- •14.Електромагнітна взаємодія
- •16. Принцип суперпозиції полів Принцип суперпозиції для гравітаційного та кулонівського поля.
- •17. Фізичні властивості твердих тіл та ріди.
- •18. Маса. Вага.
- •20. Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона
- •24. Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •25. Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •26 Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •30. Третій закон Ньютона: закон дії та протидії Формулювання: сили, що виникають при взаємодії тіл, є рівними за модулем і протилежні за напрямом, та прикладені до різних тіл
- •29. Імпульс мт та повний імпульс механічної системи. Закон збереження імпульсу.
- •35. Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині
- •36. Поступальний та обертальний рухи твердого тіла (тт). Кутова швидкість та кутове прискорення
- •37. Момент інерції твердого тіла. Моменти інерції тіл найпростішої форми
- •38. Теорема Штейнера
- •55. Момент сили. Плече сили.
- •56. Правило важилів Архімеда.
- •58. Закон Паскаля
- •60. Принцип дії гідравлічного пресу.
- •61. Гідродинаміка. Теорема про неперервність течії.
- •62.. Рівняння Бернуллі та його наслідки
- •64. Рух реальної рідини. Сили внутрішнього тертя, коефіцієнт в'язкості.
- •65. Рух рідини по трубах. Пропускна спроможність труб
- •66.Визначення коефіцієнту в'язкості.
- •68. Предмет дослідження молекулярної фізики. Будова речовин. Визначення вуглецевих одиниць
- •69.Моль речовини. Число Авогадро. Характерний розмір молекул
- •71. Шкала Цельсія та абсолютна шкала температури.
- •72.Рівняння Клапейрона
- •73. Ізопрцеси. Закон Бойля-Маріота
- •74. Закон Гей-Люссака.
- •76. Парціальний тиск. Закон Дальтона.
- •79. Внутрішня енергія ідеального газу
- •85.Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
- •87. Барометрична формула.
- •88. Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •89. Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •90. Теплові властивості реальних середовищ. Температурна діаграма процесу нагрівання речовини.
- •91 Питома теплота плавлення та пароутворення
- •112. Вплив речовини діелектрика на електричне поле
- •113.П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •114.Поведінка провідників в електричному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •115.Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори).
- •117.Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів.
- •118.Енергія плоского конденсатора
- •119. Постійний електричний струм. Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •120.Густина струму. Закон Ома у локальній формі.
- •121.Провідність та питомий опір речовини.
- •122.Електроопір лінійних провідників. Закон Ома для ділянки кола.
- •123.Закон Джоуля-Лєнца. Кількість теплоти, що виділяється в провіднику зі струмом, пропорційна силі струму, напрузі і часу проходження струму через провідник.
- •124.Паралельне та послідовне з’єднання резисторів.
- •125. Перше правило Кірхгофа
- •Перше правило Кірхгофа є наслідком закону збереження заряду. Для неперервно розподілених струмів у просторі воно відповідає рівнянню неперервності. Друге правило Кірхгофа
- •134.Електровакуумна лампа діод. Вольт-амперна характеристика вакуумного діоду.
- •135 .Електронна лампа тріод
79. Внутрішня енергія ідеального газу
Оскільки
в ідеальному газі відсутні сили
взаємодії, то це означає, що
молекулярно-потенціальна енергія у
нього відсутня. Таким чином внутрішня
енергія ідеального газу представляє
собою тільки суму значень кінетичних
енергій хаотичного руху всіх його
молекул
Для
одного моля внутрішня енергія буде
виражена формулою:
Стискаючи газ ми виконуємо роботу, а під час розширення газу він сам буде виконувати роботу. Якщо газ нагріти від Т1 до Т2, то тиск газу збільшиться і поршень переміститься з положення 1 в положення 2 на відстань в результаті виконаної газом роботи проти зовнішніх сил. Сила, яка виконує цю роботу, дорівнює добутку тиску на площу. Газ виконує роботу тільки тоді коли є зміна об’єму. Універсальна газова стала чисельно дорівнює роботі, яку виконує моль ідеального газу при його ізобаричному нагріванні на 1 Кельвін
81. Пе́рший зако́н термодина́міки — одне з основних положень термодинаміки, є, по суті, законом збереження енергії у застосуванні до термодинамічних процесів. Перший закон термодинаміки сформульований в середині 19 століття в результаті робіт Саді Карно, Юліуса фон Маєра, Джеймса Прескотта Джоуля і Германа фон Гельмгольца. Перший початок термодинаміки часто формулюють як неможливість існування вічного двигуна 1-го роду, який здійснював би роботу, не черпаючи енергію з якого-небудь джерела. Зміна внутрішньої енергії закритої системи, яка відбувається в рівноважному процесі переходу системи із стану 1 в стан 2, дорівнює сумі роботи, зробленої над системою зовнішніми силами, і кількості теплоти, наданої системі: ΔU = A' + Q. Робота здійснена системою над зовнішніми тілами в процесі 1->2 (Назвемо її просто А) A=-A', тоді закон приймає вигляд:
.
Кількість теплоти, що надається системі, витрачається на зміну внутрішньої енергії системи і на здійснення системою роботи проти зовнішніх сил. Для елементарної кількості теплоти δQ; елементарної роботи δA і малої зміни dU внутрішньої енергії перший закон термодинаміки має вигляд:
За сталого тиску газ розширюється
59.
теплоємність
при сталому об'ємі
теплоємність при сталому тиску
Зв'язок між теплоємністю при сталому об'ємі й сталому тиску можна визначити також формулами
82.
84. Перший початок термодинаміки. Робота газу при сталому тиску.
Зміна енергії тіла відбувається тільки при виконанні механічної роботи або при теплообміні. Закон збереження енергії є першим началом термодинаміки. Підведення до системи кількість теплоти Q частково іде на збільшення внутрішньої енергії системи і частково на виконання цією системою роботи
|
|
|
|
|
Процес в якій-небудь системі, що відбувається без теплообміну з оточуючим середовищем називається адіабатним процесом.
,
тоді
З цього випливає, що під час адіабатного процесу система може виконувати роботу тільки за рахунок зменшення своєї внутрішньої енергії.
