- •Література
- •Права власності і право використання лісових ресурсів
- •Структура лісів за формами власності
- •Державні ліси – 75%
- •Приватні ліси – 23%
- •Інші форми власності – 2% Європа
- •Лісова політика щодо форм власності на ліси
- •Динаміка обсягів витрат на ведення лісового господарства
- •3.Аукціонна торгівля продукцією лісового господарства
- •Екологічні фонди
- •Міжнародні екологічні фонди
- •Стаття 72. Державний фонд охорони і відтворення лісових ресурсів (з проекту «Лісового кодексу України»)
- •5. Економічні санкції
- •Стаття 105 «Відповідальність за порушення лісового законодавства», що передбачена «Лісовим кодексом України» (2006)
- •6. Планування
- •7. Екологічна сертифікація лісів
- •8. Оренда лісових ресурсів
- •Висновок
- •9. Податкові пільги
- •10. Ціни на продукцію лісового господарства
- •112. Екологічна інформація
- •12. Адміністративні постанови щодо охорони, відтворення і використання лісових ресурсів
- •13.Аукціонна торгівля дозволами на використання лісових ресурсів
- •Сертифікати про походження деревини
- •Висновки
7. Екологічна сертифікація лісів
Екологічна сертифікація лісів – це економічний інструмент лісової політики, який використовується для оцінки відповідності виробничо-господарської діяльності лісових підприємств вимогам екологічних стандартів та концепції сталого розвитку лісового господарства. Типологічна характеристика цього інструмента лісової політики така: економічний; інформаційний; добровільний; пріоритетний; спеціальний; поширений; довготерміновий.
8. Оренда лісових ресурсів
Оренда лісових ресурсів – це інструмент лісової політики, що передбачає передачу лісових ресурсів орендарям у коротко- або довготермінове користування за орендну плату. Типологічна характеристика цього інструменту лісової політики така: економічний; закріплюючий майнові права; добровільний; другорядний; трансфор-мований; поширений; довготерміновий.
Основні недоліки оренди лісових ресурсів як інструменту лісової політики:
- лісокористувачі, які отримують ліси в короткотермінову оренду, не піклуються про якісне відтворення лісових ресурсів, намагаючись розвивати інтенсивне лісокористування на шкоду суспільним функціям лісів і інтересам майбутніх поколінь;
- лісокористувачі, які отримують ліси в тривалу оренду, більше зацікавлені в розвитку сталого лісокористування, але стикаються з чисельними економічними і екологічними ризиками, які пов’язані з великою тривалістю виробничого циклу в лісовому господарстві;
- оренда як інструмент лісової політики, за допомогою якого закріплюються майнові права, менш ефективна в порівнянні з передачею лісів у приватну власність;
- з передачею державних лісів в оренду лісокористувачем послаблюється екологічний контроль за станом лісів; використанням лісових ресурсів.
Висновок
- Україні варто утримуватися від динамічного розвитку орендних відносин у лісовому господарстві, оскільки дрібні лісо- власники не спроможні забезпечити високий рівень лісового менеджменту (про це свідчить досвід європейських країн);
- в оренду можна передавати ліси фізичним і юридичним особам, що мають спеціальну освіту за спеціальністю «Лісове та садово-паркове господарство» і володіють сучасними технічними засобами виконання лісогосподарських робіт;
- в оренду варто передавати лише невеличкі ділянки лісу, що прилягають до фермерських господарств.
9. Податкові пільги
Податкові пільги як інструмент екологічної політики передбачає надання податкових пільг з метою стимулювання виробничо-господарської діяльності суб’єктів природокористування, що спрямована на покращання використання навколишнього природного середовища, природних ресурсів та відходів виробництва і споживання. Як інструмент лісової політики використовується для стимулювання сталого розвитку лісового господарства. Типологічна характеристика цього інструменту лісової політики така: економічний; стимулюючий; обов’язковий; другорядний; трансформований; поши-рений; довготерміновий.
Досвід зарубіжних країн свідчить про доцільність пільгового оподаткування лісового менеджменту в таких випадках:
- при розміщенні лісів у гірських районах (в Італії здійснюється пільгове оподаткування у випадку розміщення лісів на висоті понад 700 м над рівнем моря);
- при оподаткуванні дрібних лісо власників (в Німеччині не оподатковуються лісовласники, площа лісових ділянок в котрих не перевищує 0,3 га);
- при досягненні кращого стану лісів (таке пільгове оподаткування здійснюється в США та Канаді);
- при низьких доходах лісовласників (в Німеччині не оподатковуються лісо власники, доходи яких складають до 2 тис. марок на одну людину або 4 тис. марок – на сім’ю);
- лісове господарство варто звільняти від обтяжливих податків (податковий тягар повинен бути меншим ніж в промисловості або аграрному секторі);
- у випадках, коли лісоматеріали продаються національним компаніям, що їх переробляють (такі податкові пільги застосовуються в Італії);
- при торгівлі лісовими ягодами і грибами (такі податкові пільги застосовуються в Фінляндії).
В Польщі погектарними ставками податку не оподатковуються лісові насадження віком до 40 років.
В США застосовують відтермінування податків (наприклад, до часу проведення лісозаготівельних робіт).
