Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МодПедаг4.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
505 Кб
Скачать
☆

4.2.3. Що таке педагогічний менеджмент?

Оскільки сучасний розвиток педагогіки школи характеризується науково-теоретичними узагальненнями емпіричного досвіду управління закладами освіти, нако­пиченого в різних регіонах світу, виробленням спільних для всіх країн принципів ефективного управління педагогічними системами, типізації його різних форм і умов реалізації, обліком соціально-педагогічної сфери і культури організації педагогічного виробництва, з’ясуванням особливостей національного менталітету в організаційній поведінці керівних та педагогічних працівників, створенням адаптивних і швидко­реагуючих управлінських механізмів, то правомірність введення терміну “педагогічний менеджмент” до теорії віт­чизняного школознавства обумовлено наступними факторами.

По-перше, вітчизняна теорія внутришкільного управління, як одна з найбільш пріоритетних у сучасних умовах галузей педагогічної науки, переживає особливий етап свого інтен­сивного розвитку і оновлення. Це зумовлено соціально-економічною реформою нашого суспільства, його поступовим переходом до ринкової економіки; кризою авторитарних методів управління; необхідністю пошуку національної моделі управління традиційними й новими типами шкіл шляхом осмислення і творчої переробки раніше не знайомих зарубіжних концепцій менеджменту. По-друге, завдяки тому, що мене­джмент як суто “управління в умовах ринкової економіки є системою теоретичних і практичних знань, організаційних дій і структур, що постійно розвиваються” [І. Герчикова], він здобув інтернаціонального значення і універсального впровадження не тільки у виробничій сфері, але й у сфері освіти. З огляду на це, універсальність наукових заходів і технологій, розроблених у межах міжнародного менеджменту, дозволяє застосувати їх і в управлінні педагогічними систе­мами, що функціонують у різних національних середовищах. Це дозволяє інтегрувати накопичений світовий досвід менеджменту в теорію педагогічного менеджменту України.

Суттєво й те, що поняття “менеджмент” у психолого-педагогічній літературі використовується в різних слово­сполученнях, основними з яких є такі: “шкільний мене­джмент” (М. Латипова, А.В. Ньомов, Т.І. Шамова), “менеджмент в освіті” (Н.Л. Коломинський, В.В. Крижко, Є.П. Павлютенков), “освітній та навчальний менеджмент” (Д.І. Дзвінчук, В.А. Козаков), “педагогічний менеджмент” (В.І. Бондар, К.Я. Вазіна, Г.М. Закорченна, В.І. Маслов, В.П. Симонов, В.В. Шаркунова).

Термін “педагогічний менеджмент” є найбільш вживаним у вітчизняній літературі. Він має полісемічний характер. З одного боку, він проявлює свою сутність, як наука про управління педагогічними системами, завданням якої є пошук і розробка засобів та методів, що сприяють найбільш ефек­тивному досягненню цілей сучасних закладів освіти, підви­щенню продуктивності праці їх співробітників, досяг­ненню рентабельності і прибутковості педагогічного вироб­ництва, виходячи з конкретних умов внутрішнього та зовнішнього середовища, обумовленого розвитком ринкової економіки.

З іншого боку, цей термін фіксує те, що педагогічний менеджмент проявлює свою сутність, як певна організація робо­ти керівних працівників, допоміжного персоналу та педаго­гічного колективу закладу освіти для досягнення поставленої мети найбільш раціональними засобами. При цьому розу­міється, що роботу з управління кадрами закладу освіти необхідно вибудовувати таким чином, щоб вона відповідала потребам всіх учасників навчально-виховного процесу і дозво­ляла активізувати їхню роботу, підвищувати продуктивність праці й загальну ефективність педагогічного виробництва, як сфери соціокультурного відтворення особистості.

По-третє, педагогічний менеджмент розуміють, як організацю діяльності закладу освіти, що має певний склад і стру­кту­ру, у межах яких реалізуються свідомо заплановані і скоординовані заходи, спрямовані на досягнення загальних освітньо-виховних цілей. І якщо організація проявлюється, як статика педагогічного процесу окремого закладу освіти як певної справи, освітнього бізнесу, то управління – це його дина­міка. Педагогічний менеджмент, як орган, вказує на наявність суб’єкта управління.

