- •Навчально-методичні матеріали
- •Обсяг кваліфікаційної ( випускної ) роботи
- •2.6. Приблизний обсяг кваліфікаційної ( випускної ) роботи на бакалавраті –50 – 75 сторінок машинопису.
- •Розділ ііі. Основні етапи підготовки кваліфікаційної (випускної ) роботи
- •4. Науковий керівник допомагає студентові:
- •5. Науковий керівник має право:
- •Розділ IV Наукове керівництво
- •4.1.Науковий керівник, обов’язки
- •Розділ V Оформлення кваліфікаційної ( випускної) роботи
- •4.2 Рецензент , обов’ язки
- •2. Закічена робота повинна мати тверду палітурку.
- •Розділ viі Підготовка студента до захисту
- •Розділ viiі Захист кваліфікаційної роботи
- •Критерії оцінювання кваліфікаційної (випускної ) роботи
- •Додатки Види роботи та термін їх виконання
- •Додаток 4 Зразки найбільш поширених посилань на джерела та літературу
- •1. Посилання на книгу
- •2. Посилання на багатотомні видання
- •3. Посилання на статті
- •4. Посилання на розділ книги
- •5. Посилання на автореферати дисертацій
- •6. Посилання на архівне (неопубліковане) джерело
- •Додаток 5 вимоги до категоріального термінологічного апарату наукового дослідження
- •Гіпотези поділяються на :
- •Структура резюме:
Додаток 5 вимоги до категоріального термінологічного апарату наукового дослідження
До базового категоріального термінологічного апарату наукового дослідження належать переважно такі стереотипні наукові формули, як наукова проблема, актуальність дослідження, об’єкт дослідження, предмет дослідження, мета дослідження, методичні і практичні завдання, гіпотеза дослідження, матеріал дослідження, наукова новизна, теоретичне та практичне значення дослідження, методика дослідження, апробація роботи, резюме.
Наукова проблема – це внутрішньо – структурований комплекс взаємозв’язаних питань, зорієнтованих на визначення й інтерпретацію параметрів, серії певних явищ матеріального чи духовного світу, їх наукову парадигматичну кодифікацію у системі чітко окреслених поняттєвих координат.
Проблема дослідження завжди пов’язана з вивченням специфіки внутрішньої організації об’єкта і предмета дослідження, з виявленням їх системних кореспонденцій, аспектуальною розробкою їх домінантних і маргінальних ознак у контексті динамічної і статичної
парадигми світу.
У конкретній дослідницькій роботі наукова проблема практично обмежується комплексом теоретичних питань, пов’язаних передусім з метою дослідження, власне основна мета дослідження полягає у розв’язанні певної наукової проблеми.
Актуальність дослідження конкретної наукової проблеми зумовлюється соціальним замовленням (що відображено у відповідних державних документах), практичними завданнями певної галузі науки,
необхідністю розширення парадигми сучасних уявлень про певні процеси чи явища, недостатнім рівнем розробки окремих аспектів наукової проблеми.
Тема дослідження конкретизує напрямок дослідницької роботи у вивченні процесів чи явищ, обраних для дослідження певного аспекту проблеми.
Орієнтовна тематика всіх видів наукових робіт (від реферату до магістерської роботи) розробляється і затверджується профілюючими кафедрами.
Назва теми роботи повинна бути конкретною, узгоджуватися з об’єктом і предметом дослідження.
Об’єкт дослідження – це внутрішнь – оструктурована певна сукупність споріднених елементів як частини матеріального чи духовного світу, яка є предметом теоретичних чи практичних дослідницьких студій. Об’єкт дослідження становить цілісний комплекс елементів об’єктивної реальності чи знань про неї, на який спрямовано вектор конкретного евристичного процесу.
Предмет дослідження – це окремі сторони, властивості й відношення об’єкта, той аспект проблеми, що розглядається відповідно до певної мети як у теоретичному, так і в експериментальному планах.
В об’єкті дослідження визначається загальна сфера наукового пошуку, у предметі дослідження чітко позначається явище, етап чи процес, які мають розглядатися у бакалаврській роботі. Визначення предмета дослідження слід розуміти як виокремлення параметрів певного напряму наукового пошуку у
визначенні основних компонентів характеристики об’єкта дослідження.
Мета дослідження є визначенням авторської евристичної
стратегії в одержанні нових знань про об’єкт та предмет дослідження.
Мета дослідження може бути пов’язана:
• з обгрунтуванням нової системи евристичних засобів, спрямованих на розв’язання певного наукового завдання;
• з обгрунтуванням можливості виявлення нових ознак як загального, так і часткового плану у внутрішній організації серії конкретних фактів, що аналізуються;
• із розробкою комплексу певних передумов, необхідних для розв’язання наукових завдань.
Завдання дослідження, конкретизуючи загальну його мету, чітко позначають етапи наукового пошуку у досягненні цієї мети. Передусім формулюються завдання, пов’язані з виявленням найсуттєвіших ознак і внутрішньої структури об’єкта дослідження.
Виділяються також завдання, зорієнтовані, зокрема, на:
• вирішення певних теоретичних питань, загальної програми, дослідження (виявлення сутності окремих понять, явищ, процесів; визначення параметрів і рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів інтерпретації тощо);
• характеристику нових евристичних аспектів сучасних рішень даної наукової проблеми;
• обґрунтування, виявлення системи конкретних засобів,необхідних для розв’язання наукової проблеми й організаціїекспериментальної верифікації їх за критеріями оптимальності;
• розробку рекомендацій щодо практичного використання результатів дослідження.
Весь комплекс завдань – це алгоритм конкретної програми дослідження, зумовлений логікою етапів даного наукового пошуку.
Гіпотеза – обґрунтоване припущення про можливі способи розв’язання певної наукової проблеми.
