2. Умови праці.

Оцінка умов праці

Морське судно є місцем роботи з підвищеною небезпекою. Збереження здоров'я моряків здобуває особливо важливе значення, оскільки зниження працездатності в будь-якого члена екіпажа (притуплення слуху, зниження гостроти зору й т.д.) може привести до аварійних ситуацій з важкими для екіпажа й пасажирів судна наслідками. Сполучення на судні місця роботи й місця відпочинку обумовлює тривалий вплив на людину специфічного середовища з її різноманіттям корисних і шкідливих факторів.

Фахівці, що працюють над створенням нових судів, ретельно вивчають вплив шкідливих факторів на судні, намагаючись звести до мінімуму їхній вплив на екіпаж.

Медичним рекомендаціям приділяється основна роль при розробці заходів щодо зниження шкідливого впливу різних факторів на здоров'я моряків.

Шкідливі фактори на судні діючі на членів екіпажа, що випливають:

• різка зміна кліматичних умов, годинних поясів під час далеких плавань, а також несприятливий мікроклімат на судні;

• хитавиця судна на хвилі;

• шкідливі хімічні домішки в повітрі суднових приміщень;

• шум і вібрація;

• статична електрика;

• електромагнітні випромінювання від працюючого радіоустаткування й ін.

Встановлено, що несприятливі метеорологічні умови порушують теплообмінні процеси в організмі людини, гнітюче діють на центральну нервову систему, а це, у свою чергу, знижує працездатність, зменшує продуктивність праці. При цьому частіше, ніж у звичайних умовах на суші, виникають помилки в роботі.

Таким чином, фізичні властивості повітряного середовища (підвищені вологість, температура, рухливість повітря) є сильнодіючими факторами, що роблять вплив на людину.

Не можна не враховувати також і впливу на моряка мікроклімату судна. Наприклад, несприятлива дія на організм людини може робити істотна зміна температури й вологості повітря в службових і житлових приміщеннях, що залежить, у свою чергу, від наявності й роботи системи опалення й кондиціювання.

Крім того, сучасні судна настільки швидкохідні, що протягом короткого часу переходять із одних кліматичних умов в інші. При цьому людський організм не встигає пристосуватися (адаптуватися) до нового клімату, а це викликає простудні захворювання. Небезпека застуди виникає також при зміні жаркого зовнішнього повітря прохолодним кондиціюванням повітрям житлових приміщень.

Постійна зміна годинних поясів при тривалому плаванні досить несприятливо впливає на людський організм. Наприклад, перехід із Владивостока в Сан-Франциско триває 10-12 доби, а часове зрушення за цей час досягає 5 годин. Організм не здатний до настільки швидкої перебудови сталої добової ритміки, внаслідок чого порушуються сон і апетит, з'являються дратівливість, млявість, пасивність і т.п.

Тривалий вплив хитавиці викликає так звану морську хворобу (заколисування). Причиною цього є зміна швидкості коливальних рухів, що дратує вестибулярний апарат людини. При морській хворобі можуть з'являтися запаморочення, нудота, загальна слабість і т.д. Морська хвороба протікає слабкіше, якщо приймати їжу й питво холодними й невеликими порціями, а приміщення гарне провітрювати.

При тривалому впливі хитавиці спостерігається, як правило, поступове звикання до неї. Відзначено, що регулярні заняття фізкультурою, різними видами спорту в значній мірі знижують захворюваність морською хворобою.

До шкідливих факторів на судні потрібно віднести також використання синтетичних матеріалів для обробки житлових і службових приміщень. Більшість синтетичних матеріалів по своїх фізико-механічних, експлуатаційних, санітарно-гігієнічних властивостях має перевагу в порівнянні із традиційним матеріалом обробки судів (деревом). Оздоблювальним матеріалам (пластмасам) можна легко надавати різні кольори й відтінки, вони вдало імітують натуральні матеріали. Разом з тим полімерні матеріали мають і негативні властивості: вони, наприклад, є потенційними джерелами забруднення повітряного середовища токсичними речовинами. Це пов'язане з їхньою здатністю із часом старіти, тобто змінювати свої властивості з виділенням у навколишнє середовище складових - мономерів і низькомолекулярних з'єднань, багато хто з яких є токсичними.

