- •Тема 15. Диференційна діагностика інфекцій з синдромом екзантемих Діагностичні критерії інфекційних екзантем
- •Псевдотуберкульоз і скарлатина
- •Скарлатина
- •Клінічні діагностичні критерії
- •3. Період висипань:
- •Ускладнення
- •Специфічна діагностика стрептококової інфекції
- •Клінічні діагностичні критерії:
- •Лабораторна діагностика:
- •Особливості псевдотуберкульозу у дітей раннього віку:
- •Стафілококова інфекція і скарлатина
- •Псевдотуберкульоз
- •Краснуха і скарлатина
- •Краснуха
- •Діагностичні критерії набутої краснухи:
- •Діагностичні критерії вродженої краснухи:
- •Клінічний Протокол з діагностики та лікування краснухи у дітей
- •Діагностичні критерії краснухи:
- •Параклінічні дослідження:
- •Лікування
- •Менінгококова інфекція Менінгококемія типова:
- •1. Загальна частина
- •2. Лікування менінгококемії
- •2.1 Догоспітальний етап
- •2.1.1 Клінічні діагностичні критерії менінгококемії:
- •2.1.2. Надання медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії на догоспітальному етапі
- •2.1.3. Алгоритм надання медичної допомоги дітям з менінгококемією на догоспітальному етапі:
- •2.1.4. Моніторинг стану дитини (спостереження) на догоспітальному етапі
- •3.1. Критерії тяжкості менінгококемії:
- •Прогностична шкала менінгококової септицемії Глазго
- •3.2. Алгоритм надання медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії на першому етапі надання стаціонарної допомоги (црл, соматичне відділення)
- •3.3. Моніторинг стану дитини при тяжких формах менінгококемії в умовах першого етапу надання стаціонарної допомоги:
- •3.4. Заходи для забезпечення моніторингу хворого з тяжкою формою менінгококемії:
- •4. Другий стаціонарний етап надання високоспеціалізованої медичної допомоги при менінгококемії (спеціалізований інфекційний стаціонар – міський, обласний)
- •4.1. Алгоритм надання високоспеціалізованої медичної допомоги дітям з тяжкими формами менінгококемії:
- •4.2. Антибактеріальна терапія [а]
- •4.3. Інфузійна терапія [а]
- •4.4. Лікування двз-синдрому [а]
- •4.5. Симпатоміметична та інотропна підтримка гемодинаміки. [а]
- •4.6. Кортикостероїди
- •4.7. Респіраторна підтримка [а]
- •4.8. Дієтотерапія в умовах інтенсивної терапії [c]
- •4.9. Догляд за шкірою, профілактика і лікування некрозів шкіри [c]
- •5. Лабораторна діагностика мі
- •Вітряна віспа
- •Додаткові дослідження:
- •Диференційна діагностика вітряної віспи
- •Герпетична інфекція
- •Діагностичні критерії простого герпесу:
- •Діагностичні критерії оперізувального герпесу:
- •Додаткові дослідження:
- •Діагностичні критерії
- •Особливості кору в дітей перших місяців життя
- •Лабораторна діагностика:
- •Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за кором
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за кором у лікувально-профілактичних закладах
- •3. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за кором у санітарно-епідеміологічних закладах
- •4. Критерії якості епідеміологічного нагляду за кором:
- •5. Критерії оцінки ефективності епідеміологічного нагляду за кором:
- •6. Головні критерії епідемічного благополуччя:
- •7. Оцінка рівня захворюваності:
- •Повідомлення про спалах кору
- •Особливості лікування і нагляду за дітьми з основними дитячими інфекційними екзантемами
5. Лабораторна діагностика мі
1. Бактеріоскопія “товстої” краплі крові, фарбування мазка за Грамом (позаклітинно та внутрішньоклітинно грамнегативні диплококи).
2. Бактеріологічне дослідження крові, слизу з носогорла, ліквору (культура менінгококу).
3. Серотипування менінгококів.
4. Латекс-аглютинація крові (антигени менінгококу).
5. Загальний аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом вліво, підвищена ШЗЕ).
Вітряна віспа
Вітряна віспа – гостре вірусне захворювання, викликане вірусом із родини герпесвірусів, характеризується помірною гарячкою, появою на шкірі, слизових оболонках дрібних пухирців із прозорим вмістом.
Етіологія: ДНК-вмісний вірус Varicella-Zoster.
Епідеміологія:
– джерело – хворий на вітряну віспу, рідше оперізувальний герпес;
– механізм поширення – повітряно-краплинний;
– сприйнятливість – висока (70-80 %), частіше хворіють діти, імунітет стійкий, можливі повторні захворювання – 3 %.
Патогенез:
1. Вхідні ворота – слизова оболонка дихальних шляхів, первинне розмноження вірусу.
