- •Міністерство освіти і науки україни
- •Фінансовий облік 1 Конспект лекцій
- •Тема 1 основи побудови фінансового обліку План
- •1.1. Теоретико-методичне забезпечення і концептуальні основи фінансового обліку
- •1.2. Нормативно-правове регулювання фінансового обліку в Україні
- •Визначення та основні підходи до визнання елементів фінансових звітів
- •Тема 2 облік основних засобів План
- •2.1. Визнання основних засобів
- •2.3. Оцінка основних засобів
- •2.2. Класифікація основних засобів
- •Подальші витрати, пов'язані з експлуатацією основних засобів.
- •2.4. Амортизація основних засобів
- •2.5. Переоцінка основних засобів
- •Тема 3 облік нематеріальних активів План
- •3.1. Визнання та класифікація нематеріальних активів
- •3.2. Надходження та первісна оцінка нематеріальних активів
- •3.3. Амортизація нематеріальних активів
- •3.4. Переоцінка нематеріальних активів
- •3.5. Вибуття нематеріальних активів
- •3.6. Розкриття інформації щодо нематеріальних активів у примітках до фінансової звітності
- •1. Визначення та класифікація оренди.
- •2. Облік операційної оренди.
- •4.1. Визначення та класифікація оренди
- •4.2. Облік операційної оренди
- •Тема 5 облік поточних фінансових інвестицій План
- •5.1. Поняття поточних фінансових інвестицій
- •5.2. Характеристика рахунків з обліку поточних фінансових інвестицій та відображення операцій з ними
- •Тема 6 облік виробничих запасів План
- •6.1. Виробничі запаси та документування господарських операцій з ними
- •6.2. Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів. Облік транспортно - заготівельних витрат
- •6.3. Переоцінка та вибуття (списання) виробничих запасів
- •6.4. Відображення операцій з руху виробничих запасів на рахунках бухгалтерського обліку
- •6.5. Економічна суть малоцінних та швидкозношуваних предметів та відображення в обліку операцій з ними
- •Тема 7 облік дебіторської заборгованості План
- •7.1. Визначення і класифікація дебіторської заборгованості
- •7.2. Визнання дебіторської заборгованості
- •Дебіторська заборгованість
- •7.3. Облік довгострокової дебіторської заборгованості
- •7.4. Облік дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги
- •7.5. Облік дебіторської заборгованості, забезпеченої векселем
- •7.6. Облік іншої дебіторської заборгованості
- •7.7. Продаж (відступлення) дебіторської заборгованості
- •7.8. Оцінка дебіторської заборгованості на дату балансу
- •Тема 8 облік грошових коштів План
- •8.1. Економічна суть грошових коштів, їх класифікація та оцінка
- •8.2. Порядок ведення касових операцій та операцій з іншими грошовими коштами
- •8.3. Відображення операцій з готівкою та іншими грошовими коштами на рахунках бухгалтерського обліку
- •8.4. Відповідальність за порушення норм по регулюванню обігу готівки
- •8.5. Облік грошових коштів на рахунках в банках та документування операцій з ними
- •8.6. Відображення операцій з грошовими коштами на рахунках в банках
- •8.7. Структура звіту про рух грошових коштів та методика його складання
- •Тема 9 облік витрат виробництва План
- •9.1. Склад витрат виробництва
- •9.2. Характеристика основних методів виробництва
- •9.3. Відображення витрат виробництва на рахунках бухгалтерського обліку
- •Список використаних джерел
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська,75
Тема 5 облік поточних фінансових інвестицій План
1. Поняття поточних фінансових інвестицій.
2. Характеристика рахунків з обліку поточних фінансових інвестицій та відображення операцій з ними.
5.1. Поняття поточних фінансових інвестицій
Поточні фінансові інвестиції - інвестиції на строк, який не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.
Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості. До еквівалентів грошових коштів відносяться інвестиції зі строком погашення не більше трьох місяців з дати придбання. Інвестиції в акції інших підприємств не відносяться до грошових еквівалентів, за винятком тих випадків, коли вони за своєю сутністю ідентичні грошовим коштам.
Акція - це безстроковий цінний папір, який засвідчує внесок до статутного капіталу акціонерного товариства та дає право на отримання частини доходу акціонерного товариства у вигляді дивідендів, а також на участь в управлінні товариством.
Розрізняють привілейовані та прості (звичайні) акції. Від звичайної акції привілейована відрізняється тим, що сума дивідендів за нею фіксована та складає визначений відсоток від номінальної вартості акції, тобто не залежить від отриманого прибутку підприємства. Величина дивідендів за звичайними акціями нефіксована та залежить від отриманого прибутку і рішення зборів акціонерів. При ліквідації підприємства власник привілейованої акції має переважне право у відношенні до держателя звичайних акцій на отримання частини майна акціонерного товариства відповідно до своєї частки в майні підприємства, вираженою кількістю акцій. У випадку недостатності прибутку виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок фондів підприємства.
Облігація - це цінний папір, який засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотку, якщо інше не передбачено умовами випуску.
Облігації можуть випускатися як Урядом та місцевими органами влади, так і окремими підприємствами.
Облігації можуть бути як іменними, так і на пред'явника, процентними та безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються на ринку і з обмеженим обігом. За формою виплати доходу облігації поділяються на: облігації з фіксованою купонною ставкою, з плаваючою купонною ставкою та безкупонні.
Безкупонні облігації реалізуються фізичними та юридичними особами на добровільних засадах за ціною, яка нижче їх номінальної вартості. Різниця між ціною придбання і номінальною вартістю облігацій, яка відшкодовується власнику при погашенні, становить дохід з облігацій.
Казначейські зобов'язання - вид цінних паперів на пред'явника, що засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу.
Особливим видом є казначейські векселі - векселі, які видаються за рахунок фінансування витрат державного бюджету (за винятком витрат на оплату праці та інших грошових виплат населенню) за згодою відповідного отримувача коштів із державного бюджету.
Векселедавцем і платником за казначейськими векселями, які випущені для фінансування витрат державного бюджету, виступає Головне управління Державного казначейства, яке щомісячно публікує інформацію про умови випуску та погашення казначейських векселів.
Казначейські векселі можуть використовуватися з метою:
- погашення кредиторської заборгованості (за згодою відповідних кредиторів);
- продажу юридичним особам-резидентам;
- застави з метою забезпечення зобов'язань перед резидентами згідно із законодавством про заставу;
- зарахування в оплату податків до державного бюджету за бажанням власника векселя.
Депозитний сертифікат - це свідоцтво банку про терміновий процентний внесок, що засвідчує право вкладника (тільки юридичної особи) на одержання після встановленого терміну суми внеску та відсотків за ним. Він повинен відповідати наступним умовам: обмежений строк інвестиції (граничний - 1 рік); гарантована величина доходу на інвестицію (як правило, у відсотках від суми інвестиції).
Депозитні сертифікати може випускати тільки банк у письмовій формі, вони не можуть бути розрахунковим або платіжним засобом за товари та послуги, виконання зобов'язань за сертифікатами можливе лише в грошовій формі; вони не випускаються без повної передоплати їх номінальної вартості, суворо формалізовані та передбачають заповнення всіх обов'язкових реквізитів (відсутність хоча б одного з них робить сертифікат недійсним).
