- •Діагностична стратегія, превентивізація та програма викоренення сказу методичні рекомендації
- •1. Сучасні методи діагностики сказу
- •2. Профілактика та заходи боротьби зі сказом
- •3. Заходи щодо ліквідації вогнищ захворювання тварин на сказ
- •4. Пероральна імунізація диких м’ясоїдних проти сказу
- •Підготовчий період
- •Кампанія по пероральній вакцинації.
- •Оцінка ефективності вакцинації.
- •Завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •5. Терміни та визначення
5. Терміни та визначення
Епізоотичне вогнище – місце виявлення джерела збудника інфекції – хворих на сказ або загиблих від сказу тварин (квартири, житлові будинки, двори громадян, господарства, пасовища, мисливські угіддя, а також інші об'єкти) з навколишньою територією, на яку можлива міграція джерела збудника інфекції.
Неблагополучний пункт – населений пункт або частина великого населеного пункту за адміністративним поділом, окрема тваринницька ферма, фермерське господарство, пасовище, мисливський лісовий масив, на території яких, встановлене епізоотичне вогнище хвороби.
Загрозлива зона – населені пункти, тваринницькі господарства, пасовища, мисливські угіддя та інші території, де існує загроза заносу сказу або активації природних вогнищ хвороби.
Тварини, хворі на сказ – тварини, що перебувають у неблагополучному пункті та проявляють специфічні клінічні ознаки сказу.
Тварини, підозрілі у захворюванні – тварини, що перебувають у неблагополучному пункті та проявляють мало виражені неясні клінічні ознаки захворювання.
Тварини, підозрілі у зараженні – тварини, що перебувають у неблагополучному пункті, не проявляють клінічних ознак сказу, але перебували в контакті з хворими або підозрілими у захворюванні тваринами.
Завдання для самоконтролю
1. При мікроскопічному дослідженні тканин мозку від підозрілих у захворюванні на сказ тварин виявляють тільця:
А) Болінгера
Б) Пашена
В) Бабеша-Негрі
Г) Рубарта
2. Основним резервуаром збудника сказу в Україні є:
А) птахи;
Б) косулі;
В) дикі кабани;
Г) руді лисиці
3. Збудник сказу може виділятися з організму в період:
А) за 2–4 дні до загибелі
Б) у період найбільш вираженої клінічної картини захворювання
В) за 3–4 години до загибелі
Г) за 5–10 днів до появи перших клінічних ознак і до загибелі тварини
4. Який патологічний матеріал можна направляти в лабораторію при підозрі на сказ?
А) труп тварини, що загинула, або голову тварини
Б) печінку і селезінку
В) трубчасту кістку
Г) лімфовузли
5. Які застосовують профілактичні засоби для імунізації тварин проти сказу?
А) алергени
Б) антибіотики
В) вакцини
Г) вітамінні препарати
6. Вказати термін спостереження за підозрілими тваринами на сказ:
А) 2 дні;
Б) 3 дні ;
В) 5 днів;
Г) 10 днів
7. Що роблять з тваринами, хворими на сказ?
А) лікують із застосуванням вакцини
Б) забивають і м’ясо піддають промпереробці
В) лікують із застосуванням специфічних сироваток, гамаглобулінів
Г) забивають і спалюють
Рекомендована література
Бусал В., Горжеев В., Постой В., Козаченко А. Епiзоотологiчний монiторiнг // Ветерiнарна медицина - № 4. - 2002. - С. 8 - 11.
Вирусные болезни животных / В.Н. Сюрин, А.Я. Самуйленко, Б.В. Соловьев, Н.В. Фомина. – М.: ВНИТИБП, 1998. - С. 300‑319.
Герценштейн Г.М., Бешенство / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). ‑ СПб., 1890‑1907.
Джупина С.И., Заводских А.В. Клиническое проявление бешенства у животных // Ветеринария. - № 6. – 2002. – С. 9‑10.
Каришева А.Ф., Спецiальна епiзоотологiя: Пiдручник. - К.: Вища освiта, 2002 - С. 86 - 96.
Лаптева О.Г., Горшкова Т.Ф. Хранение клеточного субстрата и вирусного полуфабриката при производстве антирабических вакцин // Ветеринария - № 10. - 2004. - С. 26‑28.
Лаптева О.Г., Горшкова Т.Ф., Жестерев В.И., Недосеков В.В. Инфекционная и антигенная активность вируса бешенства, выращенного в суспензии клеток ВНК - 21 // Ветеринария - № 3. - 2003. - С. 18 - 20.
Гришок Л, Падалка о. Эпiзоотологiчний монiторiнг. Сказ тварин // Ветеринарна медицина - № 8. - 2003. - С. 21 - 24.
Недосеков В.В. Современные вакцины против бешенства животных // Ветеринария. - № 8. ‑ 2003. ‑ С. 23‑25.
Ничик С.А. Характеристика епiзоотичної ситуацiї щодо сказу в Українi // Вiсник нацiонального аграрного унiверситету - № 1‑2 (13‑14) ‑ 2005. ‑ С. 109‑111.
Пероцька Л.В. Особливостi перебiгу эпiзоотичного процессу сказу тварин в пiвденному регiонi Украiни // Аграрний вiсник причорномор’я. Збiрник наукових праць. - № 33. - 2006. - С. 7‑13.
Потоцький М. Сказ (Rabies, Lyssa) // Ветеринарна медицина. - № 2. 2000.
Равилов А.З., Хизматулина Н.А., Юсупов Р.Х., Чернов А.Н., Иванов А.В., Королева Л.В., Рафиков Р.К. Комплексное изучение бешенства животных и меры борьбы с ним // Ветеринария № 6. - 2000. - С. 7‑9.
Хрипунов Е.М. Бешенство диких плотоядных / Ветеринария - № 2. -2002. - С. 6‑8.
Rabies / Alan C. Jackson, William H. Wunner. ‑ 2-е изд, иллюстрированное. ‑ Academic Press, 2007. ‑ 660 p.
