8 Оформлення (фіксація) факту порушення

8.1. По кожному випадку порушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, інспектор складає протокол, яким фіксується факт порушення. На основі протоколу вирішується питаний про застосування заходів впливу. При складанні протоколу необхідно звернути особливу увагу на точність визначення виду порушення, його причин та наслідків, а також кваліфікування виявленого порушення у відповідності із статтями природоохоронного законодавства.

8.2. Посадові особи (інспектори) Державної екологічної інспекції зобов'язані приймати до розгляду і протоколи про порушення природоохоронного законодавства, складені працівниками право охоронних органів, посадовими особами спеціально уповноважених органів інших міністерств та відомств, які наділені правами державних інспекторів, а також громадськими інспекторами, призначеними Державною екологічною інспекцією.

8.3. Протокол складається, як правило, на місці виявлення правопорушення чи на місці затримання правопорушника, Особа правопорушника встановлюється або за документами, або за показаннями свідків правопорушення. При неможливості встановити особу правопорушника на місці затримання державні і громадські інспектори по охороні навколишнього природного середовища можуть доставити правопорушника до органів внутрішніх справ та інших місцевих органів державної виконавчої влади, де після встановлення його особи складається протокол про правопорушення.

8.4. Протокол підписується інспектором, який його склав, правопорушником, особами, що приймали участь у виявленні порушення, а також, при наявності свідків і потерпілих, і цими особами. У випадку відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться відповідний запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

8.5 , В разі неможливості розгляду справи на місці порушення інспектор, який склав протокол, зобов'язаний усно або письмово (форма 13) сповістити правопорушника про місце і час розгляду його справи, а також роз'яснити йому його права і обов'язки, які передбачені чинним законодавством, про що робиться відмітка у протоколі. До протоколу прикладаються документи, які підтверджують факт порушення. Протоколи по факту порушення природоохоронного законодавства в залежності від характеру і специфіки правопорушення можуть складатися в 3-х формах (форми 1, 1а, 16): а) протокол для загальних випадків порушення природоохоронного законодавства на території України (форма 1) складається в одному примірнику з додержанням усіх вимог, викладених в п.п. 5.1., 5.3., 5.5., 5.6., і зберігається в обліковому підрозділі інспекції. Якщо при складанні протоколу є перспектива необхідності вилучення доку менту в подальшому (наприклад, для підшивки його до судової справи, передачі у вищестоящі установи тощо), то він складається у відповідній кількості примірників, які фігурують в будь-яких конфліктних ситуа б) протокол для українських суден і інших плавучих засобів (форма 1а) складається також в одному примірнику з додержанням всіх вимог і використовується так як і протокол, який складається у загальних випадках; в) протокол для іноземних суден і інших плавучих засобів (форма 16) складається на двох мовах - державній і англійській в 3-х примірниках, один з яких вручається порушнику, другий передається в агенство "Інфлот" (або в агенство "Повітроінфлот") чи агенту судновласника в Україні, третій залишається в інспекції. 5.8. Бланки протоколів видаються працівникам Державної екологічної інспекції під розпис, вони є документами суворої звітності і реєструються в спеціальному журналі. Таким же вимогам повинні відповідати і бланки інших інспекторських документів, пов'язаних із застосуванням заходів впливу (постанови на накладання штрафу, по станови на обмеження чи зупинення (тимчасово) виробничої діяльності і т.ін.).

9. ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МІНПРИРОДИ УКРАЇНИ ПО ЗАСТОСУВАННЮ МІР ВПЛИВУ ПРИ ПОРУШЕННІ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

9.1. У відповідності до характеру і екологічних наслідків порушень природоохоронного законодавства посадові особи державні інспектори Державної екологічної інспекції можуть: - притягувати осіб, винних у порушенні природоохоронного . законодавства, до адміністративної відповідальності; передавати матеріали у відношенні вказаних осіб керівникам відповідних підприємств, організацій і установ для застосування до порушників заходів дисциплінарного впливу; пред'являти претензії і виставляти позови до підприємств, їх об'єднань, установ, організацій незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, громадян, а також іноземних фізичних та юридичних осіб про стягнення з них коштів на відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства; обмежувати, зупиняти (тимчасово) будівництво, реконструкцію, розширення об'єктів народного господарства, що здійснюються з порушенням природоохоронного законодавства, через подання про припинення фінансування будівництва; обмежувати чи зупиняти (тимчасово) роботу промислових підприємств чи інших об'єктів; вносити обов'язкові для розгляду і виконання подання про припинення дії або анулювання дозволів на спеціальне використанню природних ресурсів, викиди, скиди і т.ін.; - подавати матеріали в органи прокуратури або внутрішні справ для притягнення осіб, винних у порушенні природоохоронний законодавства, до кримінальної відповідальності.

10. ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ВПЛИВУ

10.1. Адміністративні заходи впливу

10.1.1. З метою попередження і припинення виявленого правопорушення, усунення його шкідливих наслідків, керуючись чинним законодавством, органи Державної екологічної інспекції мають право застосовувати такі адміністративні заходи впливу: а) виносити попередження про усунення правопорушення; б) виносити постанови про накладання грошового штрафу. Попередження як адміністративне стягнення виноситься в письмовій формі, є попереджувальною мірою і має на меті усунення виявлених правопорушень. Попередження виноситься представником Державної екологічної інспекції у випадках, коли виявлені правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища не потребують вжиття інших більш жорстких адміністративних заходів або кримінального покарання. опередження виноситься у вигляді постанови (форма . 2-в х примірниках, один з яких передається порушнику, а другий залишається у інспектора. В залежності від обставин порушнику замість попередження може бути виданий обов'язковий до виконання окремий припис (форма 3), який в цьому випадку повинен розглядатися як адміністративний захід нарівні з попередженням. Припис також складається у двох примірниках, один з яких передається порушнику, а другий-залишається у інспектора для контролю.

10.1.4. Згідно з чинним законодавством (в т.ч. і з Кодексом України про адміністративні правопорушення) за правопорушення в алузі охорони і використання природних ресурсів встановлено адміністративне стягнення - штраф.

10.1.5. При визначенні розмірів штрафів за правопорушення в галузі охорони і використання природних ресурсів необхідно керуватися законами України про зміни і доповнення до діючих нормативних актів, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення. По відношенню до порушень водоохоронного законодавства і законодавства по охороні атмосферного повітря (стаціонарні джерела викидів)' продовжує діяти Закон України "Про порядок застосування кримінальних покарань і заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу", яким встановлено співвідношення між розмірами штрафів і мінімальною заробітною платою (МЗП), які існували на день прийняття закону. Ці співвідношення є постійними і на їх основі розраховуються розміри максимальних штрафів при зміні МЗП. Згідно до цього максимальні штрафи по вказаних правопорушеннях на 1.01.94 р становили; для громадян - 33600 крб.; для посадових осіб - 66600 крб.; для осіб, які вчинили порушення в економічній зоні України - 6. 666. 600 крб. Штрафи за порушення природоохоронного законодавства можуть накладатися посадовими особами системи Мінприроди України, які згідно з постановою Кабінету Міністрів від 12.11.93р. N 925 про Державну екологічну інспекцію є одночасно державними інспекторами. ідставою для розгляду справ про накладання штрафу є протокол, яким зафіксовано факт порушення природоохоронного законодавства. До протоколу можуть додаватися супутні матеріали і докази. При виявленні в протоколі і в прикладених до нього матеріалах помилок чи порушень законодавства дається вказівка особі, що його складала, про їх усунення. Державний інспектор або інша уповноважена особа повинні пам'ятати, що за неправильно складений протокол вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. При розгляді справ про накладання штрафу враховується характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, що притягується до відповідальності, її особистість, вік, майновий стан, обтяжуючі чи пом'якшуючі обставини порушення, наявність заподіяних матеріальних збитків і підстав для направлення матеріалів справи на-розгляд громадських організацій або прокуратури.