При створенні нових полімерних матеріалів і при рішенні питання їхнього використання в суднобудуванні вирішальне слово залишається за санітарними органами.

Не можна також не згадати про застосуванні на судах лакофарбових матеріалів. Такі традиційні матеріали, як масляні лаки й фарби на основі натуральної оліфи, у цей час усе більше витісняються синтетичними лаками, фарбами й емалями, які так само, як і пластики, виділяють у повітряне середовище складові полімерного покриття. Варто враховувати ту обставину, що при проведенні фарбувальних робіт на судні повітря насичується летучими продуктами розчинників, а це може привести до важких отруєнь. Тому при виробництві таких робіт від особового складу потрібне строге дотримання всіх мір безпеки, передбачених інструкціями із застосування тих або інших фарб і лаків. Особливо треба бути уважним при виконанні фарбувальних робіт у замкнутих і напівзамкнутих просторах (танках, цистернах, піках, міждонних відсіках і т.п.).

Заходи щодо оздоровлення умов праці на судах

Вони в першу чергу полягають у використанні позитивних зовнішніх факторів і в запобіганні або ослабленні дії негативних факторів.

Комплекс таких природних факторів, що гартують, що як тренують дії зміни метеорологічних умов, підвищена іонізація повітря, мале його забруднення й т.п., сприятливо впливає на організм людини.

Поліпшення умов населеності на сучасних судах і широкий комплекс засобів профілактичної медицини і дозволяє значно знизити захворюваність такими хворобами, які в минулому були широко поширені на флоті. Наприклад, повністю зникла малярія, що колись була бичем моряків, різко знизилося число інфекційних та шлунково-кишкових захворювань.

У цей час серед плавскладу морського флоту практично не спостерігається професійних захворювань, викликаних так званим пиловим фактором (під час перевезення вантажів, що порошать; апатиту, кальцинованої соди й ін.). Відсутні захворювання, пов'язані з токсичною дією нафтопродуктів.

Оснащення флоту новими автоматизованими судами, забезпечення сприятливих умов праці на судах, тісно пов'язане з механізацією й автоматизацією роботи, привело до різкого скорочення фізичної праці членів екіпажа. Медичні дослідження, проведені на морських суднах, дозволили встановити, що в моряків спостерігаються явища відносного ослаблення серцево-судинної системи і явище гіподинамії організму. Більшою мірою це ставиться до членів палубної команди. Це пояснюється тим, що в машинної команди у зв'язку із проведенням профілактичних ремонтних робіт і необхідністю частих переміщень під час вахти м'язове навантаження більше.

Все це свідчить про те, що в суднових умовах життєво важливі фізичні заняття й вправи на спортивних снарядах. Фізичні тренування підвищують опірність організму й стійкість його до перегрівання, охолодженню, вібрації й ін.

У зв'язку зі зменшенням фізичного навантаження моряків зросло значення доцільної організації праці й активного відпочинку як засобу боротьби зі стомленням.

Особлива увага в останні роки приділяється ергономіці - науці, основним завданням якої є вивчення взаємодії системи «людина - машина». Ергономіка в комплексі вивчає дії й можливості людини, що виконує певні трудові операції, причому людина розглядається як ланка системи керування, при обов'язковій умові, що система повинна бути пристосована до людини.

Спецодяг, спеціальне взуття й індивідуальні засоби захисту

Якщо робота пов'язана із забрудненням тіла й виробляється у важких температурного й шкідливих для здоров'я умовах праці, то працюючої, відповідно до встановлених норм, безкоштовно видаються спеціальний одяг, взуття й, при необхідності, індивідуальні засоби захисту: запобіжний пояс, діелектричні калоші й рукавички, діелектричний гумовий килимок захисні окуляри, у тому числі сонцезахисні необхідні при плаванні в тропіках, респіратор, каска, підшоломник і т.п.

У народному господарстві діють галузеві норми видачі спецодягу, спеціального взуття й запобіжних пристосувань із переліком професій, що підлягають забезпеченню спецодягом. Якщо працівник зайнятий у виробництві, зазначеному в галузевих нормах, то незалежно від профілю, відомчого підпорядкування підприємства й т.п. він повинен одержувати спецодяг, призначений для даної професії й даного виробництва. Наприклад, якщо кожної зі членів суднової команди залучається до роботи зварника, він повинен одержати спецодяг зварника.

