Тема 8. Підготовка виробництва до випуску нової продукції
8.1. Зміст та основні етапи підготовки виробництва на промислових об’єктах
Комплексну підготовку виробництва слід розглядати з позиції системного підходу. Системний підхід завдяки взаємодії частин або елементів, які входять до комплексу, забезпечує посилення його функції, спрямованої на досягнення поставленої цілі й отримання ефекту. Система комплексної підготовки виробництва охоплює певні взаємопов’язані стадії життєвого циклу нового виробу: 1) науково-дослідні роботи (НДР); 2) дослідно-конструкторські роботи (ДКР); 3) конструкторська підготовка виробництва (КПВ); 4) технологічна підготовка виробництва (ТПВ); 5) організаційна підготовка виробництва (ОПВ); 6) освоєння нового виробу в промисловому виробництві (ОСВ).
Система комплексної підготовки виробництва як сукупність стадій життєвого циклу нового виробу
Перші дві стадії НДР та ДКР утворюють підсистему науково-дослідної підготовки виробництва. КПВ, ТПВ та ОПВ, у свою чергу, складають підсистему технічної підготовки виробництва.
У практичній діяльності комплексну підготовку іноді називають науково-технічною підготовкою виробництва.
8.2. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
Основними завданнями науково-дослідної роботи є розширення, поглиблення, систематизація знань та отримання необхідних результатів для створення нових видів техніки, технологічних процесів і прогресивних методів організації та оперативного управління виробництвом. За своїм змістом та характером результатів науково-дослідні роботи розподіляються на: фундаментальні, пошукові та прикладні.
Фундаментальні (теоретичні) наукові дослідження спрямовані на встановлення невідомих раніше закономірностей, принципів, властивостей, явищ матеріального світу, що вносять корінні зміни до рівня пізнання. Вони спеціалізуються на дослідженні об’єктивних законів природи та за предметами дослідження, мета яких полягає в поясненні явищ, фактів, процесів.
Пошукові науково-дослідні роботи провадяться на основі вже відомих результатів фундаментальних досліджень та розробок. Вони спрямовані на визначення можливості використання відкритих явищ, властивостей або принципів у певній практичній сфері (наприклад, створення нових матеріалів, техніки і технології певного призначення, підвищення продуктивності та якості продукції і т. д.). Результати пошукових робіт мають конкретний характер (звіти, технічна документація, макети, дослідні зразки).
Прикладні дослідження забезпечують експериментальну перевірку практичного використання результатів фундаментальних та пошукових досліджень у конкретних об’єктах нової техніки. Прикладні дослідження бувають загальними (результати яких не пов’язуються з певною сферою, продукцією, роботою), цільовими (предметними) та визначеними розробками (проектами нової продукції, процесів, методів та способів виробництва). Вони можуть бути спрямовані на створення нових виробів, матеріалів, технологічних процесів, засобів механізації та автоматизації. Пошукові роботи завершуються рекомендаціями з розробки технічних завдань на проектування нових виробів, пристроїв, приладів і механізмів.
Прикладні дослідження, під час яких здійснюються технічне й робоче проектування, виготовлення та випробування дослідних зразків, називаються дослідно-конструкторськими роботами. Результатом таких робіт є створення нової техніки конкретного експлуатаційного призначення. Вони є логічним продовженням прикладної науково-дослідної роботи, де перевіряється можливість створення певного об’єкта з заданими властивостями.
Науково-дослідні роботи є важливою стадією комплексної підготовки виробництва нових виробів. Цикли НДР складаються з можливих етапів, які є логічно обґрунтованими розділами, що мають самостійне значення і використовуються як об’єкт планування. Традиційно розрізняють такі етапи: 1) технічне завдання; 2) вибір напряму дослідження; 3) теоретичні й експериментальні дослідження; 4) технічний звіт; 5) здавання та приймання НДР.
Технічне завдання. У ньому визначаються мета, завдання дослідження, вимоги, техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), основне цільове призначення, очікувані результати, методи і умови проведення, що рекомендуються, зміст досліджень за етапами і строками, склад виконавців, умови закінчення робіт. Технічне завдання (ТЗ) розробляється і затверджується замовником або виконавцем під час виконання ініціативних робіт. У процесі виконання науково-дослідних робіт ТЗ підлягають уточненню та доповненню.
Вибір напряму дослідження. Здійснюється підбір та вивчення спеціальної літератури, провадиться аналіз патентної інформації, стандартів та інших джерел за темою дослідження; техніко-економічний аналіз можливих рішень проблеми; розроблення рекомендацій щодо методів і способів досліджень. Вибір напрямів дослідження передбачає: дослідження, формування загальної методики дослідження та результат, що очікується.
Теоретичні та експериментальні дослідження. Етап охоплює: перевірку наукових і теоретичних ідей; вивчення аналогів, документації, звітів, розроблення та уточнення методики дослідження, експериментів, обґрунтувань; пошук нових рішень створення конструкцій та технологічних процесів; розробку схем; теоретичні обґрунтування; проектування макетів, стендів, зразків; виготовлення деталей; складання, монтаж і вдосконалення макетів та дослідних стендів; стендові та польові експериментальні випробування, аналіз їх результатів; доопрацювання експериментальних зразків, коригування технічної документації за результатами випробувань.
