4.Інвестиційне кредитування

Важливою категорією ринкової економіки є інвестиційний кредит, що відображає реальні зв'язки і відносини економічного життя суспільства. За своїм змістом інвестиційний кредит являє собою економіч­ні відносини між кредитором та позичальником з приводу фінан­сування інвестиційних заходів на засадах повернення і, як прави­ло, з виплатою відсотка. Інвестиційне кредитування як форма фінансування інвести­ційних проектів застосовується під час реалізації інвестиційних проектів з високою нормою прибутковості (яка перевищує ставку позичкового відсотка) та незначними строками окупності витрат.

Інвестиційне кредитування має самостійне значення лише у плані кредитування інвестиційних проектів, а в інших випадках, коли спеціальний інвестиційний проект не розробляється, має міс­це звичайне кредитування. Тобто, створення нових або удосконалення вже іс­нуючих виробництв, що потребує розроблення та реалізації інвестиційних проектів, може вважати­ся інвестиційним кредитуванням з характерними ознаками:

• суб'єкти інвестиційної діяльності — інвестори, замовники та підрядники розробляють інвестиційний проект;

• інвестори, які прагнуть отримати кредит, обов'язково по­дають у банк бізнес-план реалізації інвестиційного проекту;

• вкладання коштів у даний бізнес може здійснюватися за різ­ними схемами та на різних етапах реалізації проекту;

• період освоєння нового або оновленого виробництва та строк окупності може бути тривалим і має вирішальне значення для отримання кредиту позичальником;

• створюється новий виробничий потенціал або якісно змі­нюється стан діючого, тобто придбаваються нові основні фонди та нематеріальні активи, створюються нові технології, робочі міс­ця тощо;

• ризики неповернення позички та відсотків за кредит мо­жуть бути досить високими, тому процедури кредитування інвес­тиційних проектів потребують ретельного обґрунтування.

Таким чином, специфічною особливістю інвестиційного кре­диту є те, що він має саме інвестиційний характер, здебільшого довгостроковий і потребує:

• ретельної оцінки насамперед не самого позичальника, а його інвестиційних намірів (інвестиційного проекту), що зобов'язує кредитора проводити детальний аналіз техніко-економічного об­ґрунтування інвестиційних заходів, передбачених проектів;

• встановлення плати за кредит не вище рівня дохідності за інвестиціями;

• розрахунку строку інвестиційного кредиту залежно від стро­ку окупності інвестицій;

• опрацювання можливостей надання позички з пільговим строком відшкодування, що передбачає сплату лише відсотків за кредит упродовж строку реалізації інвестицій, а відшкодування основного кредиту — у наступні періоди часу;

• погашення позички та відсотків лише за рахунок доходів, які одержує інвестор від реалізації інвестиційного проекту.

Порівняно з акціонуванням інвестиційному кредитуванню вла­стиві певні особливості:

• кредитор не претендує на майбутні прибутки підприємства, а має право тільки на одержання обумовленої суми боргу і відсот­ків по ньому;

• кредитор не претендує на участь у капіталі підприємства;

• відсотки і виплати для погашення основної суми боргу знач­ною мірою являють собою відому суму, тому її можна передба­чити і планувати.

Разом з тим, мінусами такого кредитування є те, що:

• використання позичкового капіталу призводить до виник­нення ризику зниження фінансової стійкості і втрати платоспро­можності;

• як правило, розмір боргу, який може взяти на себе підпри­ємство, обмежений;

• У вартість позичкового капіталу залежить від кон'юнктури фінансового ринку. Коли знижується середня ставка позичкового відсотка на ринку, використання раніше одержаних підприємст­вом кредитів стає невигідним, оскільки існують більш дешеві аль­тернативні джерела фінансування;

• під час планування потрібно враховувати, що для виплати ос­новної суми боргу і відсотків потрібний відповідний грошовий потік.

Інвестиційний кредит може функ­ціонувати у таких формах, як:

• банківський інвестиційний кредит;

• проектне фінансування;

• емісія облігацій;

• державний інвестиційний кредит;

• товарний інвестиційний кредит;

• міжнародний інвестиційний кредит.

