- •Тема 15. Диференційна діагностика інфекцій з синдромом екзантемих Діагностичні критерії інфекційних екзантем
- •Псевдотуберкульоз і скарлатина
- •Скарлатина
- •Клінічні діагностичні критерії
- •3. Період висипань:
- •Ускладнення
- •Специфічна діагностика стрептококової інфекції
- •Клінічні діагностичні критерії:
- •Лабораторна діагностика:
- •Особливості псевдотуберкульозу у дітей раннього віку:
- •Стафілококова інфекція і скарлатина
- •Псевдотуберкульоз
- •Краснуха і скарлатина
- •Краснуха
- •Діагностичні критерії набутої краснухи:
- •Діагностичні критерії вродженої краснухи:
- •Клінічний Протокол з діагностики та лікування краснухи у дітей
- •Діагностичні критерії краснухи:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лікування
- •Менінгококова інфекція Менінгококемія типова:
- •1. Загальна частина
- •2. Лікування менінгококемії
- •2.1 Догоспітальний етап
- •2.1.1 Клінічні діагностичні критерії менінгококемії:
- •2.1.2. Надання медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії на догоспітальному етапі
- •2.1.3. Алгоритм надання медичної допомоги дітям з менінгококемією на догоспітальному етапі:
- •2.1.4. Моніторинг стану дитини (спостереження) на догоспітальному етапі
- •3.1. Критерії тяжкості менінгококемії:
- •Прогностична шкала менінгококової септицемії Глазго
- •3.2. Алгоритм надання медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії на першому етапі надання стаціонарної допомоги (црл, соматичне відділення)
- •3.3. Моніторинг стану дитини при тяжких формах менінгококемії в умовах першого етапу надання стаціонарної допомоги:
- •3.4. Заходи для забезпечення моніторингу хворого з тяжкою формою менінгококемії:
- •4. Другий стаціонарний етап надання високоспеціалізованої медичної допомоги при менінгококемії (спеціалізований інфекційний стаціонар – міський, обласний)
- •4.1. Алгоритм надання високоспеціалізованої медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії:
- •4.2. Антибактеріальна терапія [а]
- •4.3. Інфузійна терапія [а]
- •4.4. Лікування двз-синдрому [а]
- •4.5. Симпатоміметична та інотропна підтримка гемодинаміки. [а]
- •4.6. Кортикостероїди
- •4.7. Респіраторна підтримка [а]
- •4.8. Дієтотерапія в умовах інтенсивної терапії [c]
- •4.9. Догляд за шкірою, профілактика і лікування некрозів шкіри [c]
- •5. Лабораторна діагностика мі
- •Вітряна віспа
- •Додаткові дослідження:
- •Диференційна діагностика вітряної віспи
- •Герпетична інфекція
- •Діагностичні критерії простого герпесу:
- •Діагностичні критерії оперізувального герпесу:
- •Додаткові дослідження:
- •Діагностичні критерії
- •Особливості кору в дітей перших місяців життя
- •Лабораторна діагностика:
- •Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за кором
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за кором у лікувально-профілактичних закладах
- •3. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за кором у санітарно-епідеміологічних закладах
- •4. Критерії якості епідеміологічного нагляду за кором:
- •5. Критерії оцінки ефективності епідеміологічного нагляду за кором:
- •6. Головні критерії епідемічного благополуччя:
- •7. Оцінка рівня захворюваності:
- •Повідомлення про спалах кору
- •Особливості лікування і нагляду за дітьми з основними дитячими інфекційними екзантемами
Прогностична шкала менінгококової септицемії Глазго
Показники |
|
Бали |
|
1. АТ систолічний (< 75 мм рт. ст. у дітей до 4 років), АТ систолічний (< 85 мм рт. ст. у дітей старше 4 років) 2. Шкірно-ректальний температурний градієнт > 3°С 3. Оцінка коми за шкалою Глазго - менше ніж 8 балів або погіршення на 3 і більше балів за годину 4. Погіршення стану за останню годину 5. Відсутність менінгізму 6. Поширена пурпура, великі екхімози 7. Дефіцит основ в артеріальній чи капілярній крові > 8,0 |
3
3
3 2 2 1 1 |
Максимальна оцінка |
15 балів |
При оцінці за шкалою Глазго більше ніж 8 балів – прогнозована летальність складає 73%. При оцінці за шкалою більше ніж 10 балів – прогнозована летальність - 87,5%.
