Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsiy_IE.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
250 Кб
Скачать
☆

Тема 3. Передумови формування інформаційного суспільства

Питання 1. Загальні риси інформаційної формації.

Питання 2. Інформація як базовий чинник суспільного виробництва.

Питання 3. Екологічні проблеми інформаційного суспільства.

Питання 4 (додатково). Біржові індекси.

Ключові слова: виробництво, індекс, інформація, проблема, розвиток, формація, чинник.

Питання 1. Загальні риси інформаційної формації

Та соціально-економічна система, до якої сьогодні рухається людство, може цілком обґрунтовано називатися постіндустріальним, або інформаційним, суспільством.

Постіндустріальним (інформаційним) суспільством може бути названа соціально-економічна формація, в якій виробництво і споживання інформації складають основу економічної системи і соціальної структуризації суспільства.

В інформаційному суспільстві виробничий базис становлять інформаційні засоби виробництва, основним продуктом споживання (а отже, і виробництва) є інформаційні товари і послуги, а ключовим чинником структуризації суспільства є інформація.

Інформація – єдиний продукт, виробництво якого можна нарощувати безмежно в умовах наявності матеріальних меж.

Інформація стає ключовим природним чинником, на якому концентрується суспільне виробництво. Інформація – єдина природна субстанція, добування (сканування) якої із середовища не наносить прямого збитку природі.

«Соціолюдина» має всі шанси стати лідером тріади людини. Це відбудеться за наявності певних передумов:

  • якщо буде знята гострота задоволення першорядних фізіологічних потреб людини (перш за все тих, що забезпечують нормальний обмін речовин в організмі);

  • якщо можна буде частково «розвантажити» «трудолюдину» і вивільнити «соціолюдину» від виконання економічних функцій для всебічного розвитку особи;

  • якщо трудові функції розвинуться за складністю і привабливістю до рівня мистецтв, щоб праця перетворилася на першу життєву потребу;

  • якщо сама «соціолюдина» зможе піднятися у своєму розвитку, затвердивши в суспільстві ідеї гуманізму.

«Соціолюдина» зростає з «трудолюдини» так само, як свого часу «трудолюдина» виросла з «біолюдини». «Соціолюдина» харчується виключно інформацією.

Відмітною особливістю «соціолюдини» є її потреба в цілісних екосистемах. Пріоритет соціальних і екологічних функцій природи може забезпечити загальну гармонію всього спектру функцій.

Питання 2. Інформація як базовий чинник суспільного виробництва

Інформація також стає базовим чинником суспільного виробництва. Формування інформаційної індустрії обумовлене рядом обставин.

По-перше, тим, що інформація все більше стає продуктивною силою. З'являється все більше технологій, де інформація є і засобом виробництва, і робочим тілом, і предметом праці (комп'ютерні технології; сільське господарство, що базується на постійному оновленні генетичного матеріалу; кіно- і відеоіндустрії та ін.).

По-друге, заміна ручної праці на розумову означає в той самий час інформатизацію економіки.

По-третє, глобалізація суспільного життя збільшує роль комунікаційних засобів (Інтернет).

По-четверте, інформатизація економіки означає постійне підвищення ефективності виробництва і вдосконалення його екологічного рівня.

По-п'яте, посилення позицій людини «соціо-» веде до збільшення потреби в інформаційних товарах і послугах (розвиток туризму; масове збільшення фотографією, мистецтвом, спортом, домашнім квітникарством та ін.).

У технологіях інформаційного суспільства реалізовуватиметься формула: виробляти інформацію з інформації інформаційним началом людини за допомогою інформаційних засобів для інформаційного начала людини.

Настає ера нанотехнологій. Останні припускають матеріалізацію («збірку») необхідних виробів (від продуктів харчування – до засобів життєзабезпечення) на молекулярному і атомному рівнях.

Проте вже сьогодні можна передбачати значні соціальні і екологічні проблеми, які несе з собою інформаційна епоха.

Питання 3. Екологічні проблеми інформаційного суспільства

Найістотніші соціально-екологічні проблеми можна схематично позначити таким чином.

1. Руйнування інформаційного коду існуючого матеріального світу. Людина, втручаючись у навколишній світ, перебудовує природні системи, що склалися (трансформація ландшафтів, внесення чужорідних інгредієнтів у кругообіг, що склався, речовини і енергії, витягання якихось інгредієнтів).

2. Виробництво нової інформації. Вже на етапі індустріальної епохи людина зіткнулася з проблемами виробництва принципово нових видів інформації, викликаних створенням невідомої природі матеріальної (а отже, матеріально-інформаційних) суті (нові речовини, біологічні види, комунікаційні шляхи, процеси і явища).

