3. Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно

Широке розповсюдження хімічно небезпечних об’єктів, на яких знаходяться у великих кількостях сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), створюють постійну небезпеку для населення у випадку аварії.

Так, аварія у м. Бхопалі (Індія) на заводі американської фірми «Юніон Карбайд» у 1984 році призвела до загибелі 3150 чол., а 20 тис. стали повними інвалідами.

Тому виникає необхідність завчасно проводити оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки. Оцінка проводиться з метою визначення впливу хімічного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності, його захисту та ліквідації наслідків аварій.

СДЯР можуть зберігатися такими способами:

• в резервуарах під високим тиском і нормальній температурі (хлор);

• при пониженій температурі і нормальному тиску в рідинному вигляді (аміак);

• при нормальному тиску і нормальній температурі (ціаністий водень).

В залежності від зберігання СДЯР хімічне зараження може відбуватися таким чином:

* при зберіганні під високим тиском – створюється тільки одна, так звана «первинна» хмара, яка заражає повітря на невеликий час;

* при зберіганні СДЯР при низькій температурі у рідинному виді – одна частка СДЯР (15-25%) створює «первинну» хмару, друга залишається або розтікається по землі і повільно випаровується (вторинна хмара) тривалий час;

* рідинні СДЯР при нормальному тиску і температурі – створюють тільки «вторинну хмару» і заражають повітря на тривалий час.

«Вторинна хмара» залежить від типу резервуара. Якщо резервуар обвалований або на піддоні, то інтенсивність зараження буде менше, але час зараження більш тривалий.

Хімічна обстановка –

Хімічна обстановка може створюватися при застосуванні хімічної зброї або в результаті аварійного розливу чи викидання СДЯР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.

Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозування і за даними розвідки (по факту зараження).

Прогнозування проводиться завчасно.

Вхідні дані для прогнозування:

• загальна кількість СДЯР на об’єкті та умови їх зберігання;

• тип і кількість СДЯР, викинутих в навколишнє середовище і характер їх розливу: вільно, у піддон, на обваловану поверхню;

• метеоумови: швидкість і напрям вітру на висоті 10м, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря;

• ступінь захищеності населення, тварин, кормів, продуктів, урожаю.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження за величину кількості викинутих СДЯР беруть вміст одного резервуара (для сейсмонебезпечних районів – загальний запас СДЯР на ХНО), напрям вітру – на сільськогосподарський об’єкт, швидкість вітру – 1 м/с (або найбільш ймовірний), стан вертикальної стійкості повітря – інверсія (ізотермія або наймовірніша).

Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки

При оцінці хімічної обстановки визначають:

а)Площу розливу СДЯР ( S_р ) визначають за формулою:

Щільність СДОР визначають по табл.5.

Таблиця 5. Фізико-хімічні і токсичні властивості СДОР

СДОР	Мол. маса	Щільність, г/см3	Темп. кипіння	Смерт. токсодоза	Дегазуючі речовини
Хлор	70,9	1,56	-34,6	6	Вода, луги, гашене вапно
Аміак	17,3	0,68	-33,4	210	Розчин кислот
Сірководень	34,2	1,24	-46	50	Розчин кислот
Сірчастий ангідрид	67,07	1,46	-10	80	Розчин лугів

При вільному розливі по поверхні Н = 0,05м по всій площі. Для рідин, які розлилися у піддон чи на обваловану поверхню:

Н = h – 0,02, м

де: h – висота піддону чи обвалування, м.

б) Радіус площі розливу визначають так:

Розміри зон зараження характеризуються: глибиною Г і шириною – Ш. Глибину зони визначають з таблиць 6 і 7. Для обвалованих резервуарів глибина Г зменшується у 1,5 рази.

Таблиця 6. Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією СДОР, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1 м/с)

Тип СДОР	Кількість СДОР на об’єкті (резервуарі), т
	інверсія						ізотермія							конвекція
	1	5	10	25	50	100		1	5	10	25	50	100		1	5	10	25	50	100
Відкрита місцевість
Хлор	9	23	49	80	>80			1,8	4,6	7	11,5	16	21		0,47	1	1,4	1,96	2,4	3,15
Аміак	2	3,5	4,5	6,5	9,5	15		0,4	0,7	0,9	1,3	1,9	3		0,12	0,21	0,27	0,39	0,5	0,66
Сірчастий ангідрид	2,5	4	4,5	7	10	17,5		0,5	0,8	0,9	1,4	2	3,5		0,15	0,24	0,27	0,42	0,52	0,77
Сірко-водень	3	5,5	7,5	12,5	20	61,6		0,6	1	1,5	2,5	4	8,8		0,18	0,93	0,45	0,65	0,88	1,5
Закрита місцевість
Хлор	2,6	6,66	14	23	38	62		0,56	1,31	2	3,28	4,57	6		0,156	0,4	0,52	0,72	1,21	3,2
Аміак	0,57	1	1,28	1,85	2,71	4,28		0,11	0,2	0,26	0,37	0,54	0,86		0,04	0,06	0,08	0,12	0,16	0,3
Сірчастий ангідрид	0,71	1,14	1,3	2	2,85	5,7		0,14	0,23	0,26	0,4	0,57	11		0,04	0,07	0,08	0,12	0,17	0,3
Сірко-водень	0,85	1,57	2,14	3,57	5,7	17,6		0,17	0,3	0,43	0,7	1,1	2,51		0,05	0,04	0,13	0,21	0,34	0,65

Якщо швидкість вітру відрізняється від 1 м/с, то глибина зараження зменшується. Це враховується за допомогою поправочного коефіцієнта табл.7.

Таблиця 7. Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості