37. Гістологічна будова міокарду, ультраструктура типових кардіоміоцитів.

міокард- склад з серцево-мязової тканини, прошарків пухкої сполучної тк з судинами і нервами. Побуд з волокон, які анатомують між собою, утв сітку між волокнами – пухка спол. тканина. кардіоміоцити(скоротливі\типові та провідні\атипові)

Скоротливі. –ядро в центрі – багато сарколеми – є мітохондрії –сарком сітка не дуже розвинена-Т-трубочки широкі-відсутні тріади. Передсердні м. мають відростки.Добре розв ЕПС сітка і к.Гольджі. кардіоміоцити утв волокна і сполуч тк у вставних дисках. Провідна сис-ма склад з синусо-передс вузла, пер-шлун вузла і пер-шлун пучка(Гіса). Провідні міозити: Пейсмейнерні( нестаб ПС, деполяризац 70р\хв, центр частина син-передс вузла, невеликі, багатокутні, СП слаба, Т-сист відсутня, багато піноцит міхурів і кавеол). Перехідні-перед збудж від пейсмейн до клітин пучка і скороти елементів міокарду.( на периф син-перед вузла і перед-шлун вузла, тонкі, витягнуті). Волокна Пуркін»є( перед збудж від перехідн клітин до скороти серц міозитів. Великі, багато глікогену)

38. Гістологічна будова провідної системи серця.

Провідна сис. Серця скл.: синусо-передсердного, передсердно-шлуночкового, і пучка Гіса з волокнами Пуркінье. Виділяють 3 види кл.: P-клітини, перехідні, волокна Пуркіньє. 1й тип кл.: вони мають нестабільний ПС і де поляризуються 70р за 1хв, джерелом імп. Є кальцієвий осцилятор, періодична зміна конц. Кальція ззовні кл. і всередині. Знах. У центр. Част. Синусо_передсердного вузл. Невеликі за розміром,форма багатокутна, мало міофібрил які невпорядковані,Т-система відсутня,СПС слабо розвинена, є багато кавеол і піноц. Пухирців. 2й тип:проводять імп. Від P-кл. до кардіоміоцитів скороти. Чи волокон Пуркінье. Міофібрил більше ніж вP-кл.Локалізуються на периферії синусо-передсердного вузла. 3й тип великого розміру 15мкм, містять багато глікогену, мало міофібрил. Клітини пров. сист. Продукують натрій єретичний фактор: ф-я-діуретик, знижує арт. Тиск, збільшує показник гематокриту.

39. Стромальні та паренхіматозні елементи червоного кісткового мозку.

Функції:

1. Універсальний орган гемопоезу.

2. Утворення попередників імунокомпетентних клітин (нульові лімфоцити).

3. Антигеннезалежний процес розмноження і диференціювання

В-лімфоцитів.

Гістологічна будова червоного кісткового мозку.

1. Строма:          а) груба: кісткові трабекули;

                            б) ніжна: ретикулярна тканина.

2. Паренхіма. Дозріваючі формені елементи крові, які мають певну локалізацію:

         мегакаріоцити – поблизу синусів;

         еритроїдні клітини – у контакті із макрофагами;

         гранулоцити – поблизу ендосту.

40. Стромальні та паренхіматозні елементи тимуса.

Функція:

антигеннезалежнп проліферація і диференціювання Т-лімфоцитів.

Гістологічна будова тимуса:

1. Строма:

         а) груба: капсула і трабекули (ЩВСТ);

         б) ніжна (сіткоподібний епітелій).

2. Паренхіма:

         дозріваючі Т-лімфоцити

41. Структурні компоненти та значення гематотимусного бар'єру.

Кіркова та мозковаречовиничасточок тимуса маютьособливостібудовимікроциркуляторного русла. Зокрема, лімфоцитикірковоїречовинивідмежованівідпросвітугемокапілярів так званимгематотимусним бар'єром.Вінутворенийсуцільним шаром розміщених на базальніймембраніепітеліоретикулоцитів, щосупроводжуютьусісудинимікроциркулярного русла і обмежуютьперикапілярнийпростір, а такожстінкоюгемокапілярів. Гематотимуснийбар'єрзакриваєдоступна надлишковійкількостіантигенів з судинного русла до лімфоцитівкірковоїречовини.Віннепроникливий для тих лімфоцитівтимуса, якімаютьциторецептори до власнихантигеніворганізму, щопопереджуєрозвитокаутоімуннихреакцій(пошкодженнявласнихклітині тканин організму). У мозковійречовинігематотимусний бар'єрвідсутній, щостворюєумови для рециркуляції Т-лімфоцитів. Слідвідзначити, що у нормівихід Т-лімфоцитів з кіркової і мозковоїречовин тимуса в периферійнекров'яне русло здійснюєтьсяізольовано.