13. Які є типи ур?

У залежності від цілей і методів розробки рішення існує така класифікація УР :

• за масштабом об’єкта — глобальні, що охоплюють усі ланки керованої системи;

локальні, адресовані визначеному підрозділу;

• за характером мети — стратегічні, що визначають головні лінії розвитку об’єкта;

тактичні (поточні), що передбачають рішення більш скромних задач; за джерелом виникнення рішення ділять на ініціативні, по розпорядженню, за пропозицією «знизу».

• за способом доведення рішень — усні та письмові;

• за суб’єктом, що приймає рішення, — індивідуальні, колективні та колегіальні. Перші приймаються особисто керівниками, другі — колективами підприємств і організацій, треті — колегіальними органами (радами, правлінням і т. ін.);

• за мірою унікальності — традиційні та новаторські. Новаторські рішення відрізняються специфікою в побудові процесу прийняття рішень і змістом окремих їх етапів;

• за методами розробки — кількісні рішення, що включають методи математичного програмування, статистичні методи; а також евристичні рішення, засновані на використанні логіки, інтуїції, досвіду, знань ЛПР.

• за наявністю інформації, що є в розпорядженні ЛПР, рішення поділяють на визначені, які приймається в умовах володіння повK ною інформацією; ймовірнісні — такі, що приймаються в умовах ризику; невизначені — рішення, які приймаються в умовах невизначеності, тобто при відсутності необхідної інформації з проблеми;

• за цільовою направленістю — одноцільові і багатоцільові;

• за функціональною ознакою (змістом) рішення бувають економічні, соціальні, технічні, організаційні

Економічні рішення пов’язані з підвищенням ефективності виробництва, вдосконаленням діяльності підприємства. Соціальні рішення направлені на поліпшення умов праці та відпочинку членів колективу підприємства та інше. Технічні рішення приймаються для вдосконалення технічної політики і технології виробництва, скорочення застосування ручної праці тощо. Організаційні рішення направлені на поліпшення організації праці, вдосконалення нормативів, норм;

• за періодами дії — довготривалі (перспективні) та оперативні. Перспективні рішення визначаються в загальних рисах, вони лише задають напрям для реалізації певної мети. Оперативні рішення передбачають заходи по реалізації прогнозів розвитку подій (конкретні види робіт, терміни їх виконання та виконавців);

• за станом свідомості ЛПР — усвідомлені, прийняті в звичайному стані свідомості (раціональні, засновані на судженнях); слабоусвідомлені, прийняті в звичайному стані свідомості, але обрані на основі інтуїції або «шостого почуття»; неусвідомлені, прийняті в трансовому стані свідомості (особливих гіпнотичних станах; стані віри або любові; стані афекту; психоделічного гіпнозу, що виникає при застосуванні наркотиків, алкоголю; кодування).

(Томашевська Наталія)

14. Що таке проблема?

Проблема з грецької означає перешкоду, трудність, задачу. В методології науки немає єдиної думки відносно визначення поняття «проблема». У науковій літературі відображено понад двадцяти визначень, у яких відмічається ряд загальних властивостей проблем:

– якщо це проблема, то її обов’язково потрібно вирішувати;

– неповторність ситуації вибору;

– наявність труднощів при розгляді альтернатив розв’язання проблеми;

– невизначеність наслідків прийняття рішення;

– необхідність врахування безлічі чинників;

– присутність людського чинника (ЛПР або групи осіб, які розробляють рішення), а отже, суб’єктивних аргументацій приводу вибору рішень.

(Чабан Василь)