Гострий набряк-набухання головногомозку

 

Гострий набряк-набухання головного мозку розвивається при блискавичному перебізі менінгококемії, є наслідком нейротоксикозу, гемодинамічних та метаболічних розладів.

 

Діагностичні критерії:

 

– загальномозкові симптоми: різкий головний біль, блювання, психомоторне збудження;

– судоми (тонічні, клоніко-тонічні);

– вогнищеві симптоми (вузькі або широкі зіниці, млява реакція на світло, анізокорія, ністагм);

– гіпертонус м’язів;

– менінгеальні симптоми;

– ознаки вклинення речовини головного мозку у великий потиличний отвір (брадикардія, аритмія, лабільність АТ, гіпотермія, дихання Чейна-Стокса, пітливість, ціаноз, гіперемія обличчя);

– тиск ліквору у спинномозковому каналі спочатку підвищений, далі, внаслідок блокади відтоку ліквору, – нормальний чи знижений;

–             летальний кінець (внаслідок зупинки дихання).

 

Лікування набряку-набухання головного мозку:

 

– колоїдні розчини (альбумін, плазма, 10 % глюкоза), об’єм першої крапельниці не більше 30-40 мл/кг;

– манітол (сечовина), при відсутності геморагічного синдрому – 1-1,5 г/кг за добу (15 % розчин) внутрішньовенно краплинно, 40-50 крапель за хвилину, поєднувати із салуретиками (фуросемід – 1 мг/кг через 6-8 год);

– покращання мікроциркуляції: гепарин – 100-200 ОД/кг за добу у 4 прийоми;

– контрикал – 1-3 тис. ОД/кг за добу у 2-3 прийоми внутрішньовенно краплинно;

– преднізолон – 2-5 мг/кг чи дексазон – 0,2-0,5 мг/кг 1-3 доби;

– краніоцеребральна гіпотермія;

– при гарячці 39,5-40 ^оС і судомах – літична суміш, 0,1-0,2 мл/кг;

– при судомах – 20 % розчин ГОМК, 50-100 мг/кг;

– при неефективності проведеної терапії – гемосорбція, плазмаферез та АУФОК.

 

Синдром церебральної гіпотензії

 

Синдром церебральної гіпотензії зумовлений порушенням гемодинаміки, лікворопродукції внаслідок великих доз калієвої солі бензилпеніциліну, дегідратації (блювання, пронос, інтенсивна медикаментозна дегідратація).

 

Діагностичні критерії:

 

• виражений ексикоз (западання очей, великого тім’ячка, сухість шкіри, слизових оболонок, зниження еластичності шкіри, тургору м’яких тканин);

• токсикоз, порушення мікроциркуляції;

• зниження м’язового тонусу;

• пригнічення сухожилкових рефлексів;

• згасання менінгеальних симптомів;

• потьмарення свідомості, кома;

• судоми;

• зниження тиску ліквору (витікає рідкими краплями чи “стоїть” в голці).

 

Лікування при церебральній гіпотензії

 

колоїдні розчини (альбумін, плазма, 10 % глюкоза), об’єм першої крапельниці не більше 30-40 мл/кг;

– манітол (сечовина), при відсутності геморагічного синдрому – 1-1,5 г/кг за добу (15 % розчин) внутрішньовенно краплинно, 40-50 крапель за хвилину, поєднувати із салуретиками (фуросемід – 1 мг/кг через 6-8 год);

– покращання мікроциркуляції: гепарин – 100-200 ОД/кг за добу у 4 прийоми;

– контрикал – 1-3 тис. ОД/кг за добу у 2-3 прийоми внутрішньовенно краплинно;

– преднізолон – 2-5 мг/кг чи дексазон – 0,2-0,5 мг/кг 1-3 доби;

– краніоцеребральна гіпотермія;

– при гарячці 39,5-40 ^оС і судомах – літична суміш, 0,1-0,2 мл/кг;

– при судомах – 20 % розчин ГОМК, 50-100 мг/кг;

– при неефективності проведеної терапії – гемосорбція, плазмаферез та АУФОК.

– регідратація до 200 мл/кг за добу рідини;

– ендолюмбальне введення фізрозчину натрію хлориду – 3-8 мл/кг (залежно від віку).