10.1.9. Якщо в діях особи, на яку складено протокол, при розгляді справи не виявлено ознак адміністративного правопорушення (ст/17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), справа припиняється. В окремих випадках при малозначності правопорушення особа, що уповноважена вирішувати справу, може замість накладання штрафу обмежитися усним зауваженням (ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

10.1.10. При прийнятті рішення про накладання штрафу уповноваженою особою (державним інспектором) виноситься, як і при попередженні, постанова по справі про адміністративне правопорушення (Форма 2). Постанова складається в двох примірниках, копія її в триденний строк вручається порушнику або висипається рекомендованим листом за місцем проживання.

10.1.11. Порядок адміністративного стягнення і провадження по виконанню постанови про накладення штрафу регламентовано ст.ст. 38, 307, 308, 309, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При розгляді скарги (протесту) по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова (форма 4), яка доводиться до відома порушника. Постанова складається в 2-х екземплярах. При несплаті штрафу порушником у встановлений строк і необхідності проведення стягнення із його заробітної плати через бухгалтерію або через суд до бухгалтерії закладу, де працює порушник, або до районного (міського) суду надсилаються відповідні листи (форми 5, 6, 7) разом з постановою

10.2. Застосування заходів дисциплінарного впливу

10.2.1. Дисциплінарна відповідальність є одним із заходів правового впливу на осіб, які допустили правопорушення в зв'язку із своєю службовою діяльністю. В цьому випадку органи по охороні навколишнього природного середовища мають право (постанова КМ України від 12.11.93р. N925, п.7) вносити міністерствам, відомствам, підприємствам, установам та організаціям пропозиції про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, про повне або часткове позбавлення премії за основними результатами господарської діяльності службових осіб, винних у порушенні вимог природоохоронного законодавства.

10.2.2. З метою притягнення до дисциплінарної відповідальності матеріали, куди, крім клопотання, обов'язково входить і протокол про порушення, передаються на розгляд керівництву об'єкту, який перевіряється, а при притягненні до відповідальності керівників - у відповідні вищі організації. Організації і установи, куди передаються подібні клопотання, зобов'язані проінформувати природоохоронні органи про вжиті заходи.

10.3. Порядок розрахунку і відшкодування збитків, спричинених порушенням природоохоронного законодавства

10.3.1. У відповідності до діючого законодавства (ст. З, п."і", ст. 41, п."е" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища") належать до відшкодування збитки, заподіяні об'єднаннями, підприємствами, установами і організаціями, громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Збитки відшкодовуються у розмірах і порядку, встановлених цивільним законодавством. 7.3.2. При розрахунках збитків за основу приймаються втрати в народному господарстві трудових, матеріальних, фінансових і природних ресурсів, які пов'язані з необхідністю ліквідації негативних наслідків порушення природоохоронного законодавства та погіршення стану природних ресурсів.

10.3.3. Претензії на відшкодування збитків організаціями подаються безпосередньо до них, а в разі відмови відшкодування позови до цих організацій розглядаються арбітражними судами. Позови до громадян подаються зразу до народного суду, який і приймає рішення про відшкодування. Всі наведені види втрат розраховуються по відповідних методиках.

10.4. Тимчасове обмеження або припинення фінансування будівництва народногосподарських об'єктів при порушеннях природоохоронного законодавства. Вказаний захід впливу застосовується, коли будівництво або реконструкція народногосподарських об'єктів здійснюється при відсутності позитивного висновку екологічної експертизи, а також при прямих порушеннях природоохоронного законодавства, які допускаються в процесі будівництва об'єктів і які призводять до забруднення та виснаження навколишнього природного середовища. Цей же захід впливу застосовується тоді, коли при будівництві або реконструкції об'єктів надається перевага нарощуванню темпів будівництва виробничих потужностей, а будівництво природоохоронних споруд ведеться з відставанням або не ведеться взагалі. Обмеження або припинення (тимчасово) будівництва, реконструкції, розширення об'єктів, що ведеться з порушенням природоохоронного законодавства, здійснюється через подання до банків, органами Державної екологічної інспекції відповідних постанов про припинення фінансування вказаних об'єктів (форма 8). Обмеження або зупинення (тимчасово) виробничої діяльності промислових підприємств та інших об'єктів.

