42. Структурна організація кіркової речовини лімфовузла.

Кірковаречовинаутворенарозміщенимипід капсулою лімфатичнимифолікулами (вузликами) — кулястоїформискупченнями В-лімфоцитів .  до складу фолікулівлімфовузла належать як типові макрофаги, так і особливийїхрізновид, щомаєназвудендритнихклітин. Зовніфолікулвкритийретикулоендотеліоцитами — клітинами, якіпоєднуютьморфологіюретикулярнихклітин з функцієюендотелію, оскільки вони вистеляютьсинусилімфатичнихвузлів. Середретикулоендотеліоцитів є значнакількістьфіксованихмакрофагів, так званих берегових клітин. Коженфолікулміститьсвітлий (реактивний, абогермінативний) центр, дездійснюєтьсярозмноженнялімфоцитів і локалізованіпереважно В-лімфобласти, і темну периферійну зону, в якій компактно розташованімалі і середнілімфоцити. Збільшеннякількості і розмірівреактивнихцентрівфолікулівлімфатичнихвузлівсвідчить про антигенустимуляціюорганізму.

43. Структурна організація мозкової речовини лімфовузла.

Мозковаречовиналімфатичноговузлаутворенамозковими тяжами — стрічкоподібноїформискупченнями В-лімфоцитів, плазмоцитів і макрофагів, витягнутих у напрямкувідворітвузла до фолікулів. Зовнімозковітяжі, так само як і фолікуликірковоїречовини, вкритіретикулоендотеліоцитами. Міжмозковими тяжами і фолікулами, відповідно, міжмозковою та кірковоюречовинамилімфатичноговузларозміщенедифузнескупчення Т-лімфоцитів, щомаєназвупаракортикальноїзони. Макрофаги у складіпаракортикальноїзонипредставленірізновидом так званих інтердигітуючихклітин, якіконтактуютьміж собою відросткамипальцеподібноїформи і виробляютьречовини, щостимулюютьпроліферацію Т-лімфоцитів. Таким чином, кіркова і мозковаречовини є бурсазалежними, а паракортикальний шар — тимусзалежною зоною лімфатичноговузла.

44. Будова та значення лімфатичних синусів лімфовузлів.

Між шарами ретикулоендотеліоцитів, щопокриваютьлімфатичніфолікули і мозковітяжі з одного боку і сполучнотканинну строму (капсулу і трабекули) — з другого, є щілинніпроміжки, якіназиваютьсясинусами лімфатичноговузла. До системисинусів належать крайовий (розміщенийміжкапсулою і фолікулами), навколофолікулярнікірковісинуси (міжфолікулами і трабекулами), мозкові (міжмозковими тяжами і трабекулами) і ворітний (у ділянцівгнутоїчастини — ворітлімфатичноговузла) синуси. У системісинусівздійснюєтьсяциркуляціялімфивідкрайового синуса кудивпадаютьприноснілімфатичнісудини, через проміжнісинуси у напрямкудоворітного синуса, звідкилімфавідтікає системою виноснихлімфатичнихсудин. При цьомулімфаочищаєтьсязавдяки фагоцитозу сторонніхчастинокбереговими макрофагами; лімфазбагачуєтьсяімунокомпетентнимиТ- і В-лімфоцитами, клітинамипам' яті, а такожімуноглобулінами (антитілами).

45. Порівняльна морфофункціональна характеристика лімфатичних фолікулів лімфовузла і селезінки.

фолікули(вузлики) містяться у білійпульпі,скупчення лімфоцитів,плазмоцидів,макрофагів,дендритних і інтендигітуючими кл.ззовні капсула.реактивні центри фолікулів і вузлів ідентичні:В лімфобласти,макрофаги.периартеріальна зона-скупчення Т лімфоцитів.темна мантій зона утворена В і Т лімфц. Макрофагами . крайова зона В   Т лімфц.  Лімфатичні периаттеріальнвпіхви-скпчення лімфоцитів у вигляді муфт.  червона пульпа-скупченяформенних елементів між селезінковими синусами-це пульпарні тяжі.тут перетворення В лімфц. У плазмоцити

46. Особливості кровопостачання селезінки.

у воротах нирки селезінкова артерія ділиться на трабекулярніартеріі,які діляться на артеріі білої пульпи,частина з них іде через фолікули і звуться центральними.останні переходять в артерії червоної пульпи і розпадаються на китичкові артеріоли,що кінчаються еліпсоїдними артеріолами(роль артеріальних сфінктерів). з венозних синусів кров у вени червоної пульпи,потім в трабекулярні вени і селезінкову вену.в стінках судин є венозні сфінктери .

47. Суть класифікації органів імунного захисту на центральні та периферичні.

центральні органи імунітету:тимус і червоний кістковий мозок-тут утвор. Форменні елементи крові і антиненнезалежна проліферація лімфоцитів.  Периферійни органи:селезінка,лімфовузли і гемо лімфатичні вузли лімфоїдні елементи-знищення клітин крові і забезпечує імунітет.

48. Поняття про гуморальний імунітет, характеристика клітин, які приймають участь у ньому.

гуморальний імунітет діє в рідинах організму.    черв.кістк.мозок:антигеннезалежна проліферація В бластів.   У селезінці і лімфовузлах:з В бластівутв. В лімфоцит з участі ІЛ5,далі плазмоцид з участи ІЛ6, далі гамма інтерферони, потім антитіла-імуноглобуліни.     АПК-антигенпрезентубчклітини-макрфаги з участі ІЛ1 утв. Тхелпери,длі за участі ІЛ2 утв. Т бласт,що ділиться на Т хелпер і памяті.   і з участі ІЛ4 діє на антигеннезалежну проліферацію

49. Участь імунокомпетентних клітин у алергічних реакціях.

Алерген що потрапляє до організму виступає в ролі антигену(АГ). Запускається гуморальний імунітет, плазмоцитами що утворюються з нових В-лімфоцитів, синтезується імуноглобулін Е він мігрує у сполучну тканину і зєднується з плазматичною мембраною тканинних базофілів, виникае місцеве почервоніння і зуд.При повторному введенні цього алергену він зв’язується з комплексом утвореним на базофілі, зминюється проникність мембрани, клітина розривається і гістамін який вона вміщувала виходить у міжклітинну речовину. Гістамін діє на проникність кровоносних судин, плазма з судин виходить у навколишні тканини-набряк. Гістамін також впливає на скорочення гладеньких мязів дрібних бронхів викликаючи задуху, при подальшій дії АГ виникає

анафілактичний шок