- •Тема 5. Організація набору та відбору персоналу
- •5.1. Наймання персоналу у підприємство
- •5.2. Залучення персоналу
- •1. Принцип відповідності.
- •2. Принцип «нової крові».
- •3. Принцип «сьогоденних вимог».
- •4. Принцип «пристосованості до змін» (поліфункціональності).
- •5. Принцип залучення підготовлених працівників.
- •6. Принцип залучення непідготовлених або підготовлюваних працівників.
- •5.3. Відбір персоналу
- •5.4. Професійна орієнтація в системі управління персоналом
- •5.5. Управління трудовою адаптацією
- •5. Розвиток у нового працівника задоволеності роботою, позитивного відношення до роботи і реалізму в очікуваннях.
5.4. Професійна орієнтація в системі управління персоналом
Однією з важливих складових наймання є професійна орієнтація працівників, що полягає в наданні йому допомоги у виборі професії.
Поява ринку праці і, як наслідок, конкуренція за право обійняти вакантне робоче місце, прагнення підприємств створити працездатні колективи обумовлюють зміну ставлення підприємств до профорієнтаційної роботи і ретельного відбору кадрів.
Професійна орієнтація — це комплекс взаємозалежних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на формування професійного покликання, виявлення здібностей, інтересів, придатності та інших факторів, що впливають на вибір професії або на зміну роду діяльності.
Робота з профорієнтації має своєю метою надання допомоги молодим людям і людям, які шукають роботу, у виборі професії, спеціальності, місця роботи або навчання з урахуванням схильностей і інтересів людей, їхніх психофізіологічних особливостей, а також з урахуванням кон’юнктури, що склалася на ринку праці.
Професійна орієнтація включає:
а) профпропаганду — формування у молоді інтересу до певних видів праці, виходячи з потреб підприємства, роз’яснення престижності певних професій, виховання почуття поваги до цих професій;
б) профконсультації — допомога молодій людині у виборі роду трудової діяльності з урахуванням її бажань і потреби підприємства у кадрах;
в) професійний підбір — визначення кола професій, найбільш оптимальних для даної людини з урахуванням її психофізіологічних і особистісних даних;
г) профвідбір — дослідження, що спеціально організується з метою визначення придатності людини до даної роботи.
Придатність до професії (роботи) встановлюється з урахуванням ступеня відповідності індивідуальних психофізіологічних і моральних якостей (сила, урівноваженість, увага, сприйняття, пам’ять і т.п.), рівня освіти, спеціальних знань, навичок і вмінь. У проведенні професійної орієнтації зайняті спеціалізовані установи (надання допомоги, насамперед школярам, молоді), служби зайнятості (робота з безробітними). Підприємства також повинні бути залучені у роботу щодо професійної орієнтації. Так, до підприємств звертаються молоді люди з метою отримання не тільки роботи, але й певної професійної підготовки. Крім того, є працівники, які потребують повторної профорієнтації, зокрема:
працівники, які залишили роботу з власного бажання або у зв’язку зі скороченням штатів;
працівники, які працюють, але готові змінити місце роботи і професію через незадоволеність певними чинниками (низькою зарплатою, віддаленістю місця роботи від дому, поганим станом здоров’я і т.п.);
працівники, які звільнені у зв’язку зі скороченням штатів або реорганізацією (ліквідацією) підприємства, але з різних причин не готові до подібних змін, внаслідок чого вони виявляють невдоволення, почуття протесту і т.п.;
інваліди і особи з тимчасовою непрацездатністю, з обмеженими показаннями до трудової діяльності, які бажають освоїти посильну професію і одержати відповідну роботу;
звільнені в запас військовослужбовці, а також емігранти, біженці.
Профорієнтація, як етап у працевлаштуванні працівників, дозволяє:
ознайомити з можливими варіантами працевлаштування;
професійно визначитися людині (щоб можна було з користю для себе і для підприємства реалізувати трудовий потенціал);
сформувати практичний інтерес до вибору професії і прийняття конкретного рішення стосовно виду діяльності.
Висока ефективність проведення профорієнтації під час прийому на роботу виявляється у:
підвищенні трудового потенціалу підприємства;
обгрунтованому і своєчасному професійному самовизначенні працівника з урахуванням можливостей реалізації своїх здібностей і схильностей;
скороченні термінів і вартості професійного навчання;
підвищенні задоволеності працею.
Організаційно профорієнтація проходить у різних формах. Зокрема, вона може виступати як самостійна цільова задача, не пов’язана безпосередньо з найманням працівника і реалізована у формі професійної консультації. Але висновки у відношенні відповідності людини вимогам даної професії можуть бути отримані та безпосередньо в ході наймання.
Професійний підбір (як і профвідбір) найбільш придатного працівника з декількох кандидатів пов’язаний із проведенням комплексного обстеження, порівняльного аналізу особистих якостей даної людини з деяким еталоном вимог, пропонованих професією. Ці вимоги можуть бути представлені у формі професіограм, що розроблюються для окремих професій і посад.
У ході обстеження з метою одержання прогнозу професійної придатності працівника стосовно до сфери майбутньої трудової діяльності з’ясовуються:
стан здоров’я з метою виявлення показань і протипоказань до певних видів діяльності з медичної точки зору;
психофізіологічні якості у співставленні з вимогами, відображеними у професіограмі;
особистісні якості (активність, почуття відповідальності, урівноваженість, оригінальність мислення і т.п.) та ін.
За результатами профорієнтації, окрім висновку про профпридатність, людині надаються рекомендації про можливі напрямки розвитку і удосконалення її здібностей та раціональне використання потенціалу.
