, порушено умови життєдіяльності населення понад 3 доби 1 тис. осіб та матеріальні збитки склали більше 25 тис. грн..

НС об’єктового рівня – це подія, яка розгортається на території об’єкта і наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони та критерії НС не досягають зазначених показників місцевого рівня а матеріальні збитки склали більше 5 тис. грн..

.

НС природного характеру – це стихійні лиха і небезпечні природні явища.

Стихійні лиха:

метеорологічні - засухи, бурі, урагани, смерчі, значне підвищення або пониження температури, град, ожеледь;

тектонічні - землетруси, цунамі, виверження вулкану, зсув;

топологічні - селеві потоки, повені, лавини, каменепади, пожежі, зсуви, обвали, просадки земної поверхні;

космічні - підвищення радіоактивного випромінювання, падіння космічних тіл;

біологічні - аномальне підвищення кількості мікробіологічних об’єктів, епідемії.

Небезпечні природні явища – це процеси, які можуть призвести до негативних наслідків на незначній території та стати причинами виникнення НС природного та техногенного походження.

Види небезпечних природних явищ:

удар блискавки;

злива;

ожеледиця;

град;

сильний вітер.