2. Бесіда з батьками Оксани т., Олени і. З теми “Виховання самостійності у дітей 3-го року життя”. Мета: Познайомити батьків з вимогами до дітей з питань самообслуговування.

2. Дидактична гра “Геометричне лото” (підгрупа). Мета: Вчити групувати предмети за формою, активізувати в мовленні дітей (Тетяни П., Вови Д.) назви еталонів форми і предметів побуту. Основні прийоми: запитання (На яку геометричну форму схожа шафа? На картці з зображенням якої геометричної форми її треба розмістити?); “пробний хід” вихователя.

3. Сюжетно-рольова гра “Шофер”. Мета: Формувати рольові дії шофера, пасажирів, відповідно до сюжету гри. Збагатити сюжетні лінії “шофер-контролер, “шофер-пасажири”. Виховувати в дітей культуру поведінки в транспорті. Активізувати в мовленні слова “будь ласка”, “вибачте”. Основні прийоми керівництва грою: Взяти на себе роль контролера, голосно визначити її “Я контролер”. Нагадати: “Пасажирам взяти квитки”, запитати у водія: “Яка наступна зупинка ?”. Пояснити розпочаті дитиною дії.

І заняття:

1. Гра-заняття “Чудовий мішечок”. Програмовий зміст: закріпити назви іграшок-тваринок (киця, півник, коза та ін.), вчити описувати їх зовнішній вигляд. Вправляти у звуконаслідуванні, вчити правильно будувати речення з 2-3 слів.

Ускладнення: збільшити кількість іграшок.

Хід заняття:

Вступна частина.

Ігрова мотивація: чудовий мішечок.

Запитання:

- Що за чудовий мішечок з’явився в мене на столі? Хто в мішечку, відгукніться!

Постановка мети: вгадайте, хто кричить у мішечку ?

Основна частина

Діти самостійно вгадують за словосполученням назву тварини.

Розгляд іграшок із застосуванням перцептивних дій у супроводі пояснюючого слова. Запитання до дітей: “Як нявкає киця?”, “Що в киці на голові?” (обводжу рукою частини тіла), “Чим вкрите тіло киці?”, “ Якого кольору шерсть?” “ Яка вона на дотик? “.

Опис іграшки вихователем: У киці є вуха, вуса, довгий хвіст, біла м’яка шерсть

Опис іграшки дітьми (викликати 2-3 дитини).

Заключна частина

Ігри з іграшковими тваринками

П р о г у л я н к а

3. Спостереження за квітами на квітнику.

Мета: звернути увагу дітей на пробудження рослин від зимового сну, показати їх різноманітність. Активізувати в мовленні дітей назви частин рослини, виховувати любов до природи, інтерес до її пізнання.

2. Допомога помічнику вихователя у зборі сміття (паличок, папірців тощо) на ділянці дошкільного закладу.

Мета: Виховувати бажання допомагати дорослим.

3. Рухлива гра ”Пташки в гніздечках” (всією групою)

Мета: Вправляти в бігові в різних напрямках. Познайомити з правилом: “Після слова “Киця” зайняти місце в своєму гніздечку”.

4. Самостійні ігри з моторними іграшками (м’ячиками, візочками) - 15-20 хвилин.

Мета: Розвивати рухову активність .

5. Рухлива гра “Де схована іграшка?”.

Мета: Вчити орієнтуватися у просторі, називати знайдену іграшку.

Дні тижня	Друга половина дня
	В е ч і р	№ з а н я т т я	П р о г у л я н к а

Вечір

1. Запропонувати Оленці Т. полити квіти, вчасно переключити її на іншу цікаву діяльність, схвалювати її дії.

Мета: Вчити виконувати разове доручення по догляду за рослинами, позитивно ставитися до прохань дорослого.

4. Навчити Оленку Т, Вову Д. акуратно їсти, користуватися серветкою.

Показати приклад правильної поведінки за столом, схвалювати дії дітей, запропонувати ляльці оцінити поведінку дітей під час їди.

П заняття: “Конструювання місточка”.

Програмовий зміст: Вчити робити перекриття., називати будівельні деталі (цеглинка, пластина), їх колір (зелений), закріпити вміння виконувати дії послідовно після показу і пояснення вихователя.

