1. Класифікація основних мір пожежної профілактики.

Для забезпечення пожежної безпеки підприємств у процесі їхнього проектування, будівництва й експлуатації повинні розроблятися та здійснюватися заходи пожежної профілактики, які можна розділити на п'ять груп:

1. Заходи, спрямовані на запобігання пожежі (що усувають прямі або непрямі причини його виникнення):

• вибір технологічних процесів, матеріалів, устаткування, режимів ведення процесів і експлуатації встаткування з урахуванням пожежонебезпеки, у тому числі застосування негорючих і важкогорючих матеріалів і речовин замість пожежонебезпечних;

• відповідний вибір і пристрій систем опалень і вентиляції, застосування електроустаткування й світильників, що відповідають класу пожежо-, вибухонебезпечності приміщень, групі й категорії вибухонебезпечної суміші;

• усунення умов для самозаймання речовин і матеріалів;

• застосування мер боротьби з розрядами статичної електрики й інших видів іскроутворення;

• установлення максимально припустимої температури нагрівань поверхонь устаткування, горючих речовин, матеріалів, конструкцій,

2. Заходи, спрямовані на обмеження розмірів і поширення пожежі за межі його вогнища:

• відповідне розміщення виробництв, будинків і спорудження на території об'єкта;

• відповідне розміщення й планування виробничих цехів і ділянок, вибір будівельних конструкцій необхідних меж, вогнестійкості з обліком пожежовибухонебезпечності виробничих процесів;

• обмеження кількості горючих речовин, що одночасно перебувають у приміщенні;

• ізоляція горючого середовища (герметизація встаткування й тари з пожежонебезпечними речовинами), розміщення пожежонебезпечних процесів і встаткування в ізольованих приміщеннях;

• установлення припустимих площ виробничих відсіків і секцій, пристрій протипожежних перешкод – стін, зон, захисних смуг, вогнестійких перекриттів, дверей, перегородок, застосування огнепреграждающих пристроїв, негорючих і важко горючих конструктивних елементів будинків і споруджень, просочення спаленних конструкцій антіпіренами для підвищення їхньому вогні стійкості;

• пристрій автоматичної пожежної сигналізації й застосування засобів пожежогасіння, у тому числі автоматичного.

3. Заходи, що забезпечують безпечну евакуацію людей і майна:

• застосування будівельних конструкцій будинків до споруджень відповідних меж вогнестійкості, щоб вони зберігали несучі й функції, що обгороджують, протягом всієї тривалості евакуації людей, вибір об'ємно-планувального й конструктивного виконання будинку таким, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично припустимих рівнів факторів пожежі;

• застосування аварійного відключення й перемикання встаткувань і комунікацій;

• проведення регулярних чищень приміщень і комунікацій від виробничих відходів і пилу;

• вибір засобів колективного й індивідуального захисту;

• пристрій систем противодимного захисту, що виключає задимлення шляхів евакуації;

• пристрій необхідних шляхів евакуація (коридорів, сходових кліток, дверних прорізів, зовнішніх пожежних сходів), раціональне їхнє розміщення й належний зміст.

4. Заходи, що передбачають створення умов для успішного гасіння пожеж і які забезпечують безпеку людей, що беруть участь у гасінні пожежі:

• устаткування будинків і приміщень установками пожежної автоматики, забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння в боєготовному стані;

• пристрій і зміст у належному стані території підприємства, під'їздів до будинків, водоймам, гідрантам.

5. Організаційні заходи пожежної профілактики:

• організація пожежної охорони, створення ДПД і ПТК, організація їхньої роботи відповідно до діючих положень;

• організація навчань працівників правилам пожежної безпеки;

• розробка й виконання об'єктових і цехових інструкцій про міри пожежної безпеки, про порядок роботи з пожежонебезпечними речовинами й матеріалами, про порядок проведення вогневих і пожежонебезпечних робіт, установлення протипожежного режиму, порядку дій працюючих при виникненні пожежі.

Система запобігання пожежі – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі (ДСТУ 2272-93).

Одним з основних принципів у системі запобігання пожеж є положення про те, що горіння (пожежа) можливо тільки за певних умов. Такою умовою є наявність трьох факторів: пального речовини, окислювача й джерела запалювання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури й перебувалася у відповідному кількісному співвідношенні з окислювачем, а джерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (запалювання). Так сірником неможливо запалити дерев'яний стіл або колоду, у той же час аркуш паперу легко займеться.

До окислювачів ставляться хлор, фтор, окисли азоту й інші речовини, однак із практичної точки зору найбільший інтерес представляє вивчення процесу горіння, що виникає при окислювань горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням змісту кисень у повітрі загальмовується швидкість горіння, а при змісті кисню менше 14% (норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Окислювач разом з горючою речовиною утворює так зване горюче середовище.

Система запобігання пожеж включає насамперед два основних напрямки: запобігання формування горючого середовища й виникнення в цьому середовищі (або внесенню в неї) джерела запалювання.

Запобігання формування горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого встаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин і матеріалів негорючими: обмеженням кількості застосовуваних і збережених пожежо- і вибухонебезпечних речовин, а також правильним їхнім розміщенням; ізоляцією горючого й вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщеннях і контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої й аварійної вентиляції; відводом горючого середовища в спеціальні пристрої й безпечні місця; використанням інгібіруючих (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) і флегматизуючих (інертні компоненти, які роблять середовище негорючої) добавок.

Запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування й пристроїв, при роботі яких не виникає джерел запалювання; застосуванням електроустаткування, що відповідає по виконанню класу пожежо- і вибухонебезпечності приміщень і зон, групі й категорії вибухонебезпечної суміші; виконанням вимог сумісного зберігання речовин і матеріалів; використанням устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпечності; пристроєм захисту від блискавок; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; заземленням устаткування, подовжених металоконструкцій; використанням при роботі с ЛЗР інструмента, що виключає іскровиникнення; ліквідацією умов самозапалювання речовин і матеріалів.