5. Евакуація і розосередження населення

Евакуація – це

Це основний засіб захисту населення у мирний час.

Розосередження –

Евакуація у воєнний час проводиться тільки за рішенням уряду, у мирний час також розпорядженням місцевої влади.

Евакуйовані проживають у заміській зоні до особливого розпорядження.

Заміська зона – це територія розміщена за межами можливих руйнувань у містах.

Основним документом, який визначає обсяги і терміни проведення евакуації населення є план ЦЗ з розділом про захист населення.

Для проведення евакуації органами виконавчої влади створюються евакоприймальні і евакуаційні комісії, евакопункти: збірний, пункти посадки, пункти висадки. У пунктах висадки працюють члени евакоприймальної комісії і представник евакуаційної комісії.

Для вивезення населення використовують залізничний, авто – і водний транспорт. Використовують не тільки пасажирські залізничні потяги, судна, а й товарні вагони, вантажні судна, баржі, пристосовані для перевезення людей, вантажні автомобілі. Частина людей виводиться пішки.

Для організації прийому і розміщення людей та забезпечення всім необхідним утворюються приймальні комісії, які працюють разом із штабами.

У пунктах висадки людей, які прибули, зустрічають, розподіляють по населених пунктах. Надають першу медичну допомогу. Розселяють – використовують гуртожитки, пансіонати та ін. В воєнний час також і в квартирах місцевих жителів.

Місцеві органи влади повинні проявляти постійну турботу про евакуйоване населення, працевлаштовувати та забезпечувати всім необхідним.

Лекція № 6. Оцінка стійкості роботи об'єкта господарювання в умовах нс

Мета лекції:

1. Ознайомитися з факторами, що впливають на стійкість роботи об'єктів народного господарства.

2. Вивчити методику оцінки стійкості об'єктів АПК в умовах НС і основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів.

Навчальні питання:

1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання.

2. Методика оцінки стійкості об’єкта до впливу уражаючих факторів:

2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта (до ударної хвилі, землетрусу, урагану);

2.2. Оцінка стійкості об’єкта в умовах хімічного зараження;

2.3.Оцінка стійкості об’єкта в умовах радіоактивного забруднення.

3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.

Література: 1, с. 287-332

2, с. 374-421

1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання

Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства в умовах НС являється однією із основних задач ЦО.

Стійкість роботи об’єкта – це

На стійкість функціонування об’єкта впливають такі фактори:

• розміщення об’єкту відповідно великих міст, АЕС, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, воєнних об’єктів;

• природно-кліматичні умови;

• технологія виробництва;

• надійність захисту працюючих, населення;

• надійність систем забезпечення життєдіяльністю (паливом, мастилами, водою, електричною енергією, газом, запасними частинами , технікою і ін.);

• здатність об’єктів протистояти небезпечним ситуаціям;

• стійкість управління виробництвом і цивільною обороною;

• навченість командно – керівного складу ЦО об’єкту і населення;

• масштаби і ступінь уражаючої дії стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об’єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних ветеринарно-санітарних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу на людей, сільськогосподарських тварин і створять сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.