Ускладнення: Збудувати доріжку до місточка.

Хід заняття.

Вступна частина.

Ігрова мотивація: Зайчик потрапив під дощ.

Постановка мети: Побудуємо місток, під яким сховаємо зайчика від дощу.

Підготовка дітей до виконання мети.

Показ і пояснення вихователем послідовності і способу будівництва: “Я збудую цей місток з 2 цеглинок і однієї пластини. Спочатку я поставлю цеглинку вертикально на коротку сторону, поруч з нею на невеличкій відстані ставлю вертикально ще одну цеглинку на коротку сторону, зверху на них покладу пластину”.

Роздати будівельний матеріал дітям, запитати у них: “Як називається ця деталь (пропонує повторити 2-3 дітям назву деталі), якого кольору цеглинка, покажи, де коротка сторона цеглинки?”.

Основна частина. Самостійна робота дітей.

Підказувати способи і послідовність виконання роботи.

Заключна частина.

Під кожний місток, який збудували діти, сховати іграшкового зайчика.

Прогулянка

1. Спостереження за змінами у природі: світить сонечко, тепло, з’явились зелені листочки, співають пташки.

Мета: Розвивати спостережливість, звернути увагу дітей на стан живої і неживої природи.

2. Годування птахів.

Мета: Виховувати турботливе ставлення до птахів, закріпити назви пташок у мовленні дітей.

3. Фізкультурна розвага з рухливих ігор.

Мета: Вчити виконувати рухи згідно з текстом, закріпити навички бігу, стрибків, розвивати спритність.

Хід розваги:

Гра “По рівненькій доріжці”

Рівненькі в нас доріжки

Крокують наші ніжки.

Раз, два, раз, два (ходьба зграйкою 6-8 разів)

По горбочках, по горбочках

У ямку бух (стрибки 12 разів).

Втомились наші ніжки

Ось там дім; живемо ми в нім (біг до будиночку)

(Повтор 2 рази).

Гра “Пташки й кіт”

Білий кіт сидить на лаві серед нашого двора

Прилетіли пташки, та як крикнуть раптом: “Кра!”

(біг від киці до будинку, киця – вихователь; повтор 2 рази).

Гра “Спіймай комара”

Діти в лісі ходять, бігають, стрибають;

У кого комар над головою - схопи його рукою.

Ускладнення для П підгрупи: збільшити дозування.

4. Самостійні ігри з піском.

Ласощі для ляльок – ліплення з вологого піску різних форм.

Гра “Відбитки наших рук” – залишати слід на піску.

Гра “Міна” – розкопати іграшку; по частинах предмета, що відкриваються, здогадатись, що було закопано.

Мета: Познайомитися з властивостями піску (вологий пісок пластичний, сухий – сипучий), розвивати уяву.

Схема складання конспекту заняття

Титульний аркуш

Конспект з (вид заняття)______________ на тему __________________,

проведений у ______групі ДНЗ № ________ міста____________________

Розробив (ла) студент(ка) факультету дошкільної і початкової освіти ________ курсу ___________ гр.

П.І.П.______________________ Перевірив______________________

2. Назва заняття.

2. Програмний зміст:

а) навчальні завдання: повідомлення (або закріплення) знань; пізнавальні завдання;

б) розвивальні завдання;

в) виховні завдання.

3. Словник.

4. Методи і прийоми.

5. Обладнання: наочний матеріал, його місцезнаходження до і в процесі заняття.

6. Попередня робота: спостереження, огляд приміщень, екскурсії, читання художньої літератури, оформлення альбомів тощо.

7. Хід заняття:

а) вступна частина;

б) основна частина;

в) заключна частина.

Студенту важливо чітко виділити структуру заняття, його логічні частини, вказати приблизну тривалість кожної з них.

На початку заняття необхідно викликати інтерес до його змісту, зосередити увагу дітей і розкрити перед ними навчальне завдання.

В основній частині заняття показати і назвати етапи пізнавальної діяльності дітей. Дуже важливо під час організації основної частини заняття забезпечити активну участь усіх дітей у вирішення навчальних завдань, а також у діяльності, що відбувається при безпосередній участі вихователя.

