Хід заходу

На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.

1 Ангел : Ніч розкрила чорні крила, Землю в темряву сповила.

2 Ангел: Сніг засипав всі дороги, І поля, і перелоги.

3 Ангел : Ані сліду не видати, Ні стежиночки до хати.

1 Ангел: Як же Миколай святий Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігаєз метлою): Не турбуйтесь, слуги Божі! Вітер радо вам поможе. Гляньте, ось метлу я маю, Всі шляхи позамітаю, Брами всі повідчиняю Я святому Миколаю. (Замітає шляхи, ангели присвічують).

2 Ангел: О, спасибі, Вітер-брате! Гарно вмієшь замітати. Може б, ти ще допоміг, Щоб світити місяць міг? В темну ніч їзда тривожна, Заблудити легко можна....

Вітер: Добре! Я під небо злину, Сіру плаху з нього скину. Вийде місяць з-поза хмар, Ясний витягне ліхтар, І усі шляхи осяє Пресвятому Миколаю!

Замітаючи сніг, виходить залаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.

3 Ангел: Гляньте, місяць в небі світить!

1 Ангел: Вже чекають чемні діти На святого Миколая.

2 Ангел: Ми йому на зустріч йдем.

3 Ангел: В кожну хату заведем.

Ангели виходять, з протилежногобоку виходить чортик і дмхухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи.

Чортик: Ой, холодна тут зима – В пеклі ж холоду нема, Вибиравсь я, наче вліті! В пеклі – жар, зима – на світі. Я без шапки, без кожуха, Відмерзають хвіст і вуха. От біда! Чи довго ждати, Поки всунусь десь до хати, Де живуть погані діти, Треба ж кості розігріти!

Під звуки музики пританцьовує та співає: Ух, ух, ух, ух, ух....

Замерзає в мене дух! Не поможе тут і плач – Грійся, чортику, та й скач! (перестає танцювати) Трохи розігрівсь.... Та цить! Чути здаля сніг скрипить! Хтось надходить. На хвилинку Заховаюсь за ялинку. (Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка: Чом, Тарасе, не видати Ні одного ангеляти, Ні дзвіночків не чувати! Може, Миколай Святий Не прибуде до дітей?

Тарасик: Неможливо це, сестричко! Ще хвилинку невеличку Терпеливо ми заждім. Миколай Святий в наш дім Вірю, скоро завітає, Він про нас всю правду знає. Ми ж усі учились пильно, Не вели себе свавільно, І чужого научались, Та й свого не відцурались.

1 Ангел: (непомітно вийшов з-залаштунків, слухає розмову дітей, а потім мовить сам до себе) Добрі, гарні діти! Як же ними не радіти?

Чортик: (вихиляється з-за ялинки) Не мої це друзі-діти! Ні, не маю чим радіти!

Яринка: Ми до Господа молились, Щоб багато дав нам сили, Щоб багато дав охоти Перешкоди всі збороти І колись такими стати, Як хотіли б тато й мати, Як хотіла б вся родина Й наша рідна Україна!

1 Ангел: Добрі діти, гарні діти, України пишні квіти!

Чортик: Не мої це друзі, бачу – З горя мало не заплачу.

Тарасик: (прислухається) Сестро, чуєшь?

Яринка: Це дзвіночки!

Тарасик: Ангеляток голосочки!

Яринка: Чуєшь, брате? „Ту-ру-ру!” Здаля чути дивну гру....

Тарасик: Ангелята, видно, грають, Як Святого проводжають.

Дзвонять дзвіночки, граютьтруби, співаючи, виходять на сцену ангели.

Пісня ангелів  (вальс) Сяють зорі, пізній час – Спіть, малятка, лю-лі-лі! В гості ми ідем до вас, Чемні діточки малі, Чи у місті, чи в селі. Спить у білій льолі гай, В’ється полем шлях пустий – Саночками Миколай, Друг дитячий, пресвятий, Їде, їде до дітей...

Сцена яскраво освітлюється,поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки,повні подарунків.

2 Ангел: Просим, глянь, Дідусю Божий: Перед містом на дорозі Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай: Мир вам, діти! ( благословляє)

Яринка: О, святий наш Миколаю! Не прогнівайся, благаю, Що Тобі на зустріч ми Серед ночі і зими Аж за місто вийшли з хати! Ми хотіли привітати, Поклонитися Тобі...

Тарасик: Правду мовим, далебі!