По-четверте, терміном “педагогічний менеджмент” фіксу­ється система управління, де певний заклад освіти чи його окремий підрозділ виступає, як керований об’єкт саме в умовах ринкової економіки, які мають зовнішнє середовище – ринкові від­носини, до реального стану яких він повинен пристосовуватися шляхом зворотнього зв’язку. Результатом же зворотнього зв’язку закладу освіти з ринком освітніх послуг та іншими елементами зовнішнього середовища є управлінське рішення. Воно передбачає перетворення інформаційних, технологічних, матеріальних, фінансових, трудових і інтелектуальних ресурсів для досягнення кінцевих результатів закладу освіти – забезпечення високого рівня навченості та вихованості учнів, а також прибутковості її господарської діяльності. Це досягається шляхом мінімізації витрат на сиро­вину, матеріали, енергію, фінансування, оплату праці і максимізації прибутку від результатів педагогічного виробництва – якості загальноосвітньої підготовки випускників закладу освіти як педагогічної продукції та здійснення додаткових освітніх послуг тощо.

По-п’яте, під терміном “педагогічний менеджмент” розуміють особливого типу вміння та адміністративні навички, що пов’язують з діяльністю певної особи – менеджера освіти як професійного управлінця. В означеному контексті мається на увазі те, що педагогічний менеджмент проявлюється через набір певних поведінкових правил, що притаманні статусу керівника закладу освіти особливого типу, який виконує сукупність міжособистісних, інформаційних і організаційно-технологічних ролей в умовах відсутності повного стандарту і переліку управлінських завдань; використовує свої особистісні якості, як основне джерело і засіб управління; діє в нестандартних ситуаціях; постійно змінює організаційні ситуації; визначає загальний напрямок руху керованої педагогічної системи, її змін і особливостей подальшого розвитку.

Стає очевидним, що докорінна відмінність термінів “внутрішкільне управління” і “педагогічний менеджмент” полягає саме в тому, що останній має принципово інший економічний, соціально-психологічний та структурно-функціональний механізм, який спрямовано на вирішення конкретних проблем взаємодії учасників навчально-виховного процесу закладу освіти у реалізації соціально-економічних, технологічних, соціально-психологічних і професійних завдань, що виникають у процесі господарчої діяльності, обумовленої дією ринкових відносин. Економічний механізм педагогічного менеджменту, який складають три блоки: внутрі­шньо­організаційне управління, управління педагогічним виробництвом (Г.П. Щедровицький) і управління педагогічним персоналом об’єктивно обумовлений здійсненням господарської діяльності закладу освіти саме в ринкових умовах, коли результати управлінської та господарської діяльності учасників навчально-виховного процесу отримують свою кінцеву оцінку на ринку освітніх послуг у процесі збуту «педагогічної продукції» (А.С. Макаренко).

Педагогічний менеджмент, як діяльнісна система включає в себе такі структурно-функціональні компоненти: ціль діяльності (запланований, очікуваний результат); суб’єкт діяльності (директор, його заступники, вчителі, учні); об’єкт діяльності (він же другий суб’єкт) – виконавець распоряджень менеджера освіти (учень, вчитель, замісники директора); зміст діяльності (навчально-пізнавальна, управлінська та інша інформація); способи діяльності (методи і стиль взаємодії вчителя з учнями, керівника з учителями і учнями та ін.).

Педагогічний менеджмент виявляє свою сутність як теорія, методика і технологія ефективного управління педагогічними системами (В.П. Симонов). Він має свою певну специфіку і закономірності, що обумовлені особливостями його предмета, продукту й наслідку праці менеджера освіти. При цьому предметом праці менеджера освіти є діяльність суб’єкта, яким він керує, продуктом праці – інформація, знаряддям праці – слово, мова, мовлення. Результатом праці менеджера освіти є ступінь навченості, вихованості й розвитку об’єкта (другого суб’єкта) педагогічного менеджменту – учнів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]