Розглянемо деякі зазначені форми.

Банківський інвестиційний кредит — це основна форма ін­вестиційного кредиту, за якої грошові кошти на фінансування ін­вестиційних проектів надаються банківськими установами у тим­часове користування та з виплатою відсотка. Основними різновидами банківського інвестиційного креди­тування є: строкові кредити підприємцям, револьверні кредити, довгострокові проектні кредити та андерайтинг.

• Строкові кредити підприємцям призначаються для фінансу­вання довго- та середньострокових інвестицій, таких як придбан­ня обладнання або будівництво споруд, строком більше одного року. Як правило, боржник звертається за великим кредитом виходячи з кошторису на проект, а потім зобов'язується його пога­сити серіями платежів.

Таким чином, строкові кредити ґрунтуються на потоці майбут­ніх платежів підприємців, з допомогою яких здійснюватиметься поступове погашення кредиту. Графік поступового погашення складається на основі нормального циклу припливу та відпливу готівки боржника. Забезпеченням строкових кредитів є основний капітал (споруди, обладнання), який належить боржнику і з ура­хуванням якого встановлюється або фіксована, або плаваюча від­соткова ставка. Така ставка перевищує ставку за короткостроко­вими кредитами внаслідок більшого ризику, що виникає через довгостроковість кредитів.

• Револьверне кредитування, або револьверна кредитна лінія, дає можливість фірмі-боржнику запозичити кошти в межах ви­значеного ліміту, погашати всю суму запозичень або її частку та проводити у разі необхідності повторне запозичення в межах строку дії кредитної лінії. Як одна з найбільш гнучких форм інвес­тиційного кредитування, вона часто надається без спеціального забезпечення і може бути короткостроковою або видаватися на З—5 років.

Така форма кредитування особливо часто використовується, коли клієнт не може досить точно визначити майбутні надхо­дження готівки або розмір позичок для майбутніх потреб у кре­дитуванні. Револьверне кредитування дає змогу вирівняти коли­вання в рамках інвестиційного циклу проекту, надаючи можливість запозичувати додаткові суми в період скорочення об­сягів продажів та виплачувати їх протягом періоду, коли надхо­дження готівки є значним.

• Довгострокові проектні кредити є найбільш ризикованими кредитами, вони спрямовуються на фінансування поповнення ос­новного капіталу, яке в майбутньому повинно забезпечити над­ходження готівки. Як правило, проектні кредити складають основу проектного фінансування, яке передбачає відшкодування позичок за рахунок доходів від реалізації проекту.

Проектне кредитування передбачає передачу позичкових кош­тів безпосередньо самостійній економічній одиниці — спеціаль­ній компанії. Оскільки засновники не несуть повної відповідаль­ності за погашення кредиту, то базою виплати відсотків та основ­ного боргу є доходи самого проекту, тобто позитивні грошові по­токи за мінусом усіх витрат. Характерною ознакою проектного кредитування є можливість залучення капіталу у великих обсягах та з високим фінансовим важелем (fiпапсіаl levеrage) — відношенням боргових коштів компанії до власного капіталу, а отже, з підвищеним ризиком. Для невеликих компаній доступ до таких кредитів практично не­можливий. Крім того, важливою особливістю проектного кредитування є те, що воно дає можливість засновникам розподіляти частину ри­зиків серед інших учасників проекту — банків, спеціальних ком­паній (фірм-операторів), страхових компаній, проектних компа­ній та ін. У звичайному кредитуванні проектні ризики, як правило, поділяються між засновниками проекту та банком.

Проектні кредити нерідко надаються кількома компаніями, які спільно реалізують проект. Вони також надаються кількома кредиторами, якщо проекти значні за розміром та мають чима­ло ризиків. Для реалізації великих проектів можуть створюватися промислово-фінансові групи та банківські консорціуми, учасники яких, у тому числі банки, ста­ють інвесторами і розподіляють між собою всі інвестиційні ризики.

