- •Вінниця 2015 р.
- •Пояснювальна записка
- •2. Загальна характеристика навчальної дисципліни
- •3. Тематичний план
- •Тема 1. Сутність, складові та засади організації місцевих фінансів
- •Тема 2. Фінансова політика місцевих органів влади
- •Тема 3. Місцеві бюджети як основа фінансової бази місцевих органів влади
- •Тема 4. Формування дохідної бази місцевих бюджетів План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •Самостійна робота №4
- •Тема 5. Система видатків місцевих бюджетів
- •Результативні показники бюджетної програми поділяються на такі групи:
- •Тема 6. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання
- •Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні
- •Тема 8. Організація фінансової діяльності підприємств місцевого господарювання
- •Тема 9. Фінанси підприємств комунального господарства
- •Самостійна робота №10
- •Тема 10. Фінансова діяльність житло – експлуатаційного комплексу План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоперевірки
- •Самостійна робота №11
- •Тема 11. Управління місцевими фінансами в Україні. План самостійної роботи
- •Методичні рекомендації
- •Тема 12. Управління місцевими фінансами в Україні.
- •Питання для самоперевірки
- •5. Тематика індивідуальних завдань
- •6. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
Тема 3. Місцеві бюджети як основа фінансової бази місцевих органів влади
План самостійної роботи
Дайте відповідь на питання:
Місцеві бюджети – визначальна ланка місцевих фінансів.
Склад місцевих бюджетів.
Місцеві бюджети в бюджетній системі сучасної України.
Інвестиційна складова місцевих бюджетів.
Методичні рекомендації
Питання 1. Місцеві бюджети – визначальна ланка місцевих фінансів.
Однією з важливих умов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Європейська хартія про місцеве самоврядування, прийнята 15 жовтня 1985 року, передбачала відокремлення місцевих органів самоврядування від державної влади, повну незалежність і самостійність у здійсненні покладених на них функцій у межах їх компетенції.
Ураховуючи загальносвітові та європейські тенденції суспільного розвитку та спираючись на Закон СРСР «Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР» від 9 квітня 1990 року, в Україні 7 грудня 1990 року, уперше серед республік колишнього СРСР, ухвалюється Закон «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування». Цей закон створив правове підґрунтя для впровадження і розвитку системи місцевого самоврядування. У цьому законі значна увага приділялась питанням функціонування місцевих бюджетів, тут була закріплена самостійність місцевих рад народних депутатів у розробленні, затвердженні й виконанні місцевих бюджетів, не допускалось втручання вищих органів; зазначалось, що місцеві бюджети одних адміністративно-територіальних утворень не включаються до бюджетів інших.
Чіткіше розмежування доходів і видатків місцевих бюджетів знайшло своє відображення в Бюджетному кодексі України.
Набуття Україною незалежності дало новий поштовх до розвитку інституту місцевого самоврядування та його фінансового забезпечення. Так, у Конституції України, прийнятій 28 червня 1996 року, відображені основні права органів місцевого самоврядування, пов’язані з їх фінансовим забезпеченням, а саме:
затвердження місцевих бюджетів;
контроль за виконанням місцевих бюджетів;
запровадження місцевих податків і зборів.
Питання 2. Склад місцевих бюджетів.
Питання 3. Місцеві бюджети в бюджетній системі сучасної України.
Відповідно до Бюджетного кодексу України - бюджет - це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України та Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Особливістю місцевих бюджетів є те, що вони:
- відображають певну, чітко обмежену, частину грошових відносин, які функціонують на окремій території;
- забезпечують матеріальну незалежність органів місцевого самоврядування і безпосередньо їм підпорядковані;
- усі їхні ланки органічно пов'язані не тільки між собою, а й з установами та підприємствами всіх форм власності, які функціонують на території регіону.
Отже, місцеві бюджети як економічна категорія відображають грошові відносини, що виникають між місцевими органами самоврядування та суб'єктами розподілу створеної вартості в процесі формування територіальних фондів для соціально-економічного розвитку регіонів та поліпшення добробуту їх населення.
Бюджетним кодексом України визначена нова структура побудови місцевих бюджетів.
У кожній країні місцеві бюджети є найбільш чисельною ланкою бюджетної
системи. В Україні нараховується 12213 місцевих бюджетів, до яких входить :
1- бюджет Автономної Республіки Крим; 2 - бюджети міст Києва і Севастополя, що мають статус міст державного значення; 24 – обласні бюджети; 453 – міських бюджетів; 83 – районні у містах бюджети; 488 – районні бюджети; 887 – селищних бюджетів; 10275 – сільські бюджети.
В основу бюджетного устрою в Україні, відповідно до Бюджетного кодексу,
покладено такі принципи:
- єдності бюджету, що означає існування єдиного рахунка доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи;
- збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
- самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними
- повноти – включенню до складу бюджетів підлягають усі надходження та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
- обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках
економічного й соціального розвитку держави та розрахунках надходжень і витрат
бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
- ефективності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного
процесу прагнуть досягти запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів;
- субсидіарності — розподіл видатків між Державним та місцевими бюджетами має ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
- цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються лише на цілі, визначені бюджет ними призначеннями;
- справедливості та неупередженості – грунтується на засадах справедливого та
неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами й територіальними громадами;
■ публічності та прозорості — Державний бюджет України та місцеві бюджети
затверджуються відповідними радами, які приймають рішення щодо звіту про їх
виконання;
■ відповідальності учасників бюджетного процесу — кожен учасник бюджетного
процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Питання 4. Інвестиційна складова місцевих бюджетів.
Поставлена в Україні мета – формування інвестиційно-іноваційної моделі розвитку- потребує відповідних фінансових ресурсів. Центральне місце у цьому займають бюджетні кошти. Необхідність здійснення інвестицій зумовлена такими моментами:
для надання суспільних послуг населенню потрібна відповідна матеріальна база;
окремі категорії інвестицій є збитковими для приватних інвесторів, але необхідні для населення, тому їх фінансування бере на себе держава;
здійснення інвестицій у прибуткові державні та комунальні об’єкти – реальна можливість залучення до бюджетів додаткових ресурсів.
У складі місцевих бюджетів обов'язково виділяють бюджет розвитку, який є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів. У ньому зосереджені
бюджетні ресурси, призначені для проведення інвестиційної та інноваційної діяльності: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субсидії та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.
Щодо місцевих бюджетів обсяг капітальних видатків протягом минулих років
значно зріс. За останні п’ять років капітальні видатки збільшилися майже у чотири рази.
Однак сам факт збільшення капіталовкладень не може свідчити про їх достатність для забезпечення потреб місцевого самоврядування. До бюджету розвитку належать доходи та видатки місцевого бюджету, що утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази. Питання формування і використання бюджетів розвитку визначені у
Бюджетному кодексі України.
Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів здійснюється за рахунок таких джерел:
- коштів від відчуження майна, яке знаходиться в комунальній власності, в тому
числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;
- надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що знаходяться у власності територіальної громади;
- коштів від повернення позик, які надавалися з відповідного місцевого бюджету до набрання чинності Бюджетного кодексу України, та відсотків, сплачених за користування позиками;
- коштів, які передаються з іншої частини місцевого бюджету;
- позик, які здійснюють місцеві ради;
- субвенцій з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.
До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:
- погашення основної суми боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування (крім боргу за короткостроковими позичками, отриманими на покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання місцевих бюджетів);
- капітальні вкладення;
- внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.
Отже, в основу процесу формування і використання бюджетів розвитку місцевих
бюджетів закладено інвестиційну спрямованість, що створює можливості їх використання для вирішення першочергових проблем розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