3. Формування сутностей, що здатні саморозвиватися. Людина виробляє інформаційну і матеріально-інформаційну суть, яка в змозі саморозвиватися. Траєкторії подібного розвитку і їх можливі наслідки найчастіше до кінця людина передбачати, а отже, і контролювати не в змозі.

4. Зростаюча залежність людини від комп'ютерних систем. Будь-яка несподівана ситуація, непередбачена програмістом, не може контролюватися і комп'ютером. Коло замикається. Наслідками цього стають численні техногенні аварії і катастрофи.

5. Зростаюча вразливість людини від надійності технічних засобів. Небезпека полягає і в зростаючій потужності техногенних систем, які вони контролюють. Сьогодні людина (найчастіше через комп'ютер) контролює чинники, які легко можуть призвести до катастрофи глобального масштабу за допомогою хімічних, біологічних, електромагнітних та інформаційних шляхів дії.

6. Синергетичний ефект інновацій. Усі вищеназвані процеси і явища, взаємодіючи між собою, ведуть до формування навколишнього середовища, яке абсолютно незнайоме людині. Це належить до житлового середовища, виробничих систем, засобів комунікації, відносин між людьми.

7. Зростаючі темпи інновацій. Середовище, не заселене людиною, постійно змінюється. З'являються нові засоби праці, процеси, матеріали. Правила і стандарти повинні постійно переписуватися наново. Виникає необхідність нової дисципліни – екології змін.

Питання 4 (додатково). Біржові індекси

Біржовий індекс (інша назва – фондовий індекс) – це складовий показник зміни цін певної групи активів (цінних паперів, товарів, фінансових інструментів) – «індексної корзини».

Як правило, абсолютні значення індексів не важливі. Більше значення мають зміни індексу з часом, оскільки вони дозволяють судити про загальний напрям руху ринку, навіть у тих випадках, коли ціни акцій всередині «індексної корзини» змінюються різноспрямовано. Залежно від вибірки показників біржовий індекс може відображати поведінку якоїсь групи цінних паперів (або інших активів) або ринку (сектори ринку) в цілому.

На підставі даних агентства Dow Jones & Co. Inc. на кінець 2003 року в світі налічувалося 2 315 біржових індексів.

У кінці назви біржових індексів може стояти цифра, що відображає число акцій, на підставі яких розраховується індекс: CAC 40, Nikkei 225, S&P 500.

Методи розрахунку біржових індексів

Розрізняють три методи розрахунку біржових індексів:

  • метод середньоарифметичної простої;

  • метод середньоарифметичної зваженої.

  • метод середньо геометричної простої;

Метод середньої арифметичної простої розраховується таким чином: ціни всіх активів, що входять в індекс, складаються і діляться на кількість активів. Даний метод є найпростішим. Його недоліком є те, що в ньому не враховується вага кожного активу. В даний час даним методом розраховуються індекси сімейства Доу Джонс.

Трохи складніший метод з використовуванням дивізора. Наприклад, S&P 500 – це середньозважена за капіталізацією цін акцій п'ятисот провідних американських компаній, поділена на деякий фіксований коефіцієнт (дивізор). Дивізор обирається так, щоб на момент історичного початку розрахунку індексу (базова дата) його значення дорівнювало якому-небудь зручному числу (базовому значенню). Додавання акціям різної ваги в індексі виконується для того, щоб більші компанії мали більший вплив на значення індексу, проте це не є обов'язковим правилом.

Деякі біржові індекси розраховуються як індекси сумарного доходу на капітал. При цьому передбачається, що одержаний у вигляді дивідендів дохід негайно реінвестується в акції. Прикладом такого індексу є DAX – найважливіший біржовий індекс Німеччини.

Перший біржовий індекс був розроблений 3 липня 1884 р. в США журналістом газети Wall Street Journal, відомим фінансистом, засновником компанії Dow Jones & Company Чарльзом Доу. Індекс Dow Jones Transportation Average розраховувався по 11 найбільшим транспортним компаніям США.

Промисловий індекс Доу-Джонса (NYSE: DJI) – один із декількох біржових індексів, створених редактором газети Wall Street Journal і засновником компанії Dow Jones & Company Чарльзом Доу. Цей індекс був створений для відстеження розвитку промислової складової американських фондових ринків. Індекс Доу-Джонса є найстарішим серед існуючих американських ринкових індексів.

