- •Змістовий модуль 2. Інформаційна безпека як вагома складова економічної безпеки держави
- •Змістовий модуль 1. Концептуально-методологічні засади економічної безпеки держави
- •Тема 1. Концептуальні основи безпеки як категорії у науці
- •1.1. Генезис поняття безпека
- •1.1. Генезис поняття безпека
- •1.2. Національна безпека держави та її складові
- •1.3. Об’єкти та суб’єкти національної безпеки України
- •1.4. Принципи забезпечення національної безпеки. Пріоритети національних інтересів України
- •Пріоритетами національних інтересів України є:
- •Сутність та структура поняття економічної безпеки держави
- •Існує здатність гнучко реагувати на адміністративні зміни в країні (структурна переорієнтація галузей промисловості та апк на розвиток інноваційної моделі економічного зростання);
- •2.2. Національні економічні інтереси та критерії економічної безпеки
- •2.3. Чинники та загрози економічній безпеці держави
- •Оцінка рівня економічної безпеки держави
- •Рівень економічної безпеки (екб) держави досліджують через систему критеріїв та статистичних показників (індикаторів екб).
- •3.2. Теоретичні підходи до визначення рівня економічної безпеки
- •3.3. Індикативний аналіз, як один з найефективніших методів визначення рівня економічної безпеки
- •3.4. Оцінка порогових рівнів по індикаторах економічної безпеки
- •3.5. Моніторинг економічної безпеки держави
- •Змістовий модуль 2. Інформаційна безпека як вагома складова економічної безпеки держави
- •Теоретичні аспекти інформаційної безпеки
- •4.2. Класифікація і характеристика різних видів інформації
- •4.3. Джерела загроз інформаційної безпеки
- •Інформаційна безпека як індикатор економічної безпеки держави
- •5.2. Система управління інформаційною безпекою
- •5.3. Комплексні проблеми інформаційної безпеки
- •5.4. Методи забезпечення захисту інформації
- •5.5. Напрямки та шляхи покращення інформаційної безпеки
- •Специфіка особливостей захисту інформації в сучасних трансформаційних умовах
- •6.2. Організаційно-економічні заходи служби захисту інформації
- •6.3. Специфіка технічного захисту інформації
- •6.4. Особливості захисту електронної корпоративної інформації
- •6.5. Особливості захисту інформації в різних сферах діяльності
- •6.6. Особливості захисту інформації під час розслідування кримінальних справ
- •Економічний механізм електронної комерції
- •7.2. Загальні принципи та передумови е-комерції в Україні
- •7.3. Використання пластикових карт у е-комерції
- •7.4. Віртуальний гаманець покупця—vWallet
- •7.5. Віртуальний платіжний термінал продавца—vPos
- •7.6. Шлюз із фінансовими системами—vGate
2.3. Чинники та загрози економічній безпеці держави
На кожному етапі становлення чи розвитку економічної системи країни виникають свої специфічні чинники, що формують рівень ЕКБ та виводять ситуацію в державі та її регіонах за межі ЕКБ. Дослідження стану ЕкБ країни вимагає аналізу всіх внутрішніх і зовнішніх чинників впливу.
До чинників (факторів) ЕкБ відносять економічні процеси та явища що формують стан ЕкБ на макро-, мезо- та мікрорівнях, та впливають на основні структурні пропорції народногосподарського комплексу країни.
Зокрема до чинників макросередовища можна віднести:
міжнародні чинники: глобалізація економіки, зовнішня заборгованість країни, геополітичні інтереси країни;
політичні: ефективність державної та регіональної політики, формування ефективного власника, інституційне забезпечення;
економічні: енергетичні, фінансові та інвестиційні, інноваційні, структура народногосподарського комплексу країни;
соціальні: рівень безробіття, рівень доходів населення, рівень соціального забезпечення населення.
демографічні: тривалість життя населення, сальдо міграції, рівень урбанізації, рівень освіченості населення;
екологічні: рівень екологізації виробництва, природнокліматичні умови.
Чинники мезосередовища: ринкова інфраструктура, транспорт та зв’язок, будівництво, житлово-комунальне господарство, присадибне сільське господарство, торгівля та громадське харчування.
