1. Пошуково-вибіркова робота. Виписати речення з прямою мовою. Пояснити.

1. А я лежав собі коло мами та лупив ногами в траву, а мама казали: «Ти не годен ані годинки тихо посидіти?» (В. Стефаник). 2. Водив пальцем по небі поет, шептав: «Десь далеко димарі ескадр» (М. Семенко). 3. Чував я не раз, як наш рід виховувався на Запоріжжі, то думав, що й моя оце черга прийшла у Великому Лузі побувати; аж Кирило Порохня розказав мені, що вже минулися ті розкоші низові запорозькі; німота вже там кублиться; запорожці повтікали давно за Дунай, а котрі осягли собі землю понад Кубанню, і вже не те, що було в Січі: тілько й слави, що чумацтво та скотарство (П. Куліш). 4. «Як же, дочко, весілля справлятимемо? - спитав уранці Степан, розбираючи вже внесеного в хату кабана. - По-старому чи по-новому?» (Г. Тютюнник). 5. Вона ледь доторкнулася губами його щоки й, згораючи в рум’янцях, сказала, що після відпустки, у неділю, себто сьогодні, їхатиме назад (Г. Тютюнник). 6. Одрадяни вірили й не вірили... Вони зроду віку не чули, щоб машинами можна було хліб жати. Коли скрут та невправка - кинеш серп, за коси візьмешся, а щоб машиною? (Панас Мирний).

Колективне опрацювання опорних таблиці та схеми.

Пряма мова
виражає	супроводжується	утворює	стоїть
чуже мовлення, передане дослів-но, без змін	словами автора, які вказують, кому вона належить	разом з словами автора речення з прямою мовою	після слів автора, перед ними або в середині них

____________________________________________________________________

І нтонація Пунктуація

Пряма мова вимовляється як розпові- Пряма мова береться в лапки. Кожне

дне, питальне, спонукальне чи оклич- речення в ній починається з великої

не речення, залежно від мети вислов- букви.

лювання.

Слова автора вимовляються тільки А: «П?» А: «П!» А: «П».

з розповідною інтонацією «П?» - а. «П!» - а. «П», - а.

«П? – а. - П». «П! – а. - П».

«П, - а. - П». «П, - а, - п».

«П! – сказав … додав: - П!».

Пряма мова найчастіше вживається в художній літературі та усному мовленні____________________________________________________________

Розділові знаки при прямій мові

1. Графічно-аналітичний диктант. Накресліть схеми, поясніть розділові знаки.

1. І тихо тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі! Мені тебе жаль!.. (Леся Українка). 2. «Я ні з ким не бився», - відказав Олесь (П. Панч). 3. «Ой на морі хвиля грала, - сумно дівчина співала, - у долині роса впала, на калині поламала цвіт» (П. Воронько). 4. «То моя тітка Василина, - одразу прояснилося обличчя Люби. - Вона так гарно вміє співати й виводити» (М. Стельмах). 5. «Ні, це я... - якимось ніби не своїм голосом озвався він. І вже й сам не знав, як сказав: - Це я, ненько, Василь Береговець...» (І. Цюпа).