Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірник вправ, завдань, тестів. Пряма і непряма мова.Діалог.Цитати.9-11 клас.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
132 Кб
Скачать
☆

5. Комунікативне завдання. Складіть і запишіть діалог «Несподівана зустріч знайомих людей». Розіграйте його в особах.

6. Пунктуаційний практикум. Поставте розділові знаки та знаки нового рядка.

1. І вони не витримали, похвалилися Парники будуватимемо. Що, що? спитали дівчата Не купляти ж весною розсаду. А знаєш, скільки квітів треба? гордо сказав Сашко А в парниках висіємо зарані додав Андрій Всю школу озеленимо і собі не втримався Петро Ой! Ви самі зробите? здивувалися дівчата Дрібниця впевнено ствердили хлопці Ой хлопчики! Які ж ви хороші! Які розумники (Ю. Збанацький). 2. Ну, чого тобі, Михайлику тихо, ласкаво питається мати й гладить рукою мою голову Нічого, мамо, журно затремтів і в мене голос От аби тато скоріше приїхав Скучив за ним Скучив. Мамо, а може таке бути, що тато й чоботи привезе мені Навряд, Михайлику, ой, навряд, хоча б душу привіз, і то добре зажурено поглянула у вікно (М. Стельмах).

7. Колективне опрацювання опорного конспекту.

Зміст

Приклади

Семантика

Діалог –розмова двох або кількох дійових осіб.

- Доброго ранку, Василю Олександровичу!

- Доброго ранку. Ви чого ж це так рано, Ольго Йосипівно? (І.Цюпа).

Структурно-граматичні ознаки

Діалог складається із реплік.

Репліка – це речення, сказане кожним учасником діалогу. Оформляється діалог за допомогою тире; рідко зустрічається – лапки і тире.

- Бабусю, а коли у вас день народження? –запитала онука.

- Не знаю, голубко…

- Як же так? Невже у мами не записаний ваш день народження?

- Давно це було, того, онучко, ніхто не пам’ятав… (І.Цюпа).

Інтонація

Інтонація залежить від мети висловлювання – розповідна, питальна, спонукальна, а також оклична.

- Бабусю, а коли у вас день народження? –запитала онука.

- Не знаю, голубко…

- Як же так? Невже у мами не записаний ваш день народження?

- Давно це було, того, онучко, ніхто не пам’ятав… (І.Цюпа).

Пунктуація

Діалог оформляється так: кожна репліка діалогу починається з нового рядка і пишеться з великої букви; перед реплікою ставиться тире.

Якщо в діалозі є слова автора, вони відо-кремлюються як і при прямій мові. Рідко, але все ж таки зустрічається, зокрема в художній літературі, діалог, в якому репліки пишуться в один рядок, а кожна репліка береться в лапки й відокремлюється одна від одної тире.

- Для чого та музика? – питав Уралов.

- А щоб не розгубились…Та й люблять овечки музику… Чи сопілку, чи пісеньку, чи тронку отаку.

- Як, як воно зветься?

- Тронка.

- Ніколи не чув такого слова, - з сумом каже Уралов.- Як багато я ще не знаю… Гарний звук. То мідь? (О.Гончар).

Стилістичні особливості

У художній літературі більше поширений діалог, в якому репліка починається з нового рядка. Часто вживаються неповні речення, питальні, окличні. Діалог переважно використовується в літературі та в усному розмовному мовленні.

9. Спостереження за мовним матеріалом. Пригадати вивчене в попередніх класах про діалог. Прочитати текст, до­тримуючись відповідної інтонації. Розказати про особливості побудови діалогу і вживання в ньому розділових знаків. З якою метою автор по­єднав у художньому творі діалогічну й монологічну форми мовлення? Схарактеризувати висловлювання співрозмовників. Висловити власне ставлення щодо висвітленого в тексті питання.

ПРИГОДА З «КОБЗАРЕМ»

Нас було троє в батьків - я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим суддею. Тато розмовляв українською мовою, а мама сердилась і хотіла, щоб ми з братом чули тільки російську та французьку. Тата вона називала «му­жиком». У нас була гувернантка, багато прислуги. Зачісувала мене, укладала спати дівчина Марта. Ми з братом любили слухати ввечері її казки.

- Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!

- От дивіться! - дивується Марта. - Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люб­лять нашої мови, так вона їм і здається поганою, недотепною!

- Мама каже, що й наша панська мова не така делікатна, як фран­цузька.

- А мені своя найделікатніша! - усміхнувшись, каже Марта. Одного разу тато (нам велено було завжди говорити «папа») привіз нову книжку - «Коб­зар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти (За Панасом Мирним).