Чинники мікросередовища: відтворювальні процеси, що проходять в окремих суб’єктах господарювання та домогосподарствах, інформаційне забезпечення, організація виробництва та управління, соціально-психологічний клімат, кваліфікація кадрів, реклама.
Під загрозами ЕкБ розглядають чинники, що протистоять або унеможливлюють досягнення державою своїх економічних інтересів та створюють небезпеку для життєдіяльності нації та кожної особи окремо.
Класифікація загроз економічній безпеці:
За місцем виникнення: внутрішні; зовнішні.
За ступенем небезпеки: особливо небезпечні; небезпечні.
За масштабами здійснення: загальнонаціональні; локальні; індивідуальні.
За можливістю здійснення: реальні; потенційні.
За тривалістю дії: тимчасові; постійні.
За сферою спрямування: виробничі; фінансові; експортно-імпортні; технологічні; інституційні; воєнно-економічні; еколого-економічні.
За ставленням до них: об’єктивні; суб’єктивні.
За характером спрямування: прямі; непрямі.
Тема 3.
Оцінка рівня економічної безпеки держави
3.1. Класифікація показників економічної безпеки
3.2. Теоретичні підходи до визначення рівня економічної безпеки
3.3. Індикативний аналіз як один з найефективніших методів діагностики рівня економічної безпеки
3.4. Оцінка порогових рівнів по індикаторах економічної безпеки
3.5. Моніторинг економічної безпеки держави
3.1. Класифікація показників економічної безпеки
Рівень економічної безпеки (екб) держави досліджують через систему критеріїв та статистичних показників (індикаторів екб).
Показники (індикатори) ЕКБ – це реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найповніше характеризують явища, процеси й тенденції що відбуваються. Крім того, вони повинні володіти циклічною чутливістю, аби зміна значення індикатора однозначно вказувала на зміну тенденції в розвитку окремої складової національної економіки.
У сукупності індикаторів, які використовують для оцінки ЕКБ держави та її складових, виділяють три їх типи:
інтегральні показники ЕКБ – узагальнюючі показники, на основі яких робиться висновок про рівень ЕКБ держави та його зміну, а також про стан окремих складових ЕКБ;
показники критеріального типу, які безпосередньо формують інтегральні та відіграють роль індикаторів загроз ЕКБ (можуть також називатися показниками першого рівня);
додаткові показники моніторингу ЕКБ, які опосередковано відображають стан економічних загроз.
Серед показників ЕкБ виділяють дев’ять їх груп, які комплексно відображають стан економіки:
індикатори виробничої безпеки;
індикатори енергетичної безпеки;
індикатори фінансової безпеки;
індикатори зовнішньоекономічної безпеки;
індикатори транспортної безпеки;
індикатори продовольчої безпеки;
індикатори інноваційної безпеки;
індикатори соціальної безпеки.
За територіальним рівнем впливу на стан ЕКБ усі індикатори поділяють на індикатори загальнонаціональної та регіональної стану економіки. Однак більшість із них одночасно характеризують декілька рівнів, хоч і по-різному проявляють себе в них.