Святий Миколай: Добрі діти – вас я знаю! Правду з ваших серць читаю, З ваших синіх оченят – Дуже, дуже з того рад! Тільки ви вночі взимі Не пускайтеся самі Віддалік від ваших хат!

Тарасик: Ми гадали, слуги Божі, Що поможем вам в дорозі, Шлях у місто вам покажем, Хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай: Нам якраз туди пора, Де чекає дітвора, Щоб її дійснилась казка.

Тарасик: О, то просимо! Будь ласка! Тут місток, там першій дім, Парк і зал...

Святий Миколай: Хутчіш ходім!

Знову відізвалися дзвіночки.З-за ялинки висовується чортик і, смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік.

Чортик: Даремно я сюди пригнався, Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає) Брів снігами без кожуха, Відморозив ніс і вуха. Друзів тут моїх нема – Все пропало.... все дарма!...

Чути завивання вітру,виходить вітер..

Вітер: Хто ти будеш?

Чортик: Друг я твій! Перемерз я – розігрій!

Вітер: О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зогрію... (вітер з метлою женеться заЧортиком, той втікає)

Сцена знов освітлюється,дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка таТарасик показують дорогу.

Яринка: Ось ми в залі! Погляньте – Олі, Галі Ромки, Славки та Петрусі – Українські діти всі!

Святий Миколай: О, спасибі, друзі браві, Що дорогу показали! За цю помічь, милі діти, Буде вас Ісус любити, А Ісусикова Мати Все вам буде помагати.

Пригортає Яринку таТарасика, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей:

Мир вам, любі! Ласка Божа Ваші душі хай осяє! А громада ваша гожа, Мов чудова квітка-рожа, Хай росте і розцвітає Без пригоди злої, лиха, Мамі, татові на втіху, А народові на славу!

Ангели: Любі хлопчики й дівчата, Вас вітають ангелята!

Святий Миколай (до ангелів): А скажіть, небесні дітки, - Ви ж для них найліпші свідки – Чи ті діти, що у залі, Ті спереду і там далі, Більші, меньші і маленькі, Цілий рік були чемненькі?

Ангели (гуртом): Так, вони були чемненькі, Тата слухали і неньки.

Святий Миколай: А скажіть, небесні дітки, - Ви для них найкращі свідки – Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють? Чи шанують рідну мову, Українське рідне слово?

Ангели: Так, і моляться, й читають, Рідні пісеньки співають Галі, Стефи, Марки, Олі, Бо вчаться у рідній школі.

Святий Миколай ( до дівчинки у залі): А ходи сюди, дитинко, На коротку на хвилинку, Розкажи нам, що ви, діти, Тут навчилися робити?

Дівчинка ( виходить): Я скажу усе, що знаю, Пресвятому Миколаю: Хоч малі ми дитинчата, Поважаєм маму й тата. Ми шануєм рідне слово, Прадідівську рідну мову, Рідні кніжечки читаєм, Рідні пісеньки співаєм, І молитвою, що мати Нас навчила в рідній хаті, Ми звертаємось до Бога Про опіку й допомогу.

Святий Миколай : Чи молилась ти, дитино, За добробут в Україні, За бабусеньку – сирітку, За дідуня   і за тітку, За ровесників дітей І за рідних всіх людей?

Дівчинка: Ми всі молимось щоднини За весь народ України.

2 Ангел: Добрі діти, так і треба – Все те бачили ми з неба.

Святий Миколай: Бачу я, ви добрі діти – Буде з того Бог радіти! Хай же вам, мов сонце світить, Захищає, мов покров, Божа ласка та любов! Не за плату-нагороду, А тому, що чесні зроду, Що шляхетні, не пусті, Правді служите святій. (до ангелів) Божі слуги, ангелята! Розвантажуйте санчата, Розпаковуйте гостинці Мирославові, Галинці. Роздавайте всім, як треба, Подаруночки із неба.

Дівчинка: Дякуємо Тобі, Владико, За утіху цю велику!

Яринка: Дякуємо Тобі, Святий, Від усіх оцих дітей!

Тарасик: Обіцяємо добрими бути, Слів Твоїх не призабути, Завжди вчитися охоче, Бо того Ісусик хоче, І такими вирастати, Як бажають тато, мати І увесь наш рідний край!

Ангели (хором): Всім вам Боже помагай!

Починається роздача подарунків.

(Додаток 4)