3.2. Алгоритм надання медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії на першому етапі надання стаціонарної допомоги (црл, соматичне відділення)
1. Оксигенотерапія зволоженим киснем із FiO2 0,35-0,4.[С]
2. Забезпечення прохідності дихальних шляхів та адекватного дихання (оксигенотерапія, допоміжна вентиляція за допомогою маски, інтубація трахеї та ШВЛ). При збереженій свідомості, відсутності шоку, судом та ознак ГРДС – показана оксигенотерапія зволоженим киснем із FiO2 0,35-0,4. [А]
3. Забезпечення венозного доступу. При легких та середньотяжких формах захворювання – периферичного, при тяжких – центрального. При блискавичних формах МІ необхідно забезпечити 2 або більше венозних доступи одночасно. [А]
4. Показання для оксигенотерапії – початкові ознаки шоку, переведення на ШВЛ – швидке наростання симптомів з ознаками декомпенсації геодинамічних показників (наприклад оцінка за шкалою Глазко 8 балів). При наявності стійкого до інфузійної терапії шоку, ознак прогресуючого підвищення внутрішньочерепного тиску, ГРДС – показана інтубація трахеї та ШВЛ. Інтубація трахеї здійснюється після попередньої преоксигенації, премедикації 0,1% розчином атропіну сульфату в дозі 0,1 мл/рік життя (не більше 1,0 мл) внутрішньовенно та сибазону 0,3-0,5 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, під наркозом 20% натрію оксибутиратом 100-150 мг/кг внутрішньовенно. При наявності шоку, за відсутності судом та НГМ препаратом вибору є кетамін 2 мг/кг в/в. У будь-якому випадку інтубація трахеї має здійснюватися на фоні гемодинамічної підтримки у вигляді інфузії плазмозамінювачів. [B]
5. Інфузійна терапія сольовими розчинами (ізотонічний розчин хлориду натрію, натрію хлорид + калію хлорид + кальцію хлориду дигідрат + натрію лактат), розчинами гідроксіетилкрохмалю (ГЕК Ш покоління - 130/0,4). [А]
6. При легких та середньотяжких формах менінгококемії, стабільній гемодинаміці, відсутності ознак тяжкої внутрішньочерепної гіпертензії об’єм інфузій ґрунтується на визначенні фізіологічної потреби в рідині. При наявності менінгіту і НГМ, та задовільних показниках центральної гемодинаміки загальний сумарний об’єм рідини в першу добу становить 75% від фізіологічних потреб організму. [B]
7. Внутрішньовенне введення цефотаксиму в дозі 150мг/кг/добу або цефтриаксону в дозі 100 мг/кг/добу. Одночасне застосування цефтриаксону з розчинами, що містять у своєму складі кальций, протипоказано навіть через різні інфузійні лінії. Повинно пройти не менше 48 годин між введенням останньої дози цефтриаксону і введенням препаратів, що містять кальций (розчин Рингера тощо).
При легких та середньотяжких формах менінгококемії можливе застосування бензилпеніциліну в дозі 300-500 тис. Од/кг/добу, при підвищеній чутливості до бета-лактамних антибіотиків – левоміцетину сукцинату в дозі 100мг/кг/добу [А].
8. Інотропна та симпатоміметична підтримка гемодинаміки при рідинно-рефрактерному шоці (допамін, добутамін, норепінефрин, епінефрин). [А]
9. При підозрі або наявності ознак недостатності наднирників та/або рефрактерності до введення симпатоміметиків - глюкокортикостероїди (преднізолон, гідрокортизон) внутрішньовенно в дозі 10 мг/кг у вигляді добової інфузії або фракційно (розрахунок дози за преднізолоном). [B]
10. Корекція гіпо- чи гіперглікемії (рівень глюкози необхідно утримувати у межах 3,5-8,3 ммоль/л) [А]
11. Лікування гіпертермічного синдрому (парацетамол, ібупрофен) – через рот [А], метамізол натрію 50% в/в 0,1 мл/рік життя [C].
12. Протисудомна терапія (діазепам 0,3-0,5мг/кг, натрію оксибутират 50-100мг/кг, фенітоїн в дозі 15-20мг/кг на протязі однієї години). [А]
13. При наростанні внутрішньочерепної гіпертензії, набряку головного мозку забезпечується[А]:
- розташування ліжка з припіднятою головою на 300 ;
- контроль за осмолярністю плазми крові (300-310 мосмоль/л); - нормоглікемії; - ШВЛ, що забезпечує нормовентиляцію (РаСО2 36-40 мм рт. ст.) та адекватну оксигенацію (SaO2 99%);
- контроль температури тіла та судом;
- ефективний серцевий викид або незначне підвищення артеріального тиску;
- за умови стабільної гемодинаміки введення манітолу та фуросеміду (торасеміду).