Інтегральні показники економічної безпеки
Сфера |
Об’єкт |
Індикатори ЕкБ |
|
Виробнича сфера |
Структура та рівень виробництва |
Валовий регіональний продукт, питома вага переробних галузей економіки у ВРП, структура використання виробничих потужностей, рівень монополізації економіки регіону. |
|
|
Збалансованість мезоекономічних пропорцій |
Рівень заощадження по секторах економіки, рівень чистого запозичення по секторах економіки, рівень споживання по секторах економіки, співвідношення між нагромадженням і споживанням основного капіталу по секторах економіки, ефективність інвестицій, рівень чистого оподаткування. |
|
|
Технологічний рівень виробництва |
Коефіцієнт оновлення ОВФ та технологій, коефіцієнт зносу (придатності) ОВФ, фондо-, матеріало-, енерго- та трудомісткість виробництва, питома вага прогресивного устаткування у загальній його кількості, коефіцієнт використання устаткування, що вводиться в дію, середній вік технологічних процесів, показники озброєності праці. |
|
|
Організаційний рівень виробництва. Рівень управління |
Коефіцієнт ритмічності виробництва, коефіцієнт серійності, коефіцієнт спеціалізації, рівень механізації та автоматизації управлінської праці, технічна озброєність управлінської праці. |
|
|
Виробнича інфраструктура |
Щільність та якість автомобільних доріг, забезпеченість мережею залізниць, достатність та стан аеродромів, кількість телефонних апаратів на 1000 чоловік, відповідність засобів зв’язку світовим стандартам, кількість комп’ютерів на 1000 чоловік, кількість користувачів мережею ІНТЕРНЕТ на 1000 чоловік, ступінь захищеності інформаційних мереж від стороннього втручання |
|
|
Ринкова інфраструктура |
Рівень оборотів регіонального фондового ринку, рівень оборотів регіональних товарних ринків, акумуляції коштів через регіональну банківську систему. |
|
|
Фінансовий стан суб’єктів господарювання |
Рівень дебіторської та кредиторської заборгованості між суб’єктами господарювання регіону, рівень прибутковості підприємств регіону, середні значення коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності (ліквідності активів) підприємств регіону. |
|
Науково-технічна сфера |
Розвиток науки і техніки |
Чисельність зайнятих в науці та науковому обслуговуванні, частка витрат на науку та наукове обслуговування у витратах місцевого бюджету, частка випуску прогресивної продукції в загальному випуску товарів та послуг. |
|
Бюджетна і фінансова сфера |
Грошово-кредитна система регіону |
Рівень інфляції, темп інфляції, процентні ставки по кредитах та депозитах, обсяг кредитних ресурсів по відношення до ВРП, питома вага неповернутих кредитів, обсяги інвестицій, % до ВРП, обсяги прямих іноземних інвестицій, %до ВРП. |
|
|
Місцевий бюджет |
Дефіцит місцевого бюджету, ступінь залежності місцевого бюджету від зовнішньої допомоги, частка зовнішніх запозичень у покриті дефіциту місцевого бюджету, середній дохід на одного жителя регіону в регіональному бюджеті, перераховано до загальнодержавного бюджету (млрд. грн.). |
|
Сфера охорони навколишнього середовища |
Викид шкідливих речовин в атмосферу; обсяги викидів забруднених вод; об’єми зберігання токсичних відходів з порушенням правил; питома вага населення, що проживає на екологічно забруднених територіях; загальна площа зелених масивів та насаджень на одного жителя. |
||
Сфера зайнятості населення |
Зайнятість та ринок праці. |
Рівень безробіття; рівень прихованого безробіття, потреба в працівниках на підприємствах; навантаження на 1-не робоче місце; формування та фінансування коштів державного фонду сприяння зайнятості |
|
Сфера рівня життя населення. |
Рівень життя населення |
Номінальна та реальна заробітна плата; середня заробітна плата; частка населення з доходами нижчими рівня прожиткового мінімуму; питома вага населення, що отримують заробітну плату на рівні неоподаткованого мінімуму; виробництво ВРП на душу населення; середня тривалість життя населення; рівень освіченості; кількість вільного часу в населення. |
|
Сфера забезпечення продовольчими товарами |
Обсяг продажу споживчих товарів населенню; обсяг роздрібного товарообігу; рівень забезпечення населення сільськогосподарською продукцією власного виробництва в порівняні із загальною потребою в даній продукції; зростання цін і тарифів на споживчому ринку; калорійність середньодобового раціону. |
||
Демографічна сфера |
Всього трудових ресурсів; працездатне населення у працездатному віці; рівень реального зменшення населення території; рівень зменшення чисельності населення за рахунок природного відтоку; сумарний коефіцієнт народжуваності; середня тривалість життя чоловіків та жінок; сальдо міграції. |
||
Сфера правопорядку |
Кількість злочинів зареєстрованих органами внутрішніх справ в розрахунку на 1000 чол. населення; кількість засуджених за вироками судів, що набрали законної чинності, чол. |
||