7.5.1. Згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст.20) та Постановою Верховної Ради України від 2й. Ш.92р. N 2751-ХП "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища органи охорони природи можуть застосовувати такій вид санкцій, як обмежений, або тимчасова заборона (зупинення) виробничої діяльності окремих промислових установок, цехів, підприємств, організацій і установ, експлуатація яких здійснюється при систематичному перевищенні лімітів використання природних ресурсів , порушення екологічних нормативів і стандартів, а також вимог екологічної безпек

10.5.2. Обмеження ч« тимчасова зупинка виробничої діяльності є заходом, який застосовується тоді, коли всі інші заходи вичерпані і не дають позитивних результатів. Рішення по обмеженню або тимчасовому зупиненню виробничої діяльності приймається на рівні державних управлінь охорони навколишнього природного середовища по областях і вище. До винесення постанови на обмеження чи тимчасове зупинення (форма 9) керівництво об'єкту обов'язково попереджується про це письмово.

10.5.3. Як правило, обмеження чи тимчасове зупинення виробничої діяльності готується заздалегідь, але в окремих випадках, при аварійно високому забрудненні навколишнього середовища, загрозі здоров'ю чи життю населення і т.ін., рішення про зупинення чи обмеження може виноситися негайно з відповідним документальним оформленням цього заходу. Крім керівництва об'єкту, виробнича діяльність якого обмежується чи тимчасово зупиняється, органи, які виносять постанову, зобов'язані проінформувати про це відповідні міністерства і відомства, а також місцеву держадміністрацію. Зупинення виробничої діяльності може супроводжуватися опломбуванням окремих агрегатів, вузлів, ділянок, які мають вплив на технологічні процеси. У цьому разі обов'язково складається акт опломбування (форма 10) за підписом осіб, що приймають участь в опломбуванні. Керівництво об'єкту несе відповідальність за цілість поставлених пломб. Постанова на обмеження або тимчасове зупинення виробничої діяльності може бути відмінена органом, який її виніс, або вищим органом (форма 11). При винесенні цих постанов необхідно враховувати, що забороняється зупинення об'єктів, якщо це може привести до аварії, порушення водопостачання населення тощо. У цих випадках органи охорони природи повинні звертатися до прокуратури для притягнення порушників до кримінальної відповідальності.

10.6. Припинення дії або анулювання дозволів на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, викиди (скиди) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, спеціальне використання природних ресурсів

10.6.1. Одним з крайніх заходів впливу, що застосовується до порушників природоохоронного законодавства, є позбавлення права на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, викиди (скиди) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, спеціальне використання природних ресурсів. Згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст.ст.15, 18, 20), положенням "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.92р. N459, Положенням "Про Державну екологічну інспекцію Мінприроди України" від 12.11.93р. N925 право на видачу і скасування дозволів на вищенаведену діяльність , а також право на видачу і скасування дозволів на спеціальне використання природних ресурсів республіканського значення надано Мінприроди України. Право на видачу і скасування дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів державного значення надано Мінлісгоспу України, корисних копалин, у тому числі, і континентального шельфу - Держкомгеології разом з Держкомохоронпраці України, рибних запасів державного значення - Держрибгосппрому України, природних ресурсів місцевою значення місцевим Радам народних депутаті