За формами участі комерційних банків у проектному кредитуванні розрізняють спільне проектне кредитування і послідовне проектне кредитування.

• Спільне кредитування декількома кредитними установами має місце у процесі реалізації великих інвестиційних проектів пере­важно у галузях інфраструктури. Ініціаторами спільного кредитування, як правило, виступають міжнародні фінансові організа­ції, які залучають до цих операцій банки, що звичайно креди­тують найбільш прибуткову частину проекту.

Застосовуються дві форми спільного проектного кредитування:

• паралельне кредитування, за якого проект ділиться на скла­дові, що кредитуються різними незалежними між собою креди­торами у межах установленої для них квоти;

• синдиковане кредитування, за якого всі кредитори надають позички в ході виконання проекту. Така форма фінансування ре­алізується через консорціумний кредит, що надається двома чи більше кредиторами, об'єднаними в консорціум, одному позичаль­нику. При цьому один або кілька провідних та авторитетних кре­диторів організують роботу консорціуму протягом певного тер­міну та представляють його інтереси, виконуючи функції мене­джера. Ця управлінська структура координує і контролює на­дання, використання та погашення позички, веде переговори з позичальником відносно умов кредитної угоди, забезпечує мобі­лізацію необхідних фінансових коштів.

На відміну від синдикованого кредитування під час паралель­ного кредитування переговори з позичальником проводяться окремо кожним банком-учасником, а після узгодження всіх умов операції укладається загальна кредитна угода.

Спільне фінансування дає певні вигоди позичальнику, відкри­ваючи йому доступ до пільгових кредитів. Але головні вигоди одержують кредитори, оскільки таке кредитування дає додаткову гарантію своєчасного погашення позики боржником і встановлює залежність країн, що розвиваються, від кредиторів.

• Послідовне проектне кредитування має місце, коли великий банк виступає лише ініціатором кредитних операцій, переуступаючи право вимагати сплату заборгованості позичальника ін­шим банкам. Проте за оцінку інвестиційного проекту, розроблен­ня кредитної угоди та видачу позички банк отримує комісійну винагороду. Основною причиною такого механізму здійснення фінансування є обмежені фінансові можливості великих банків відповідно до значної кількості інвестиційних пропозицій.

На основі багатосторонніх банківських кредитів з'являється мож­ливість здійснення великих довгострокових кредитних проектів. Те, що банки беруть на себе частину ризиків інвестиційного проекту, зумовлює деякі особливості проектного кредитування, які, на думку засновників проекту, мають певні вади порівняно із звичайним кредитом. Насамперед це вартість проектного креди­тування, яка дещо вище вартості звичайного кредитування, через те що відсоток за проектним кредитом складається з ринкової відсоткової ставки, комісії за зобов'язання надавати позичку та за резервування коштів, а також із надбавки до ставки відсотка — маржі. Маржа стягується банком за згоду взяти на себе частину проектних ризиків, вона має компенсувати цей ризик і є джере­лом банківського прибутку на випадок успіху проекту.

Під проектним фінансуванням розуміють форму ре­алізації фінансово-кредитних відносин учасників з приводу орга­нізації та здійснення фінансування інвестиційного проекту з ви­користанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелами погашення заборгованості виступають генеровані проектом грошові потоки, а забезпеченням боргу виступають ак­тиви учасників фінансування. Принципова схема організації проектного фінансування представлена на рис. 5.5.

У більшості випадків об'єктом проектного фінансування є сек­тор соціальної та виробничої інфраструктури, що характеризу­ється значною капіталомісткістю, низькою комерційною ефектив­ністю, але має стратегічне значення для економіки країни.

Такий сектор охоплює об'єкти транспорту, енергетики, зв'язку, водопос­тачання і каналізації, переробки твердих відходів тощо. Схеми проектного фінансування застосовуються також під час спорудження або відновлення великих промислових об'єктів (на­приклад нафто- чи газовидобутку), рекультивації значних діля­нок під кар'єрами та териконами.

Засновники

Гарантії

Проектна компанія

Кредитна угода Контракти