- •Змістовий модуль 1. Безпечність продовольчої сировини і харчових продуктів
- •Забезпечення безпечності продовольчої сировини та харчових продуктів.
- •Нормативно-правові основи безпеки харчової продукції.
- •Основні законодавчі документи щодо харчової безпеки в Україні
- •Класифікація шкідливих чужорідних речовин та шляхи їх потрапляння в харчові продукти.
- •Гігієнічна класифікація компонентів харчових продуктів за основними критеріями шкідливості.
- •Показники, що регламентуються в продуктах.
- •Антивітаміни.
- •Гігієнічна класифікація компонентів харчових продуктів за основними критеріями шкідливості.
- •Показники, що регламентуються в продуктах. Лекція № 2. Природні компоненти продовольчої сировини і харчових продуктів, що негативно впливають на організм людини.
- •Інгібітори ферментів травлення.
- •Лектини.
- •Оксалати і фітин.
- •Алкалоїди.
- •Ціаногенні глікозиди.
- •Зобогенні речовини.
- •Токсини молюсків та ракоподібних.
- •Токсини, що спричиняють скомброїдне отруєння.
- •Лекція № 3. Потенційно небезпечні забруднювачі харчових продуктів.
- •Джерела надходження та токсикологічна характеристика діоксинів та діоксиноподібних сполук.
- •Вміст діоксинів у харчових продуктах. Запобігання забрудненню діоксинами.
- •Поліциклічні ароматичні вуглеводні.
- •Вміст бенз(а)пирену в харчових продуктах
- •Хлоровмісні вуглеводні.
Поняття безпечності харчових продуктів.
Які речовини називають ксенобіотиками та контамінантами?
Що таке Кодекс Аліментаріус?
Окресліть функції Національної комісії України з Кодексу Аліментаріус.
У чому полягають основні принципи системної концепції НАССР?
Що таке білі книги?
Назвіть основні принципи загального продовольчого закону.
Якими законами регулюються в Україні відносини у сфері виробництва і реалізації харчових продуктів?
Гігієнічна класифікація компонентів харчових продуктів за основними критеріями шкідливості.
Показники, що регламентуються в продуктах. Лекція № 2. Природні компоненти продовольчої сировини і харчових продуктів, що негативно впливають на організм людини.
План лекції:
Антивітаміни.
Інгібітори ферментів травлення.
Лектини.
Оксалати і фітин.
Алкалоїди.
Ціаногенні глікозиди.
Зобогенні речовини.
Токсини молюсків та ракоподібних.
Токсини, що спричиняють скомброїдне отруєння.
Рекомендована література: [1-4, 8, 11].
Деякі природні компоненти сировини і харчових продуктів проявляють відносно високу токсичність, але більшість з них не становить значної небезпеки для здоров'я людини, якщо ці продукти не вживаються у великих кількостях.
Антивітаміни.
Антивітаміни (грец. anti – протилежність і лат. vita – життя) – це речовини, що інактивують чи руйнують вітаміни.
Комплексно з’єднуючись із вітамінами і змінюючи структури їхніх молекул, антивітаміни унеможливлюють включення вітамінів у структуру молекули ферменту та інгібують його.
До антивітамінів належать:
ферменти аскорбатоксидаза, тіаміназа;
білок авідин;
природні антагоністи тіаміну, рибофлавіну;
антивітаміноподібні сполуки ніацину;
лінатин та ін.
Аскорбатоксидаза міститься в більшості овочів, фруктів і ягід, каталізує реакцію окиснення вітаміну С (аскорбінової кислоти).
Найбільшу кількість її виявлено в огірках і кабачках. У той же час вона виявляється в невеликих кількостях в моркві, цибулі, томатах, буряках, в деяких плодах і ягодах.
Ступінь прояву активності аскорбатоксидази залежить від ступеня порушення структури тканин рослин. За рахунок аскорбатоксидази суміш сирих подрібнених овочів за 6 годин зберігання втрачає понад 50% аскорбінової кислоти, що міститься в них, причому втрати тим більші, чим вищий ступінь подрібнення.
У соках в результаті контакту між аскорбатоксидазою і аскорбіновою кислотою цей процес ще більш прискорюється: 15 хв достатньо для окислення 50 % аскорбінової кислоти, що міститься в гарбузовому соці, 35 хв - у соці капусти.
Аскорбатоксидаза термолабільна: нагрівання рослинних продуктів протягом 3 хв при 100 °С вистачає для повного пригнічення її активності. У зв'язку з цим існують правила теплової обробки овочів, плодів і ягід з метою максимального збереження вітаміну С. Одне з таких правил вимагає закладання рослинної сировини в киплячу воду.
Тіаміназа - антивітамінний фактор для вітаміну В1 (тіаміну). Вона міститься в тканинах багатьох прісноводних та морських риб, особливо багато її в коропі, атлантичному оселедці, молюсках. Недостатність тіаміну виявлена у осіб, що вживали свіжу рибу. Антивітамінний фактор знайдено у складі кави. Тіамінази рослинного і тваринного походження спричиняють руйнування частини тіаміну в різних харчових продуктах під час зберігання.
Лінатин - антагоніст піридоксину (вітамін В6), виявлений в насінні льону.
Лейцин порушує обмін триптофану, в результаті чого блокується з триптофану ніацин (вітамін РР), антивітамін міститься в сорго.
Авідин - білкова фракція, яка міститься в яєчному білку, призводить до дефіциту біотину (вітаміну Н), за рахунок зв'язування і переведення його в неактивний стан.
Гідрогенізовані жири – знижують збереження вітаміну А (ретинол).
У сирій сої є ліпоксидаза, що окиснює каротин. Така дія ферменту зникає після нагрівання.
Дикумарол (3,3-метиленбіс-4-гідроксикумарин), що міститься в буркуні (Melilotus officinalis), може призводити до зниження рівня протромбіну в людей і тварин за рахунок протидії вітаміну К.
Незважаючи на те, що антивітаміни, потрапляючи в організм людини, гальмують або порушують реакції обміну речовин, деякі з них використовують у медицині як лікарські засоби.
