2.3. Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин

Хімічнонебезпечні речовини (ХНР) або СДЯР будуть впливати на роботу рослинництва й тваринництва.

Стійкість роботи с.-г. об’єкту буде характеризуватися матеріальними втратами, величина яких залежить від втрат продукції і людей.

Оцінку стійкості об’єкта проводять в такій послідовності.

1. Проводять оцінку можливої хімічної обстановки (лекція 5).

2. Оцінюють можливі втрати населення і робітників.

2.1. По таблиці 12 знаходять % ураження населення, тварин – К₁.

Таблиця 12 . Можливі втрати людей і тварин від СДОР %

Умови знаходження людей	Без протигазів	Забезпеченість людей протигазами, %
		20	30	40	50	60	70	80	90	100
На відкритій місцевості	90-100	75	65	58	50	40	35	25	18	10
У будівлях	50	40	35	30	27	22	18	14	9	4

Орієнтовна структура втрат: легкий ступінь – 25%, середній і важкий ступінь – 40%, зі смертельним наслідками – 35%.

2.2. По карті визначають % території с.-г. об'єкту, що може опинитися в зоні зараження – К₂.

2.3. Визначають кількість населення, що може опинитися в зоні зараження.

2.4. Визначають загальні втрати населення.

2.5. Роблять висновок про величину втрат населення.

3. Оцінюють можливі втрати тварин (аналогічно , як втрати людей) або урожаю.

у кількісному виразі.

Примітка: обов’язково оцінюють втрати продукції , пов’язані зі зменшенням кількості працівників ( у відсотках).

4. Оцінюють втрати продукції у грошовому виразі.

5. Визначають планову (валову ) продукцію у грошовому виразі.

6. Визначають стійкість роботи об’єкта по формулі:

С = ((ВП – В ) / ВП) × 100%,

де: С – стійкість роботи об’єкта, %;

В – втрати продукції, грн.;

ВП – програмована (валова) планова продукція в натурі, грн.

7. Роблять висновок про стійкість роботи об’єкта в умовах хімічного зараження.

8. Роблять пропозиції щодо підвищення стійкості об’єкта.

При розрахунку втрат необхідно користуватися спеціальними таблицями втрат продукції при ураженні небезпечними хімічними сполуками .

3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів н.Г.

Основні заходи щодо підвищення стійкості, які повиті проводитися на об'єктах в мирний час, передбачають:

• забезпечення захисту працюючих та їх життєдіяльності;

• забезпечення стійкості роботи рослинництва;

• забезпечення стійкості роботи тваринництва;

• забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного комплексу;

• забезпечення стійкості роботи інженерно-технічного комплексу;

• забезпечення надійності системи управління і зв'язку;

• підготовку до відновлення зруйнованого виробництва і переведення його на режим роботи в НС.