- •1.6.1 Хід роботи 22
- •2.4 Лабораторна робота №8 39
- •2.5.1 Методика визначення 43
- •2.6 Лабораторна робота № 10 44
- •1 Визначення механічних властивостей грунтів
- •1.1 Характеристики деформованості ґрунтів
- •1.2 Лабораторна робота №1 Випробування ґрунтів на компресію
- •1.2.1 Компресійний прилад конструкції Літвінова
- •1.2.2 Хід роботи
- •1.2.3 Обробка дослідних даних
- •1.3 Характеристики міцності ґрунтів
- •1.4 Лабораторні роботи №2 і №3 Випробовування ґрунтів на зсув
- •1.4.1 Зсувний прилад конструкції Літвінова
- •1.4.2 Хід роботи
- •1.4.3 Обробка дослідних даних
- •1.5 Просадковість лесових ґрунтів
- •1.6 Лабораторна робота №4 Випробування на просадковість лесових ґрунтів
- •1.6.1 Хід роботи
- •1.6.2 Обробка результатів досліду
- •Контрольні запитання
- •1.7 Осідання глинистих ґрунтів з часом
- •1.8 Лабораторна робота № 5 Випробування водонасиченого ґрунту на консолідацію
- •1.8.1 Хід роботи
- •1.8.2 Обробка результатів досліду
- •Контрольні запитання
- •1.9 Визначення характеристик деформованості ґрунтів в польових умовах
- •1.10 Лабораторна робота № 6 Штампові випробування ґрунтів
- •1.10.1 Підготовка основи і обладнання
- •1.10.2.Хід роботи
- •1.10.3 Обробка результатів досліду
- •Контрольні запитання
- •2 Визначення фізичних властивостей грунтів
- •2.1 Класифікація ґрунтів
- •2.2 Інженерно-геологічні вишукування та відбір зразків для лабораторних досліджень
- •2.3 Лабораторна робота № 7 Визначення щільності частинок ґрунту
- •2.3.1 Методика визначення
- •2.4.1 Метод ріжучого кільця
- •2.4.1.1 Методика визначення
- •2.4.1.2 Обробка результатів досліду
- •2.4.2 Метод парафінування
- •2.4.2.1 Методика визначення
- •2.5.1 Методика визначення
- •2.6.1 Визначення межі текучості
- •Методика визначення
- •2.6.2 Визначення межі розкочування
- •Методика визначення
- •Контрольні запитання
- •3 Класифікаційні показники властивостей грунтів
- •3.1 Класифікаційні показники великоуламкових ґрунтів
- •3.2 Класифікаційні показники піщаних ґрунтів
- •3.3 Класифікаційні показники глинистих ґрунтів
- •Контрольні запитання
- •Додаток а Основні буквені позначення одиниць вимірювання
- •Додаток б Основні буквені позначення характеристик ґрунтів
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту, гнк
- •7.092108 “ Теплогазопостачання і вентиляція “
- •7.092103 -“ Міське будівництво та господарство”,
- •7.092108 - “ Теплогазопостачання і вентиляція“
1.4.2 Хід роботи
1. За допомогою затискного пристрою закріплюють до столу нижню частину приладу. З верхньої його частини знімають напрямний циліндр з поршнем, відгвинтивши чотири гайки по кутках приладу. Горизонтальні гвинти, які фіксують нижню частину приладу, загвинчують до відказу. Вкладають рівною поверхнею вверх сітчастий диск, на якому розміщують нижню та верхню частини гільзи так, щоб співпадали їх прорізи з виступами. Скошені поверхні гільзи повинні мати щільний контакт. На нижній сітчастий диск вкладають фільтрувальний папір.
2. На верхню частину гільзи опускають напрямний циліндр, встановлюють кільце компресійного приладу з ґрунтом, обережно переміщують ґрунт з кільця в гільзу за допомогою виштовхувача. Фільтрувальний папір на верхній поверхні ґрунту при цьому переходить у зсувний прилад. Кільце, звільнене від ґрунту, забирають і монтують верхню частину приладу. Поршень, через який передається вертикальний тиск, опускають на поверхню зразка ґрунту.
3. На шток поршню обпирають важільну систему для вертикального навантаження. До нижньої частини приладу приєднують важільну систему для передачі горизонтального навантаження.
4. У відповідних гніздах закріплюють два індикатори: один для вимірювання вертикальних переміщень, другий - для вимірювання деформацій зсуву. Ніжки індикаторів повинні мати вільний хід. Індикатори встановлюють на нульові поділки.
5. Випробування виконують на трьох зразках: при напругах стиску, рівних 100, 200 та 300 кПа. Перший зразок випробують при = 100 кПа. Вертикальне навантаження прикладають одним ступенем і витримують до умовної стабілізації деформації, за яку, відповідно до ДСТУ Б В.2.1-4-96, приймають величину переміщення індикатора, не більшу 0,01 мм за такий час: для піщаних ґрунтів – не менше 20 хвилин; для супісків – не менше 2 годин, для суглинків – не менше 6 годин та глин – не менше 12 годин. В навчальних дослідах час прикладення вертикального навантаження приймається 1-3 хвилини.
6. Після досягнення умовної стабілізації ґрунту відгвинчують горизонтальні упорні гвинти. Величина проміжку між гвинтом та рухомою частиною приладу повинна бути не меншою 4-6 мм. Перевіривши положення важеля для передачі горизонтального навантаження, переходять до випробування ґрунту на зсув.
7. Горизонтальне навантаження прикладають ступенями. Ступінь горизонтального навантаження повинен дорівнювати приблизно 10% від вертикального. Кожен ступінь витримують до умовної стабілізації, за яку приймають швидкість зсуву, не більшу 0,01 мм/хв.
В
учбовій роботі стабілізація вважається
досягнутою після зупинення руху стрілки
індикатора, який вимірює горизонтальні
переміщення
.
За навантаження зсуву (граничний опір
зсуву) приймається навантаження, при
якому показання індикатора відмічають
різке наростання деформацій зсуву (
3
мм), або коли при дії постійного зсувного
зусилля
деформації зсуву не стабілізуються.
8. Повторити операції, описані в пп. 5...7 для = 200 кПа та = 300 кПа.
9. Одержані при випробуваннях дані записують в журнал спостережень (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 – Журнал спостережень
№ випр. |
Вертикальна напруга, кПа |
Зсувне зусилля, кН |
Площа зразка, м2 |
Співвідношення плеч важеля |
Зсувна напруга, кПа |
1. |
100 |
|
|
1:25 |
|
2. |
200 |
|
|
1:25 |
|
3. |
300 |
|
|
1:25 |
|