2. З током лімфи потрапляє в кров, вірусемія.
3. Заноситься в епітеліоцити шкіри, слизових оболонок з розвитком типової картини захворювання.
4. Нейротропність: ураження міжхребцевих гангліїв, кори головного мозку, підкоркової ділянки, кори мозочка.
5. Дуже рідко – генералізація інфекції з ураженням печінки, легень, шкіри.
Додаткові дослідження:
– імунофлюоресцентний метод;
– серологічні: РЗК, ІФА.
Дослідження ліквору – при наявності ознак менінгоенцефаліту.
Особливості вітряної віспи у немовлят:
початок із загальноінфекційних проявів (млявість, неспокій, відсутність апетиту), диспептичні явища;
температура тіла нормальна чи субфебрильна, зростає на висоті висипки;
висипка з’являється на 2-5 добу, масивна, іноді застигає у 1 фазі розвитку (поступовий розвиток хвороби);
нейротоксикоз (судоми, менінгеальні симптоми);
можливі вісцеральні прояви;
часте нашарування бактерійної інфекції.
Диференційна діагностика вітряної віспи
Діагностичні ознаки |
Вітряна віспа |
Кір |
Краснуха |
Скарлатина |
Початкові симптоми |
Гострий початок, гарячка, помірні катаральні прояви, висипка |
Катар ВДШ, кон’юнктив 2-4 дні |
Висипка |
Гострий початок, біль у горлі, блювання, підвищення температури тіла, висипка |
Час появи висипань |
На 1-2 добу |
3-4 день хвороби |
1-й день, рідко – 2-й |
1-й день (у 20% - 2-й) |
Морфологія висипки |
Поліморфна (плями, папули, везикули, кірочки) |
Плямисто-папульозна |
Дрібноплямиста, рідко плямисто-папульозна |
Дрібноточкова, переважно на згинальних поверхнях кінцівок, внизу живота, попереку, обличчі, бокових поверхнях тулуба |
Розміри елементів |
Середні |
середні, великі на 2-3 день висипки |
Дрібні, середні |
Дрібні розеоли, зливаються |
Порядок висипання |
По всьому тілу, і на слизових, поява нових елементів впродовж декількох днів, еволюція старих |
1-й день – на обличчі 2-й день – на обличчі, тулубі 3-й – на обличчі, тулубі, кінцівках |
По всьому тілу, переважно на розгинальних поверхнях кінцівок |
По всьому тілу, на обличчі блідий трикутник Філатова |
Яскравість і колір елементів |
Папули рожеві, везикули – на гіперемованій основі |
Яскраві, рожево-червоні |
Блідо-рожеві |
Яскраві |
Зворотній розвиток висипки |
Після відпадіння кірочок ─ незначна пігментація |
Пігментація починаючи з обличчя |
Зникають на 3-4 день |
Поступово згасають на 4-5 день з лущенням на 2-му тижні |
Катаральні прояви |
Помірні, можливий розвиток ларинготрахеїту |
Виражені в перші 5-6 днів |
Незначні, короткотривалі, 1-2 дні |
Обмежена яскрава гіперемія, енантема на м’якому піднебінні 4-5 днів |
Слизові оболонки рота |
На рожевому фоні – поліморфні елементи |
Гіперемовані, рихлі, на м’якому піднебінні енантема, на щоках – симптом Філатова |
Чисті, інколи поодинокі елементи енантеми |
Відмежована яскрава гіперемія, енантема на м’якому піднебінні, ангіна |
Інтоксикація |
Незначна чи помірна |
Значна, триває 5-7 днів |
Незначна або відсутня |
Відповідає вираженості місцевих ознак, короткотривала 1-3 дні |
Температурна реакція |
Субфебрильна, рідко понад 38-39˚С |
Субфебрильна в катаральному періоді, фебрильна в періоді висипань (двогорба) |
Нормальна, субфебрильна, рідко понад 38-39˚С |
Швидкий ріст в перші години і на 1-2 день |
Ураження інших органів і систем |
Рідко – ларингіт, генералізовані вісцеральні форми, менінгоенцефаліт |
Пневмонія, ларингіт, отит |
Збільшення і болючість задньошийних і потиличних лімфовузлів |
Ангіна, зміни з боку язика (осуга, з 4-5 дня “малиновий”), ускладнення на 2-3 тижні |
Лабораторні критерії |
Імунофлуоресцентний метод серологічні: РСК, ІФА, ПЛР
|
Лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, РГГА з коревим антигеном (+) |
Лейкопенія, лімфоцитоз, збільшення числа плазматичних клітин, РГГА з краснушним антигеном (+) |
Лейкоцитоз, зсув вліво, нейтрофільоз, ↑ ШОЕ, в мазках з рота, носа - стрептокок |
