- •Теорія виховання
- •3.1. Сутність процесу виховання. Принципи виховання
- •3.2. Методи виховання23/14
- •3.3. Виховання особистості в колективі
- •3.4. Моральне виховання.
- •3.5. Моральне самовиховання учнів
- •3.6. Естетичне виховання.
- •3.7. Розумове виховання.
- •3.8. Патріотичне виховання учнів. Формування культури міжнаціональних відносин
- •3.9. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.10. Робота з важковиховуваними дітьми
- •3.11. Робота з обдарованими дітьми
- •3.12. Класне керівництво і учнівський колектив
- •3.13. Фізичне виховання
- •3.14. Сутність гуманістичних відносин у педагогічній діяльності
- •Теоретичні засади управління загальною середньою освітою в україні
- •4.1.1. Рівні загальної середньої освіти
- •4.1.2. Стратегічні завдання та пріоритетні напрями розвитку загальної середньої освіти
- •4.1.3. Система державного управління загальною середньою освітою
- •4.1.4. Заклади системи загальної освіти
- •4.1.5. Шляхи та засоби оновлення функцій управління сучасними закладами загальної середньої освіти
- •4.2. Педагогічний менеджмент як сучасна концепція внутришкільного управління
- •4.2.1. Основні поняття традиційної теорії внутришкільного керівництва
- •4.2.2. Основні підходи до визначення сутності поняття «педагогічний менеджмент»
- •4.2.3. Що таке педагогічний менеджмент?
- •4.2.4. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту
- •4.2.5. Сутність професійної діяльністі керівника сучасного навчально-виховного закладу як менеджера освіти
- •4.2.6. Сутність самоменеджменту в професійній діяльності керівника сучасного закладу
3.4. Моральне виховання.
Мораль - це система цінностей, принципів, норм і правил поведінки та діяльності людей, які регулюють відносини між ними на гуманній основі. Ідеали і норми моралі створювалися віками у кожного народу. В практиці поведінки та взаємовідносин вони вдосконалювалися і стверджувалися.
Моральне виховання — тривалий, багатофакторний, цілеспрямований процес формування гуманної свідомості та культури поведінки.
Моральне виховання включає такі завдання:
1. Формування моральної свідомості - почуттів, емпатії, знань, переконань, ідеалів, цінностей.
2. Формування системи відносин - морального ставлення до природи, Батьківщини, людей, майна, праці, пізнання.
3. Формування суспільно корисних вчинків, звичок, поведінки.
4. Формування моральних мотивів, які керують поведінкою людини.
На першому етапі моральне виховання спрямоване на півсвідоме засвоєння дитиною найпростіших норм спілкування, вироблених народом, серед якого він зростає, на розвиток добрих, гуманних емоцій, здатності до співчуття іншим. Це відбувається під впливом спілкування з батьками, традицій та обрядів народу, а у наш час - і засобів масової інформації.
У навчально-виховних закладах для формування системи етичних знань і почуттів використовуються розповіді, бесіди (індивідуальні та фронтальні), особистий приклад вихователів, дискусії, спілкування з природою та мистецтвом.
Знання не керують поведінкою, на неї впливають переконання особистості. Тільки в єдності з емоціями і практикою, в ході якої людина впевниться в істинності своїх знань, вони стають переконаннями. У процесі спілкування (ділового, пізнавального, ігрового), знайомства з фольклором (казки, приказки, обряди, пісні тощо), літературою, історією та мистецтвом формуються переконання та почуття.
На базі моральної свідомості розвивається система етичних відносин людини. Другий етап морального виховання включає розвиток дбайливого ставлення до природи і оточуючого середовища, любові до Батьківщини, яка виявляється у справах на її користь, а не тільки у словах; чуйного ставлення до людей, поваги до старших, турботи про молодших та слабших, гуманного ставлення до однолітків, ввічливості, чесності, відповідальності, організованості, свідомої дисциплінованості, взаємодопомоги; ощадливого ставлення до державного, особистого та колективного майна; поваги до себе як особистості: морального ставлення до науки, праці, мистецтва. Тільки прийняті як особистісно значущі, пережиті, присвоєні цінності керують вчинками людини.
Третій етап морального виховання - це формування культури поведінки та спілкування. Вона розвивається шляхом переходу від навичок до вчинків, від вчинків до звичок, від звичок до характеру, стилю поведінки. Моральна поведінка базується на повазі до себе і інших людей, адекватній самооцінці і вмінні правильно об’єктивно оцінювати умови спілкування. Вона виявляється не тільки у словах, а і в зовнішньому вигляді, інтонаціях, жестах, манерах, поставі, ході; а також у культурі побуту, праці, дозвіллі; спілкуванні в школі, на вулиці, в сім’ї тощо.
Найскладніший етап морального виховання - формування етичних мотивів поведінки, коли людина діє морально не тому, що її контролюють, а тому, що вона не може інакше, тому що моральна поведінка відповідає її переконанням. Моральне виховання ніколи не завершується, тому важливо сформувати у школярів прагнення до постійного самовдосконалення та самовиховання, вміння самоконтролю та саморегуляції, а також адекватну самооцінку, яка помітно впливає на характер рішень, що приймаються, та на поведінку.
Культура поведінки та спілкування, моральні мотиви і відносини формуються такими методами, як вирішення моральних дилем (дилем Кольберга), створення виховуючих ситуацій, в яких учень змушений самостійно приймати рішення у суперечливій ситуації, рольові та ділові ігри, вправи, привчання, доручення, колективні творчі справи. Поділ морального виховання на етапи є умовним, всі компоненти моральності формуються паралельно у взаємозв’язку, тому методи, які вказано при розгляді першого етапу, а також різні прийоми стимулювання, використовуються постійно.
Без морального виховання немає сенсу для людства, неможливий розвиток науки, мистецтва і, навіть, саме існування людства.
