- •Класифікація
- •Діагностичні критерії окремих форм поліомієліту
- •Диференційна діагностика поліомієліту із поліомієлітоподібними захворюваннями
- •Лікування:
- •Профілактика
- •Вакцинасоційований поліомієліт (діагностичні критерії):
- •Ентеровірусні інфекції
- •Симптоми ентеровірусних інфекцій
- •Патогенез:
- •Основні ланки патогенезу:
- •Класифікація:
- •Діагностика
- •Ускладнення ентеровірусних інфекцій
- •Лікування:
- •Прогноз при ентеровірусних інфекціях
- •Профілактика ентеровірусних інфекцій
- •Афо нервової системи у дітей:
- •Особливості нервової системи дітей, що зумовлені афо:
- •Загальні риси патогенезу при інфекціях нервової системи
- •Лабораторна діагностика захворювань нервової системи
- •Серозні менінгіти у дітей
- •Діагностичні критерії:
- •Додаткові клінічні критерії:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лікування
- •Загальна класифікація гнійних менінгітів
- •Діагностичні критерії:
- •Диференційна діагностика менінгітів
- •Диференціально-діагностичні ознаки менінгітів різної етіології
- •Диференційно- діагностичні критерії менінгіту (лікворна діагностика)
- •Диференційно- діагностичні критерії менінгіту
- •Енцефаліти
- •Герпетичний енцефаліт у дітей
- •Діагностичні критерії:
- •Лікування
- •2. Антивірусна терапія.
- •Вірусні енцефаліти у дітей (вітрянкової, корової, краснушної етіології)
- •Діагностичні критерії:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лікування
- •1. Базисна терапія:
- •2. Етіотропна терапія:
- •Ускладнення:
- •Неспецифічні синдроми пораження нервової системи у дітей при інфекційних захворюваннях
- •Нейротоксикоз
- •Класифікація
- •Діагностичні критерії іритативної фази:
- •Діагностичні критерії сопорозної фази:
- •Діагностичні критерії коматозного стану:
- •Лікування
- •Лікування
- •2. Антибактеріальна терапія.
- •Гострий набряк-набухання головногомозку
- •Діагностичні критерії:
- •Лікування набряку-набухання головного мозку:
- •Синдром церебральної гіпотензії
- •Діагностичні критерії:
- •Лікування при церебральній гіпотензії
- •Синдром церебральної гіпертензії
- •Клінічна картина захворювання (симптоми та синдроми)
- •Лікування захворювання
Гострий набряк-набухання головногомозку
Гострий набряк-набухання головного мозку розвивається при блискавичному перебізі менінгококемії, є наслідком нейротоксикозу, гемодинамічних та метаболічних розладів.
Діагностичні критерії:
– загальномозкові симптоми: різкий головний біль, блювання, психомоторне збудження;
– судоми (тонічні, клоніко-тонічні);
– вогнищеві симптоми (вузькі або широкі зіниці, млява реакція на світло, анізокорія, ністагм);
– гіпертонус м’язів;
– менінгеальні симптоми;
– ознаки вклинення речовини головного мозку у великий потиличний отвір (брадикардія, аритмія, лабільність АТ, гіпотермія, дихання Чейна-Стокса, пітливість, ціаноз, гіперемія обличчя);
– тиск ліквору у спинномозковому каналі спочатку підвищений, далі, внаслідок блокади відтоку ліквору, – нормальний чи знижений;
– летальний кінець (внаслідок зупинки дихання).
Лікування набряку-набухання головного мозку:
– колоїдні розчини (альбумін, плазма, 10 % глюкоза), об’єм першої крапельниці не більше 30-40 мл/кг;
– манітол (сечовина), при відсутності геморагічного синдрому – 1-1,5 г/кг за добу (15 % розчин) внутрішньовенно краплинно, 40-50 крапель за хвилину, поєднувати із салуретиками (фуросемід – 1 мг/кг через 6-8 год);
– покращання мікроциркуляції: гепарин – 100-200 ОД/кг за добу у 4 прийоми;
– контрикал – 1-3 тис. ОД/кг за добу у 2-3 прийоми внутрішньовенно краплинно;
– преднізолон – 2-5 мг/кг чи дексазон – 0,2-0,5 мг/кг 1-3 доби;
– краніоцеребральна гіпотермія;
– при гарячці 39,5-40 оС і судомах – літична суміш, 0,1-0,2 мл/кг;
– при судомах – 20 % розчин ГОМК, 50-100 мг/кг;
– при неефективності проведеної терапії – гемосорбція, плазмаферез та АУФОК.
Синдром церебральної гіпотензії
Синдром церебральної гіпотензії зумовлений порушенням гемодинаміки, лікворопродукції внаслідок великих доз калієвої солі бензилпеніциліну, дегідратації (блювання, пронос, інтенсивна медикаментозна дегідратація).
Діагностичні критерії:
• виражений ексикоз (западання очей, великого тім’ячка, сухість шкіри, слизових оболонок, зниження еластичності шкіри, тургору м’яких тканин);
• токсикоз, порушення мікроциркуляції;
• зниження м’язового тонусу;
• пригнічення сухожилкових рефлексів;
• згасання менінгеальних симптомів;
• потьмарення свідомості, кома;
• судоми;
• зниження тиску ліквору (витікає рідкими краплями чи “стоїть” в голці).
Лікування при церебральній гіпотензії
колоїдні розчини (альбумін, плазма, 10 % глюкоза), об’єм першої крапельниці не більше 30-40 мл/кг;
– манітол (сечовина), при відсутності геморагічного синдрому – 1-1,5 г/кг за добу (15 % розчин) внутрішньовенно краплинно, 40-50 крапель за хвилину, поєднувати із салуретиками (фуросемід – 1 мг/кг через 6-8 год);
– покращання мікроциркуляції: гепарин – 100-200 ОД/кг за добу у 4 прийоми;
– контрикал – 1-3 тис. ОД/кг за добу у 2-3 прийоми внутрішньовенно краплинно;
– преднізолон – 2-5 мг/кг чи дексазон – 0,2-0,5 мг/кг 1-3 доби;
– краніоцеребральна гіпотермія;
– при гарячці 39,5-40 оС і судомах – літична суміш, 0,1-0,2 мл/кг;
– при судомах – 20 % розчин ГОМК, 50-100 мг/кг;
– при неефективності проведеної терапії – гемосорбція, плазмаферез та АУФОК.
– регідратація до 200 мл/кг за добу рідини;
– ендолюмбальне введення фізрозчину натрію хлориду – 3-8 мл/кг (залежно від віку).
