- •Розділ і. Запровадження інтерактивних технологій - важливого елементу компетентнісно зорієнтованого підходу до навчання і виховання
- •1.1 Поняття технологій та методики інтерактивного навчання – необхідної складової комунікативної компетентності
- •1.2. Технологія інтерактивного уроку.
- •1. Мотивація
- •2. Повідомлення теми та очікуваних навчальних результатів.
- •3. Надання необхідної інформації.
- •4. Інтернативні та інші вправи - основна частина заняття.
- •5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
- •1.3. Кооперативна групова робота - основна умова ефективного застосування інтерактивних технологій.
- •2. Інтерактивні технології навчання історії в 7-х – 9-х класах.
- •2.1. Особливості інтерактивних технологій у процесі вивчення історії.
- •2.2 Роль учителя у процесі інтерактивного навчання.
- •2.3. Використання інтерактивних технологій на уроках історії 7-х - 9-х класів.
- •Метод «акваріум»
- •Метод «прес»
- •Метод «ажурна пилка»
- •Метод «моя позиція»
- •Метод «робота в малих групах».
- •Метод «два-чотири-всі разом»
Метод «ажурна пилка»
Клас поділяється на 5 груп. Під час роботи учні мають бути готовими працювати в різних групах. Спершу учень буде працювати в «домашній» групі, в якій потрібно буде проаналізувати та засвоїти частину інформації на такому рівні, щоб можна було б чітко та зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.
Потім в іншій групі, яка називається «експертною», учень виступає в ролі «експерта» із питання, над яким працював у домашній групі, де буде передавати свою інформацію іншим, а також отримає інформацію від представників інших груп.
Завдання експертної групи - здійснити обмін інформацією. В кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновки.
Порядок роботи в домашніх групах:
Кожна група отримує завдання для вивчення.
У групі обираються тайм-кіпера (той, що стежить за часом) та особу, яка ставить запитання.
Порядок роботи в експертних групах:
Коли учні об'єднуються в нові групи, учень стає експертом з тієї теми, що вивчалася ним у «домашній» групі.
По черзі кожен має за визначений учителем час донести інформацію членам інших груп і сприйняти нову інформацію.
Повернувшись до «домашніх» груп, учень має поділитися інформацією про нові знання, що отримав від представників інших груп, після чого виробляються спільні висновки та рішення.
Наприклад (історія України 7 клас).
Питання. «Впровадження християнства, як державної релігії».
Завдання групам:
Група І. Визначити передумови і причини прийняття християнства в Київській державі.
Група ІІ. Дайте характеристику першої релігійної реформи Володимира Святославовича і впровадження ним шестибожія.
Група ІП. З'ясуйте, чому Володимир надав перевагу християнству серед інших релігій.
Група 4. Опишіть процес хрещення Русі 988/989 р.
Група 5. Проаналізуйте історичне значення запровадження християнства в Київській державі.
Після остаточного обговорення питань учні ще раз уточнюють причини, процес хрещення та його наслідки і історичне значення для держави. Пов'язують із сьогоденням, яке значення християнство відіграє сьогодні в Україні. Підбивають підсумок. Розв'язують проблемні завдання.
Метод «моя позиція»
У класі, на вільному від парт місці, де учні необмежені рухом позначуємо місця «так», «ні», «не знаю».
Учні опрацьовують певне проблемне питання і займають «свою» позицію стосовно запитання, заданого вчителем.
Наприклад. (Історія України 9 клас).
Тема: «Національно визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848-1849 р.р. в Австрійській імперії».
Учні аналізують в групах перебіг подій революції квітень - листопад 1848 р.р. і утворення Головної Руської Ради.
Учитель ставить проблемне запитання: «Відомий український історик М. Грушевський оцінюючи діяльність Головної Руської Ради називав її першим національним урядом. Чи згідні ви з цією думкою?»
Учні займають свою позицію в класній кімнаті, обґрунтовуючи її з вчителем. Якщо в класній кімнаті немає можливості рухатися, учні демонструють свою позицію, використовуючи кольорові картинки.