У заключній частині заняття дається оцінка навчальної діяльності, навчальних умінь дітей. Тому важливо описати кінець заняття та його характер.

Схема аналізу ранкової гімнастики:

11. Чи були створені належні гігієнічні умови: одяг, взуття, провітрювання приміщення, вологе прибирання, форма одягу вихователя.

12. Скільки часу зайняла підготовка до гімнастики?

13. Чи відповідає підбір вправ даній віковій групі? Скільки взято вправ? Якою була кількість повторень?

14. В яких випадках вихователь пояснював техніку виконання вправ, в яких показував вправи?

15. Коли вихователь достатньо ясно і чітко давав пояснення? Чи правильно він показував вправи?

16. Якою була якість виконання вправ дітьми? Чи охоплював вихователь увагою всю групу? Чи помічав помилки у виконанні вправ окремими дітьми?

17. Якими прийомами вихователь добивався правильності виконання вправ?

18. Чи передбачалося використання посібників? Яких? Скільки часу зайняло роздавання посібників?

19. Який супровід використовував вихователь під час проведення гімнастики? Чим закінчилася гімнастика? Чи слідкував вихователь за диханням дітей, які спеціальні вправи використовував?

20. Якою була оцінка виконання дітьми вправ вихователем?

Схема аналізу режимного процесу:

1. Створення умов для проведення режимного процесу, час відведений на нього?

2. З яких частин складається режимний процес? Чи всі заплановані частини були проведені?

3. Як вихователь організовує дітей на режимний процес? Чи всі малюки залучені до його проведення? Чим зайняті інші діти?

4. Прийоми, які використовує педагог у ході проведення режимного процесу.

5. Здійснення індивідуального підходу до дітей під час проведення режимного процесу.

6. Логічність закінчення режимного процесу і перехід до наступного виду діяльності.

ДОДАТОК Б

(практика в групах дітей дошкільного віку)

Загальна схема аналізу заняття в дошкільному закладі

(навчальної діяльності)

Реалізація вихователем професійних умінь:

1). правильно визначити програмовий зміст заняття і завдання;

2). методично правильно скласти конспект і грамотно його оформити;

3). прийоми організації дітей на занятті;

4). прийоми зацікавлення дітей темою заняття;

5). керувати сприйняттям нового матеріалу дітьми;

6). методично правильно показати спосіб виконання завдання;

7). доцільно використовувати різноманітні методи і прийоми керівництва пізнавальною активністю дітей у процесі заняття: запитання, вказівка, пояснення схвалення тощо;

8). регулювати свій психофізичний стан: знаходити м’язові затискачі і позбавлятися їх звичним способом.

9). тримати в колі своєї уваги всю групу дітей, помічати труднощі під час виконання ними завдань, вчасно допомагати;

10) правильно користуватися технікою мовлення (дихання, дикція, голос, темпоритм);

11). користуватися мовою тіла, не порушуючи конгруентності;

12). керувати активністю дітей, доцільно імпровізувати;

13). доцільно користуватися комунікативними якостями мовлення: логічно, послідовно, зрозуміло викладати матеріал, дотримуватися норм літературної мови;

14). об’єктивно оцінювати діяльність дітей на занятті;

15). вдало переходити від однієї частини заняття до іншої, від заняття до іншого виду діяльності.

Схема аналізу проведення гри

Реалізація вихователем професійних умінь:

1). вибрати гру відповідно до віку дітей і їх інтересів;

2). правильно визначати мету гри і завдання;

3). організовувати початок гри: розподіл ролей, пояснення і закріплення правил, вибір необхідних атрибутів і матеріалів, вибір місця тощо;

4). керувати ходом гри залежно від віку дітей, брати в ній участь, граючи основну, другорядну роль чи виконуючи функцію спостерігача і консультанта;

5). користуватися прямими і непрямими прийомами керівництва грою: показ, пояснення, порада, включення в гру тощо;

6). володіти технікою мовлення;

7). говорити грамотно, правильно, образно, красиво;

8). вирішувати проблемні та конфліктні ситуації в процесі гри;

9). оцінювати діяльність дітей у грі залежно від вікових та індивідуальних особливостей;

10). робити перехід на іншу гру чи вид діяльності.

