- •Теорія навчання (дидактика)
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання
- •2.1.1. Історичний екскурс (різноманітні системи навчання)
- •2.1.2. Сутність навчання, його структура та функції
- •2.1.3. Зміст загальної середньої освіти. Функції навчальних дисциплін
- •2.1.4. Закономірності навчання
- •2.1.5. Принципи навчання
- •2.2. Методи навчання, їх характеристика
- •2.3.1. Проблемне навчання.
- •2.3.Види навчання
- •2.3.2.Програмоване навчання
- •2.3.3. Індивідуалізоване навчання
- •2.3.4. Модульне навчання
- •2.3.5. Комп’ютерне навчання
- •2.4. Стилі навчання
- •2.5. Технології навчання
- •2.6. Форми організації процесу навчання
- •2.6.1. Загальна характеристика організаційних форм навчання.
- •2.6.2. Урок - основна форма організації навчання
- •2.6.3. Інші форми організації навчання
- •2.7. Перевірка і оцінка результатів навчання
2.1.4. Закономірності навчання
Закономірність відображає об’єктивні, сутнісні, необхідні, загальні, усталені та постійно повторювані взаємозв’язки. Закономірності розглядаються, як наукові закони тільки в тому разі, коли: чітко зафіксовані об’єкти, між якими встановлено зв’язок; досліджені вид, форма, характер цього зв’язку; встановлені межі дії або виявлення цього зв’язку.
У навчальному процесі закономірності поділяються на загальні та часткові (конкретні), на зовнішні та внутрішні.
Загальні закономірності процесу навчання охоплюють своєю дією всю систему, наприклад: мету, зміст, якість, методи, управління навчанням та його стимулювання.
Мета навчання залежить від: рівня і темпів розвитку суспільства; потреб і можливостей суспільства; рівня розвитку і можливостей педагогічної науки і практики.
Зміст навчання залежить від: суспільних потреб і цілей навчання; темпів соціального і науково-технічного прогресу; вікових можливостей тих, хто навчається; рівня розвитку теорії і практики навчання; матеріально-технічних і економічних можливостей навчальних закладів.
Ефективність кожного нового етапу навчання залежить від: продуктивності попереднього етапу і досягнутих при цьому результатів; характеру і обсягу навчального матеріалу; організаційно-педагогічного впливу тих, хто навчає; рівня здібностей тих, хто навчається; часу навчання.
Ефективність дидактичних методів залежить від: знань і навичок у застосуванні методів; цілей навчання; змісту навчання; вікових можливостей тих, хто навчається; рівня здібностей тих, хто навчається; матерально-технічного забезпечення; організації навчального процесу.
Продуктивність навчання залежить від: інтенсивності зворотного зв’язку в системі навчання; обґрунтованості корекційних впливів.
Продуктивність навчання залежить від: внутрішніх стимулів (мотивів) навчання; зовнішніх (суспільних, економічних, педагогічних) стимулів.
Часткові (конкретні) закономірності поширюються на окремі компоненти навчального процесу. Виділяють серед них: власне дидактичні закономірності, гносеологічні, психологічні, кібернетичні, соціологічні, організаційні.
Розглянемо деякі дидактичні або змістовно-процесуальні закономірності.
Результати навчання залежать від способу включення тих, хто навчається, в учбову діяльність.
Результати навчання залежать від застосованих методів.
Результати навчання залежать від використаних засобів.
Результати навчання знаходяться у прямо пропорційній залежності від майстерності (кваліфікації, професіоналізму) викладача.
Зовнішні закономірності процесу навчання залежать від суспільних процесів і умов, а саме: соціально-економічної і політичної ситуації; рівня культури; потреб суспільства і держави в конкретному типі та рівні освіти.
До них відносяться наступні закономірності:
- соціальна обумовленість цілей, змісту та методів навчання;
- виховуючий та розвиваючий характер навчання;
- навчання завжди здійснюється у спілкуванні і базується на вербально-діяльнісному підході;
- залежність результатів навчання від особливостей взаємодії тих, хто навчається, з довкіллям.
Внутрішні закономірності охоплюють зв’язки між компонентами процесу навчання, наприклад, між цілями, змістом, методами, засобами і формами навчання; вчителем, учнями і сутністю навчального матеріалу.
До них належать:
- залежність процесу навчання від способу вирішення основної суперечності між пізнавальними або практичними завданнями і наявністю необхідного рівня знань, умінь та навичок, розумового розвитку;
- підпорядкованість результативності навчання способам управління процесом останнього і активності самого учня;
- відношення між взаємодією вчителя і учня та результатами навчання;
- при успішному рішенні одного навчального завдання і постановці іншого учень просувається від незнання до знання, від знання - до уміння, від уміння - до навику.