На сьогоднішній день індекс охоплює 30 найбільших компаній США. Приставка промисловий є даниною історії – багато компаній, що входять в індекс, але не належать до цього сектора. Спочатку індекс розраховувався як середньоарифметичне цін на акції охоплених компаній. На сьогодні для розрахунку застосовують середнє, що масштабується, – сума цін ділиться на дільник, який змінюється кожного разу, коли акції, що входять в індекс піддаються дробленню (спліту) або об'єднанню (консолідації). Це дозволяє зберегти зіставність індексу з урахуванням змін у внутрішній структурі.

Уперше індекс був опублікований 26 травня 1896 року. На той момент індекс був середньоарифметичною цін акцій 12 американських промислових компаній. Із дванадцяти компаній лише General Electric представлена в сьогоднішній версії індексу.

Nikkei 225 (Nikkei 225 Stock Average) – один із найважливіших біржових індексів Японії. Індекс обчислюється як середньозважене значення цін акцій 225 компаній, що найбільш активно реалізуються, першої секції Токійської фондової біржі.

Уперше індекс був опублікований 7 вересня 1950 року Токійською фондовою біржею під назвою «TSE Adjusted Stock Price Average». З 1970 року індекс обчислюється японською газетою Nihon Keizai Shimbun. Нова назва індексу походить від скороченої назви газети – Nikkei.

Список компаній, охоплених індексом Nikkei 225, переглядається як мінімум 1 раз на рік, у жовтні.

DAX (від нім. Deutscher Aktienindex) – найважливіший біржовий індекс Німеччини. Індекс обчислюється як середньозважене по капіталізації значення цін акцій найбільших акціонерних компаній Німеччини (при цьому капіталізація розраховується лише на основі акцій, що знаходяться у вільному обігу). Індекс враховує також одержані у вигляді дивідендів доходи від акцій, припускаючи, що дивіденди реінвестуються в акції. Таким чином, індекс відображає сумарний дохід з капіталу.

DAX був створений 1 липня 1988 р. Обчислюється компанією Deutsche Börse AG.

При обчисленні DAX використовуються ціни акцій на електронній біржі XETRA. Обчислення індексу виробляється в робочі дні біржі з 9:00 до 17:30 за центральноєвропейським часом.

Після завершення торгів на біржі Deutsche Borse AG розраховує індекс L-DAX, який є індикатором розвитку індексу DAX після закриття біржі. Розрахунок L-DAX виробляється на основі цін акцій на Франкфуртській біржі у робочі дні біржі з 17:30 до 20:00 за центральноєвропейським часом.

FTSE 100 Index (англ. Financial Times Stock Exchange Index) – біржовий індекс, що розраховується агентством Financial Times. Вважається одним з найвпливовіших біржових індикаторів в Європі. Почав розраховуватися з 3 січня 1984 роки з рівня 1000 пунктів.

Індекс ґрунтується на курсах акцій 100 компаній з найбільшою капіталізацією, включених до списку Лондонської фондової біржі (LSE).

Торги на біржі йдуть з 08.00 до 16.29 за Гринвічем (коли починаються дії щодо закриття), ціна закриття обчислюється о 16.35 за Гринвічем.

Індекс FTSE 100 включає 100 компаній британської економіки, хоча насправді список складається із 101 компанії, оскільки міжнародний газовий концерн Royal Dutch Shell виступає відразу з двома класами акцій.

CAC 40 (скорочення від франц. Cotation Assistee en Continu) є найважливішим біржовим індексом Франції. Індекс обчислюється як середньозважене щодо капіталізації значення цін акцій 40 найбільших компаній, акції яких торгуються на біржі Euronext Paris. Початкове значення індексу – 1000 пунктів – було встановлено 31 грудня 1987 року. Починаючи з 1 грудня 2003 року, при підрахунку капіталізації враховуються лише акції, що знаходяться у вільному обігу.

Індекс обчислюється кожні 30 секунд у робочі дні біржі з 9:00 до 17:30 за центральноєвропейським часом.

Запитання для самоперевірки

    1. Які риси характеризують постіндустріальну (інформаційну) формацію?

    2. Чому виникнення і становлення інформаційного суспільства має об'єктивний характер?

    3. Чому постіндустріальне суспільство може бути названо індустріальним?

    4. Чому перехід до інформаційного суспільства може сприяти вирішенню екологічних проблем індустріального суспільства?

    5. Охарактеризуйте інформаційне начало людини і соціальні функції природи.

    6. Чому в інформаційному суспільстві відбувається посилення ролі людини «соціо-»?

    7. У чому сутність інформації як базового фактора виробництва?

    8. Можливі соціальні та екологічні проблеми інформаційного суспільства.

    9. Інформація як чинник соціальної структуризації.

    10. Економічні відносини в інформаційному суспільстві.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]