4. Вібрація.

Вібрація – це малі механічні коливання, що виникають в пружних тілах під впливом змінних сил. При дії вібрації на людину найбільш істотне те, що тіло людини можна представити у вигляді складної динамічної системи. Багаточисельні дослідження показали, що ця динамічна система міняється залежно від пози людини, його стани – розслаблене або напружене – і інших чинників. Для такої системи існують небезпечні, резонансні частоти. І якщо зовнішні сили впливають на людину з частотами, близькими або рівними резонансним, то різко зростає амплітуда коливань як всього тіла, так і окремих його органів. Дія вібрації на організм людини визначається рівнем віброшвидкості і віброприскорення, діапазоном частот, що діють, індивідуальними особливостями людини. Тривала дія на людину вібрації веде до вібраційної хвороби. Це захворювання є професійним.

Вібраційна патологія займає 2-е місце після пилових, серед професійних захворювань. Залежно від міри дії на організм людини виділяють 4 стадії розвитку вібраційної хвороби: на першій стадії симптоми незначні: біль в руках, спазми капілярів, болі в м'язах плечового поясу; на другій стадії посилюються болі в руках, відбувається розлад чутливості, знижується температура, синіє шкіра грон рук. За умови виключення впливу вібрації на людину на першій і другій стадії лікування ефективне і зміни ще можуть бути знешкоджені. Третя та четверта стадії характеризуються інтенсивними болями в руках, різким зниженням температури рук. Відбуваються зміни в нервовій і ендокринній системах, а також судинні зміни. На цих стадіях порушення набувають генералізованний характеру. Хворі страждають запамороченням, головними і загрудними болями. Зміни мають стійкий характер, необратимі.

Для захисту від вібрації застосовують наступні методи: зниження віброактивності машин; вібродемпфування; віброізоляція; віброгашення, а також індивідуальні засоби захисту. Як засоби захисту від вібрації при роботі з механізованим інструментом застосовують антивібраційні рукавиці і спеціальне взуття. Антивібраційні напівчоботи мають багатошарову гумову підошву.

5. Хімічні речовини.

При роботі з хімією можлива дія на працюючих наступних небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

- хімічні опіки при попаданні на шкіру або в очі їдких хімічних речовин;

- термічні опіки;

- отруєння парами і газами високотоксичних хімічних речовин;

- виникнення пожежі при неакуратному поводженні з легкозаймистими і горючими рідинами.

Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі здійснюється відповідно до ДСТ 12.1.007-76 «Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки».

Заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища у робочій зоні та захисту працюючих при опорядженні суднових приміщень включають:

• заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т.п.;

• удосконалення технологічних процесів та устаткування;

• автоматизація обладнання, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;

• контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

• використання засобів індивідуального захисту.

Акумуляторні рідини

Акумуляторні рідини дуже агресивні, особливо у високих концентраціях; вони руйнують тканини тіла і викликають хімічні опіки при контакті з шкірою і слизистими оболонками. Велику небезпеку вони представляють для очей. Пари або аерозолі неорганічних кислот дратують дихальні дороги і слизисті оболонки, сила роздратування в значній мірі залежить від концентрації; в схильних до їх дії працівників може спостерігатися ерозія зубів. Неодноразовий контакт з шкірою може привести до дерматитів. Випадкове ковтання концентрованих неорганічних кислот викликає серйозне пошкодження горла і шлунку, руйнування тканин внутрішніх органів, і якщо не прийняти негайних заходів, то можливо навіть із смертельним результатом. Деякі мінеральні кислоти можуть також діяти як системні отрути.

Запиленість, загазованість

Промисловий пил – це сукупність часток, що знаходяться в повітрі і мають діаметр до 100 мкм.

Ступінь небезпеки пилового впливу залежить від фізико-хімічних властивостей пилу: токсичності, дисперсності, конфігурації часток і так далі. Гранично припустимі норми запиленості обумовлені санітарними нормами.

Гранично припустимі норми концентрації пилу при опорядженні суднових приміщень повинні дотримуватися ДСТУ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги к повітрю робочої зони».

Повітряне середовище виробничих приміщень, в якому містять шкідливі речовини у вигляді пилу, робить безпосередній вплив на безпеку праці. Дія пилу на організм людини залежить від їх токсичності і концентрації в повітрі робочих місць виробничих приміщень, а також часу перебування людини, в таких умовах. Характер дії пилу на організм людини залежить від її хімічного складу, який визначає біологічну активність пилу. За цією ознакою пил підрозділяють на пил дратівливої дії і токсичну. До першої відноситься неорганічний і деревний пил. Токсичний є пил хрому, миш'яку, свинцю і деяких інших речовин.

Потрапляючи в організм людини, частки такого пилу взаємодіють з кров'ю і тканинною рідиною, і в результаті протікання хімічних реакцій утворюють отруйні речовини. Пил, що потрапляє на слизисті оболонки очей, викликає їх роздратування, кон'юнктивіт. Осідаючи на шкірі, пил забиває шкірні пори, перешкоджаючи терморегуляції організму, і може привести до дерматитів, екземи. Деякі види токсичного пилу (винищити, соди, миш'яку, карбіду кальцію) при попаданні на шкіру викликають хімічні роздратування і навіть опіки.