10.6.2. Дозвіл на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, викиди (скиди) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище чи спеціальне використання природних ресурсів може бути скасованим органом, який його видав, у разі: - порушення умов і норм природокористування; - різкого погіршення стану навколишнього природного середовища а процесі природокористування; - ліквідації підприємства, установи, організації; закінчення строку природокористування; - виявлення фактів, коли дозволені величини викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище встановлені по недостовірних (завищених) даних І, в результаті, значно перевищують фактичні величини викидів (скидів), зафіксовані статзвітністю; - надходження вимоги органів державного санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених органів державного нагляду. Скасування дозволу на перелічені види природокористування може бути тимчасовим чи остаточним. У першому випадку після виконання природо користувачем - порушником відповідних вимог дозвіл поновлюється, а замість скасованого дозволу йому видається припис, в якому обговорені умови тимчасового природокористування. Остаточне скасування дозволу, як правило, пов'язане з ліквідацією підприємств, установ, організацій, виснаженням або вичерпанням природних ресурсів, закінченням строку природокористування або грубими і систематичними порушеннями умов природокористування, які негативно впливають на навколишнє природне середовище. Остаточне скасування дозволу забезпечується шляхом демонтажу споруд і пристроїв, за допомогою яких здійснюється використання природних ресурсів. При цьому роботи по демонтажу при наявності порушень умов природокористування повинні виконуватися за рахунок порушника, що спеціально обговорюється в постанові про скасування дозволу. 7.6.3. В системі Мінприроди видача дозволів на всі види природокористування, о тому числі і на спеціальне використання природних ресурсів державного значення, крім зазначених в п.7.6.1. , покладена на державні управління охорони навколишнього природного середовища по областях. Впроваджено такий порядок скасування цих дозволів. Представники Державної екологічної інспекції (в тому числі і Головної екологічної інспекції) вносять до державних управлінь охорони навколишнього природного середовища по областях обов'язкові до розгляду подання з цього питання (форма 12), а останні приймають відповідне рішення, що оформляєтеся спеціальною постановою. Скасування дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів державного значення, корисних копалин (в тому числі і континентального, шельфу), рибних запасів державного значення, природних ресурсів місцевого значення належить відповідно до компетенції Мінлісгоспу України, Держкомгеології , Держкомохоронпраці, Держрибгосппрому, місцевих Рад народних депутатів і здійснюється ними за обов'язковими до виконання поданнями представників Державної екологічної інспекції (включаючи Головну екологічну інспекцію). При винесенні постанов на позбавлення права на деякі види спеціального природокористування (наприклад, спецводокористування) необхідно враховувати, що дозволи на них не можуть бути скасованими, якщо це може призвести до порушення водопостачання населення, аварій на виробництві тощо. У таких випадках матеріали про порушення передаються до прокуратури для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності і термінового вжиття заходів по виправленню становища в судовому порядку.

10.7. Направлення матеріалів в слідчі органи для вирішення питань про кримінальну відповідальність

10.7.1. У випадках особливо небезпечних порушень природо охоронного законодавства органи охорони навколишнього природного середовища можуть направити відповідні матеріали в слідчі органи для порушення кримінальної справи.

10.7.2. Матеріали, які направляються в прокуратуру, повинні включати: - повну назву підприємств, установ, організацій, які порушили закон, їх адресу і підпорядкованість; - конкретний вид порушення, яке призвело до наднормативного забруднення природного середовища з негативними наслідками; - шкідливі наслідки забруднення, розміри матеріальної шкоди; . - перелік осіб, винних в забрудненні, із вказівкою міри вини кожної службової особи; - оригінали актів перевірок, протоколів про порушення, результати хімічних аналізів, фотодокументи, офіційні висновки тощо.

10.7.3. Прокуратура з свого боку зобов'язана в місячний термін проінформувати органи охорони навколишнього природного середовища про своє рішення. Якщо органи охорони природи не згодні з рішенням прокурора, вони можуть його оскаржити у вищих органах прокуратури.

10.7.4. При відмові у збудженні кримінальної справи, але при наявності в діях правопорушника складу адміністративного порушення, на нього може бути накладено штраф або інше адміністративне стягнення не пізніше місяця з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її припинення.

61