6.4. Ілюстрації
Ілюструвати курсову роботу необхідно виходячи із загального задуму. Слід виключати ілюстрації випадкові, що пояснюють другорядні деталі тексту. Кожна ілюстрація має відповідати текстові, а текст – ілюстрації.
Ілюстрація має бути чітко відтворена (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації слід виконувати чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері (рис.1).
Рис. 1.1. Робоча група НАССР
Рис. 1 – приклад оформлення ілюстрованого матеріалу в курсовій роботі
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідністю ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий надпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має основні чотири елементи:
найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.», «Мал.»;
порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;
експлікація, яка будується так: деталі сюжету починаються цифрами, які виносяться у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
Приклад:
Рис. 1.24. Схема розміщення елементів касети:
1 – розмотувач плівки;
2 – сталеві ролики;
3 – провідний валик;
4 – опорні стояки.
В курсовій роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків.
Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.
У тексті до ілюстрацій роблять посилання, що містять порядкові номери, під якими ілюстрації розміщені в курсовій роботі.
Основними видами ілюстрованого матеріалу в курсовій роботі є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма, графік.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому числі, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання в вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «…як це видно з рис. 3.1» або «…як це показано на рис. 3.1».
6.5. Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, слід оформлювати у вигляді таблиць (рис. 2).
Таблиці є способом подання інформації при якому цифровий або текстовий матеріал групується в колонки, відокремлені одна від одної вертикальними і горизонтальними лініями.
Розрізняють аналітичні і неаналітичні таблиці. Перші таблиці є результатом обробки та аналізу цифрових показників.
При оформленні таблиць пишеться слово «Таблиця», в правому верхньому куті, потім ставиться номер таблиці. Нижче, по центру ставиться її назва, і розміщується безпосередньо сама таблиця. У таблиці допускається скорочення, всі цифри повинні знаходитися один під одним (одиниці під одиницями,, десятки під десятками і так далі). Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Якщо таблиця займає дві і більше сторінок, то обов’язково потрібно нумерувати графи, щоб на наступній сторінці не повторювати оформлення колонок.
Таблиця 1.1
Назва таблиці
-
Заголовки
граф
Рядки
Підзаголовки граф
Бокові графи (колонки)
(заголовки рядків)
Рис. 2 – структура таблиці
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вини становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блока курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головну, в другому випадку – бокові.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Вміщувати в курсову роботу слід тільки ті таблиці, котрі важко передати текстом (результати експериментальних спостережень, порівняння розбіжностей, докладні довідкові дані та ін..).