Спецодяг видається працівникам на певний строк (строк носки), що передбачений галузевими нормами для кожного виду одягу й взуття. Початок строку обчислюється календарно з моменту видачі (включаючи час відпусток, відгулів, хвороби, сезонних перерв).

Якщо спецодяг або спеціальне взуття вийшли з ладу до закінчення встановленого строку носки із причин, що не залежать від працівника, вони повинні бути замінені або відремонтовані адміністрацією.

Видаваний спецодяг, спеціальне взуття й запобіжні пристосування є власністю підприємства й підлягають поверненню при звільненні, перекладі на іншу роботу (де вони не потрібні), а також після закінчення строку носки.

Кожний працівник у період роботи зобов'язаний користуватися виданими спецодягом, взуттям і запобіжними пристосуваннями. Відмова від використання останніх розглядається як порушення трудової дисципліни.

Прання, дезінфекція й ремонт спецодягу, взуття й запобіжних пристосувань виробляється за рахунок підприємства. Якщо прання робить сам працівник, то вартість прання йому оплачує підприємство (адміністрація судна).

3. Шум.

Робітник постійно піддається впливові шуму високої інтенсивності, що приводить до швидкої стомлюваності, знижує продуктивність праці, впливає на органи слуху і нервову систему, а при тривалому впливі може привести до гіпертонічної хвороби, утрати слуху й інших захворювань. ДСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки» регламентує гранично припустимі рівні звукового тиску на робочих місцях. Установлено, що рівні шуму, не викликаючи небажаних наслідків, не повинні перевищувати 80 дБ. Працюючих у зоні з рівнем шуму вище 80 дБ адміністрація повинна постачати засобами індивідуального захисту (навушники, вкладиші, шоломи). Основними напрямками зниження шуму є: зниження шуму в джерелі шляхом звукоізоляції і застосування малошумного устаткування і технологічних процесів.

У певних обставинах високі рівні шумів можуть згубно позначатися на виконувану людиною роботу. Загалом, людина здатна нормально виконувати які-небудь прості, рутинні завдання навіть при таких високих рівнях шуму, як 130-140 дБ. При вищих рівнях шумів, проте, можуть відбуватися порушення в роботі рухового апарату і зору. Проблеми у виконанні складних завдань, особливо якщо необхідні погоджені дії, можуть виникати при рівнях шумів в 95 дБ і вище. А чітке виконання завдань, що вимагають високої точності і уважності, може бути проблематичним навіть при рівнях шумів 80-85 дБ. Переривисті імпульсні шуми є більшою мірою дезорганізуючими, чим постійні шуми. Шуми дратують у меншій мірі, якщо людина здатна контролювати походження шумів. Негативний вплив шумів на людину може продовжуватися і після їх припинення. Це частенько виражається в підвищеній дратівливості до невдалих дій. Крім того, проведені дослідження показують, що навіть невеликі рівні шумів можуть викликати відчуття занепокоєння і збільшувати ризик виникнення агресії. Більшість учених бачать зв'язок між дією підвищених рівнів шумів і виникненням серцево-судинних захворювань і виразкової хвороби.

Проведення заходів щодо зниження рівня гучності шуму не виключає необхідності у ряді випадків вживання індивідуальних пристосувань для захисту органів слуху. До цих засобів відносяться вкладиші, навушники і шлеми. Ефективність протиголосливих засобів залежить від їх конструкції, використаних матеріалів, сили притиску, правильності носіння. Один з найбільш простих засобів індивідуального захисту від шуму – вкладиші. Вони є: шматочки вата, просочена воском, гліцерином, вазеліном; шматочки ультратонкого скловолокна; пробки з губчастої гуми; еластичні гумові капсули, заповнені воском, і так далі. При щільному приляганні до вуха вкладиші знижують шум до 15-30 дБ. Зовнішні протиголосні засоби (навушники) закривають всю вушну раковину; вони гігієнічніші і ефективніші, чим вкладиші. При вельми інтенсивному шумі (120 дБ і вище) використовуються спеціальні шлеми з вмонтованими в них навушниками.