Схема аналізу керівництва трудовою діяльністю дошкільників

Реалізація вихователем професійних умінь:

1). планувати різноманітні види праці протягом дня;

2). використовувати у взаємозв’язку засоби трудового виховання: формування знань про працю дорослих, трудове навчання, самостійну трудову діяльність дітей;

3). залучати дітей до праці, використовуючи різноманітні способи, щоб викликати зацікавленість та інтерес: постановка завдань в ігровій формі, прохання, звертання до дітей за порадою, життєві ситуації, право вибору дитиною завдання тощо;

4). забезпечувати посильність дитячої праці, враховуючи вікові та індивідуальні особливості вихованців;

5). регулярно залучати кожну дитину до праці, орієнтуючись на рівень розвитку її трудових умінь, навичок та інтересів;

6). добирати для всіх видів праці обладнання, яке відповідає педагогічним, гігієнічним вимогам;

7). використовувати в процесі трудової діяльності співробітництво з дітьми: знайти міру своєї активності щодо них, міру втручання, довіряти дитині, враховувати її інтереси, розуміти труднощі, співпереживати тощо;

8). доцільно застосовувати прийоми керівництва працею дітей (вказівка, запитання, порада, показ способу дії, пояснення, нагадування, виконання операції разом з дитиною тощо);

9). формувати елементи культури праці у дітей: вміння планувати етапи власної діяльності, організовувати робоче місце, раціонально використовувати знаряддя та матеріали, ураховувати фактор часу в роботі, порівнювати результати із запланованими та виправляти недоліки, об’єктивно оцінювати власні результати праці, взаємодіяти в процесі праці з іншими дітьми;

10). аналізувати трудову діяльність дітей і адекватно її оцінювати, враховуючи вік вихованців;

11). розвивати творчість у дитини в процесі виконання деяких трудових завдань.

Схема аналізу виховного заходу (розваги, свята)

1. Виховні та освітні завдання розваги (заходу), їх відповідність віковим особливостям дітей.

2. Якість розробки сценарію розваги.

3. Прийоми і методи, які застосовувалися студентами для активізації дитячого сприйняття.

4. Доцільність добору необхідного матеріалу для проведення розваги: музика, літературні твори, види театру, декорації тощо (урахування законів лялькового театру під час виготовлення декорацій, ляльок).

5. Виконавський рівень учасників, їх артистичні вміння: володіння елементами сценічного мовлення і руху.

6. Активність дітей під час розваги, їх емоційний настрій, враження, переживання.

7. Виховна цінність розваги.

СХЕМА ЗВІТУ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

1. У заголовку звіту повинні бути зазначені: прізвище, ім'я, по батькові; курс, факультет.

2. Найменування й номер освітньої установи, у якому студент проходив практику; строки практики.

3. Скільки провів занять. З яких розділах програми проведення занять викликало особливі труднощі й у чому причина.

4. Які виховні заходи проведені. На скільки вдалося досягти поставлену мету.

5. Чи приймав участь у роботі педагогічних рад, засіданнях батьківського комітету. Які нові знання, уміння й навички отримав завдяки участі в них?

6. Скільки відвідав занять вихователів ДНЗ, своїх товаришів. Чи брав участь у їхньому аналізі. З якими труднощами зустрівся у зв'язку з педагогічним аналізом.

7. Які нові знання й уміння здобув при виконанні завдань, при вивченні особливостей розвитку дітей раннього віку.

8. З якими документами обліку, планування й звітності ознайомився і якою мірою опанував технологією їхнього оформлення.

9. Загальний висновок про те, що дала практика студентові як майбутньому вихователеві.

10. Пропозиції по вдосконалюванню програми практики, методичного керівництва з боку працівників освітньої установи й викладачів вузівських дисциплін.

11. Дата складання звіту й підпис студента.

Примітка:

Звіт повинен бути змістовним – висвітлювати весь обсяг виконаної роботи (в групах дітей раннього і дошкільного віку), розкривати позитивні сторони й недоліки в теоретичній і практичній підготовці студента, представляти об'єктивний аналіз власних досягнень в оволодінні педагогічною професією.