5. Творча робота. Складіть три речення з прямою мовою.

6. Коментоване письмо. Підкресліть слова автора (розділові знаки не поставлені).

1. Що, мамо одказав старший син. 2. Мамо! Мамо! жебоніла Галя купи мені, ох, купи мені того великого медовика. 3. Чого-чого не бува защебетала знову Галя (Марко Вовчок). 4. Що це тобі не спиться Даньку здивувалася мама. 5. Коська невдоволено чмихнув які ж тобі віконця в ракетах (Ю. Збанацький).

7. Самостійна робота. Підкресліть пряму мову (розділові знаки не поставлені).

1. Учитель не може бути тільки добреньким і простодушним доводив Сухомлинський. 2. Що ж це таке бурмоче солдат. То це, виходить, ти мене поздоровляєш, а не я тебе і витирає долонею не­прохану сльозу (І. Цюпа). 3. От розбійники басить дід. Чайок не можна зобижати (Ю. Збанацький). 4. Воду в танки подав команду капітан в трюмне відділення (О. Сизоненко). 5. Чернець далі вів Любить ближнього треба (А. Тесленко).

8. Вибіркова робота па основі тексту. Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Знайти й виписати речення з прямою мовою. Якого значення вони надають висловлюванню? Проаналізувати структуру їх. Пояснити зміст бабусиних приказок. Зробити синтаксичний розбір першого речення.

БАБУСИНА НАУКА

Гумор такою ж мірою відображає духовний світ народу, як його пісні, казки, легенди. Український народний гумор - образний, добре приперчений, оптимістичний, необразливий, викликає усмішку, а не брутальне «ги-ги».

«Як спалось? Чи сухо всталось?» - запитувала мене малу ранком бабуся. Якщо я довго затримувалась у ванній, приказувала: «Не мийся так довго, бо станеш біла-біла, ворона подумає, що сир, і вкраде». Коли я сумувала, ра­дила: «Бий лихом об землю, як швець мокрою халявою об лаву». А ще зи­чила: «Дай тобі Бог здоров’я в ручки, у ніжки і в животик трішки».

Від баби Люби почула я такі розповіді. Везуть помираючого від голоду на цвинтар, а назустріч йому стара: «Чоловіче, візьми сухарик, з’їси та й одужаєш». А він у відповідь: «Та це ж треба води накачати, та наносити, та сухар розмочити... Поганяй до ями!» пообіцяли мужику: скільки землі обійде, стільки йому дістанеться.

Пам’ятаю бабусині приказки: «Дай Боже нашому теляті вовка з’їсти», «Не дай Боже свині роги, а мужику - панства» і улюблену - «Що громаді, те й бабі» (І. Ганюкова).

9. Коментоване письмо. Записати речення. Назвати пряму мову, схарактеризувати речення за ме­тою висловлювання. Пояснити розділові знаки. Проаналізувати зміст першого речення і висловити власні міркування щодо поняття гарна музика.

1. «Гарна музика», - шепнула заслухано Дарка (І. Вільде). 2. Махнові ж своє муляло: «Перекази козацькі, - вони хай трохи постороняться, розкажи, які перекази про нас складають». 3. Вус Яворницького сердито ворухнувсь: «То не ідеал, до якого йдуть через руїни» (О. Гончар). 4. «Антон не з таких, - ска­зав Мартин Джура, - проти своїх Антон не піде» (П. Панч). 5. «Свій мед, пер­шої взятки, - не втерпів боцман, щоб не похвалитись. І звертаючись до Марії, додав: - Уже чотири вулики маємо, ціла пасіка...» (О. Гончар). 6. «А куди ви їдете, люди добрі?» - осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський).

10. Дослідження-трансформація на основі тексту. Прочитати текст мовчки. Які речення можна перебудувати в речення з прямою мовою? Перебудувати їх і записати, дотримуючись пунктуацій­них норм. Передати зміст висловлювання, використовуючи речення з прямою мовою.

Стародавні орачі говорили, що земля дає все і забирає все. А їхні на­щадки відзначали землю як матір, яка всіх годує і пестить. Селяни ж на­вчали своїх дітей не випускати землі з рук, триматися міцно за неї, бо вона єдина не зрадить ніколи.

Глибоку повагу відчувала людина до землі-трудівниці, яка «парує та людям хліб готує». Упевнений у собі лицар-козак клявся землею, цілуючи її і навіть з’їдаючи. Землею лікувалися, прикладаючи її до ран, як оберіг землю брали з собою в дорогу (В. Супруненко).

11. Дослідження-відновлення. Прочитати. Відновити речення, вставляючи подані в довідці слова автора попередньо з’ясувавши місце їх відповідно до змісту. Записати відновлені речення, пунктуаційно оформивши їх. Пояснити розділові знаки. Яку функцію виконують виділені слова в реченнях. Схарактеризувати їх.

1. Береться морозець. 2. Сідай, Оксанко. 3. Ви б, може, й плащ наділи? Воно таке, як на дощ... 4. Як же, дочко, весілля справлятимемо? По-старому чи по новому? 5. Купи, гарний, хустку своїй нареченій. Не хустка - весна. 6. Павлуша - золото, уважний, витриманий...Золото!»(Г. Тютюнник).

Довідка: хваляться мати і, зсутулившись, довго хукають у долоні, умочають пальці в цеберку з водою, щоб зашпори не зайшли; сказав Федір Несторович і одвернувся до вікна; спитала Одарка; спитав уранці Степан, розбираючи вже внесеного в хату кабана; до мене підійшла молода вродлива «сербіянка» й сяйнула величезними чорними очима; погоджувався директор смакуючи непідгорілим риб’ячим боком.

12. Спостереження над мовним матеріалом (колективна робота з текстом). Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би виражав основну думку тексту. Виписати речення з прямою мовою. Продовжити ряд виписаних речень власне складеними (4-5). Визначити роль прямої мови у висловлюванні. До виділених слів дібрати синоніми.

Жодне суспільство, на якому б рівні розвитку воно не знаходилося, не може існувати без мови. Це стосується всіх народів, усіх шарів і прошарків сус­пільства і кожної окремої людини.

Обслуговуючи потреби суспільства, мова виконує цілу низку функцій, життєво важливих для цього суспільства, окремих груп і кожної людини.

Спілкування, комунікація - найважливіша функція мови. Суть її в тому, що мову використовують для інформаційного зв’язку між членами суспіль­ства. Ця функція є надзвичайно важливою як для суспільства, так і для самої мови: мова, якою не спілкуються, стає мертвою; народ, який утрачає свою мову, зникає. Ще І.Кант у свій час зазначав: «Людина має схильність спіл­куватися із собі подібними, тому що в такому стані почуває себе людиною». Є й інший бік цього процесу. «Найбільша розкіш на світі - це розкіш люд­ського спілкування», - висловлювався на цю тему А. де Сент-Екзюпері.

Відомо, що в художніх творах за допомогою мовних образів відбувається «акт» спілкування митця з читачем, слухачем. «При цьому мова, - говорив Г.Глінц, - має поетичну природу, навіть, окреме слово - це малий твір мистецтва».

Для повноцінного функціонування мови й її розвитку вона повинна ви­користовуватися у всіх сферах комунікації - у науці, техніці, виробництві, ділових стосунках, освіті, культурі, а не лише в побуті чи художній літера­турі (З часопису).