- •Діагностична стратегія, превентивізація та програма викоренення сказу методичні рекомендації
- •1. Сучасні методи діагностики сказу
- •2. Профілактика та заходи боротьби зі сказом
- •3. Заходи щодо ліквідації вогнищ захворювання тварин на сказ
- •4. Пероральна імунізація диких м’ясоїдних проти сказу
- •Підготовчий період
- •Кампанія по пероральній вакцинації.
- •Оцінка ефективності вакцинації.
- •Завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •5. Терміни та визначення
Підготовчий період
1. Визначення території для проведення вакцинації.
При цьому враховують географічне положення, частоту виникнення сказу у диких тварин та епізоотичну ситуацію суміжних територій.. Перевагу надають територіям, обмеженим природними бар’єрами. Мінімальна площа для проведення пероральної вакцинації лисиць, згідно рекомендаціям комітету експертів ВООЗ по сказу, повинна бути не менше 2000 км2. Кампанії по імунізації будуть більш успішні і економічно вигідні, якщо їх розпочинати в період спаду епізоотії.
2. Вивчення епізоотичної та епідемічної ситуації щодо сказу в зоні вакцинації.
Проводиться збір та аналіз даних про лабораторно підтверджені випадки сказу серед тварин та людей в зоні, що підлягає вакцинації за останні 10 років, з обов’язковою реєстрацією таких даних: дата виявлення захворювання; місце виявлення ( район, населений пункт, господарство, урочище); вид тварин.
Осередки сказу, виявлені за останні 5 років, реєструються на карті масштабом 1/25000.
3. Визначення фонової концентрації біомаркеру – тетрацикліну. Цей захід здійснюється в тому разі, коли вакцина, що застосовується для імунізації, містить в приманці біомаркер – тетрациклін.
Перед початком кампанії для визначення фонової концентрації тетрацикліну необхідно відстріляти лисиць на визначеній території, що підлягає вакцинації (із розрахунку 8 лисиць на 100 км2), відібрати нижню щелепу на рівні малих корінних зубів, звільнити від шкіри та мускулів, заморозити і відіслати для дослідження в ЦДЛВМ.
4. Інформація. Не пізніше ніж за 2 тижні до проведення кампанії повинні бути проінформовані: місцева держадміністрація; офіційні служби охорони здоров’я, внутрішніх справ, лісового господарства, товариства мисливців та рибалок; школи; населення за допомогою засобів масової інформації; встановлені таблички з попередженням про вакцинацію в місцях розкладання приманок.
5. Розробка плану розкладання вакцини з приманкою. Для цього необхідно мати карту території, де буде проводитись вакцинація, в масштабі 1/25000. На карті відмічаються площі, що плануються обробляти на кожний день для того, щоб вакцина з приманкою була розподілена рівномірно по всій території із розрахунку 15-20 приманок на 1км2 і не залишалось необроблених площ. Одноразова обробка території повинна бути проведена в найкоротший термін і не довше ніж за 2 – 4 дні.
В рамках плану проводиться робоча нарада з участю представників місцевої влади, державної ветеринарної медицини, мисливських господарств, лісового господарства та інших установ, які будуть приймати участь у проведенні кампанії по пероральній імунізації. Основні питання, що виносяться на нараду: програма пероральної вакцинації визначеної території; техніка безпеки при роботі з приманками та забезпечення засобами індивідуального захисту; методика розкладання приманок на місцевості; зберігання і доставка вакцини на місця; визначення необхідної кількості технічного персоналу і техніки для створення бригад по розкладанні приманок.
Бригади створюються у складі: спеціаліст ветеринарної медицини, досвідчені єгер або лісник, водій та технічний персонал, добре обізнаний з місцевістю; кількість бригад створюється із розрахунку 10- 15 км2 площі на 1 бригаду (в залежності від місцевості); призначення відповідальних осіб при проведенні вакцинації у визначених зонах.
