- •Визначення рівня якості продукції із застосуванням різних методів
- •Поняття якості продукції як економічної категорії
- •Показники і методи оцінки якості продукції
- •Послідовність оцінки рівня якості
- •Методи оцінки рівня якості продукції
- •Диференціальний метод оцінки рівня якості продукції
- •Метод комплексної оцінки рівня якості продукції
- •Змішаний метод оцінки рівня якості продукції
- •Метод інтегральної оцінки рівня якості виробів
- •Метод експертної оцінки рівня якості продукції
- •Основні напрямки підвищення якості продукції
Метод комплексної оцінки рівня якості продукції
Комплексна оцінка рівня якості передбачає використання комплексного показника якості. Цей метод застосовують у тих випадках, коли найбільш доцільно оцінювати якість складних виробів тільки одним числом. Необхідність об'єднання сукупності одиничних показників з метою отримання одного комплексного визначається чисто практичними завданнями. Комплексний показник являє собою функцію, залежну від одиничних показників, які характеризують однорідну групу властивостей. До таких груп показників відносяться, наприклад, показники надійності, естетичності, безпеки та ін
Комплексним показником якості може бути:
головний (узагальнений), найбільш значимий одиничний показник, що відображає функціональні можливості і (або) призначення продукції (моторесурс машини, річна продуктивність та інші подібні характеристики);
середній зважений комплексний показник.
Рівень якості з комплексного методу визначається ставленням узагальненого показника якості оцінюваного виробу Qоц до узагальненого показнику базового зразка Qбаз (формула 4.3):
КК = Qоц/Q6аз. (4.3)
Комплексну оцінку за середньозваженими показниками якості продукції застосовують в тих випадках, коли важко або неможливо визначити головний, узагальнений показник якості та його функціональну залежність від вихідних показників якості. Зазвичай використовують середній зважений арифметичний або середній зважений геометричний показник якості.
Рівень якості виробів може бути визначений таким чином:
КК = Wоц/Wбаз, або КК = Vоц/V6аз, (4.6)
де Wоц, Vоц - відповідно зважений арифметичний і геометричний показники якості оцінюваного виробу;
Wбаз, Vбаз - відповідно зважений арифметичний і геометричний показники базового виробу.
Змішаний метод оцінки рівня якості продукції
Змішаний метод заснований на застосуванні одиничних і комплексних показників і використовується у випадках, коли:
сукупність одиничних показників якості є достатньо обширною і аналіз значень кожного показника диференціальним методом не дозволяє отримати узагальнюючих висновків;
комплексний показник якості недостатньо повно враховує всі існуючі властивості продукції і не дозволяє отримати висновки щодо деяких певний груп властивостей.
При змішаному методі спочатку частина одиничних показників об'єднуються в групи, потім для кожної групи визначається комплексний показник. Окремі, як правило, важливі показники допускається не об'єднувати в групи, а приймати їх при подальшому аналізі як одиничні.
Метод інтегральної оцінки рівня якості виробів
Інтегральний показник рівня якості оцінюваного виробу знаходять як частка від ділення значення інтегрального показника якості Рін оцінюється вироби на відповідне базове значення (Рін.баз):
КК = Рін/Рін.баз (4.8)
Інтегральним показником якості називається підсумковий комплексний показник, що характеризує у найбільш загальній формі ефективність роботи виробу.
Інтегральний показник якості приймають для розрахунку рівня якості тоді, коли встановлений сумарний корисний ефект від експлуатації і сумарні витрати на створення і експлуатацію виробу. Інтегральний показник якості є комплексний показник у вигляді відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації до сумарних витрат на його створення, придбання, монтаж у споживача і наладку і т.д. Його розраховують як відношення сумарного корисного ефекту W від експлуатації машини (або іншого виробу), вираженого в натуральних одиницях виміру, до витрат на її створення і експлуатацію за весь термін служби.
Очевидно, що в даному випадку інтегральний показник якості характеризується корисним ефектом, що доводиться на одну грошову одиницю сумарних витрат [29, с.444-447].