Технічний звіт. Основні типові розділи: анотація; перелік позначень, скорочень, прийнятих термінів та визначень; уведення (мета, зміст, ступінь новизни, обґрунтування для проведення, ТЕО об’єкта дослідження); техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки; програма та методика дослідження; теоретичні і розрахункові дані; дані експериментальних досліджень; висновки та рекомендації; додатки; література.
До звіту додаються: інформаційна карта на НДР, патентний формуляр, авторські запити на відкриття та винаходи, карта технічного рівня і якості виробу, протоколи випробувань. Узагальнення та оцінка результатів наукових досліджень може закінчуватися також розробленням проекту ТЗ на конструкторські роботи.
Здавання та прийомка НДР. Етап закінчується підписанням комісією замовника акта прийняття науково-технічної розробки.
Після підписання акта прийняття розробник передає замовнику прийнятий комісією експериментальний зразок нового виробу; протоколи випробувань та акти прийняття дослідного зразка (макет) виробу; розрахунки економічної ефективності результатів використання розробки; необхідну конструкторську та технологічну документацію з виготовлення дослідного зразка.
Розробник бере участь у проектуванні та освоєнні нового виробу і разом із замовником несе відповідальність за досягнення гарантованих ним показників виробу.
Комплексне проведення НДР за певною цільовою програмою створює наробок для оперативного і якісного проведення дослідно-конструкторських робіт, конструкторської та технологічної підготовки виробництва, а також значно скорочує обсяги доробок та терміни створення й освоєння виробництвом нової техніки.
Дослідно-конструкторські роботи. Подальше практичне втілення результатів науково-дослідних робіт здійснюється шляхом проведення дослідно-конструкторських робіт. Дослідно-конструкторська робота може виконуватися без попередньої науково-дослідної роботи за окремим технічним завданням замовника.
На основі затвердженого технічного завдання ДКР здійснюється в кілька етапів.
Першим етапом є техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) доцільності створення нового виробу і передання його для серійного виробництва. Розробляються можливі варіанти конструктивних та технологічних рішень, дається перелік робіт, загальний їх обсяг, витрати і терміни виконання, указуються виконавці. У ТЕО вказуються показники надійності, уніфікації і стандартизації, технічного рівня, визначається орієнтовна вартість дослідного і серійного зразка, витрати на організацію виробництва і експлуатацію, терміни постачання замовнику, а також склад робіт технічної підготовки.
Другий етап пов’язаний з дослідженнями та уточненнями попередніх даних ТЕО, вибором варіантів побудови виробу та його частин з урахуванням вартості, ефективності та масштабів виробництва. Розробляються структурні, функціональні, принципові та інші схеми, визначаються конструкторські та технологічні рішення. Здійснюється макетування важливих функціональних частин виробу, формуються замовлення на розроблення і виготовлення нових матеріалів та комплектуючих.
Третій етап пов’язаний з проведенням теоретичної і експериментальної перевірки попередніх схемних, конструкторських та технологічних рішень, уточненням принципових схем, перевіркою нових матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; виготовленням макетів та їх механічними і кліматичними випробуваннями. На цьому етапі оцінюються надійність виробу, його функціональних вузлів і частин, електричні і температурні режими, ремонтопридатність, зручність в експлуатації. Оцінюються відповідність застосовуваних елементів пропонованим вимогам, ступінь уніфікації, ефективність застосовуваних засобів технічного контролю за якістю. Розробляється робоча документація для виготовлення дослідного зразка.
На четвертому етапі складається перелік елементів, що підлягають вихідному контролю, і елементів, що підлягають тренуванню, макетується і компонується складна функціональна частина виробу. За технічної документацією при мінімальному технологічному оснащенні виготовляється дослідний зразок. За програмою і методикою розробника з участю представника замовника проводяться попередні заводські випробування з оформленням акта.
П’ятий етап завершує науково-технічну розробку видачею пропозицій про її використання, які мають відповідати таким вимогам:
1) новизна, перспективність та прогресивність запропонованих науково-технічних рішень; 2) економічна ефективність нового виробу або технологічного процесу; 3) патентоспроможність та конкурентоспроможність; 4) довговічність і експлуатаційна надійність виробу, стійкість технологічних процесів; 5) відповідність вимогам техніки безпеки, технічної естетики, наукової організації праці.
Дослідно-конструкторська робота вважається завершеною після оформлення акта комісією замовника, який підписується після випробування виробу, і рекомендацій до освоєння у виробництві.
Приймальній комісії надаються: дослідний зразок виробу, що пройшов заводські випробування і прийнятий ВТКЯ; матеріали випробувань; комплект технічної документації; технічний звіт про виконання ДКР з рецензіями, висновками експертів; авторські свідоцтва та патенти.
Розробник передає замовнику: дослідний зразок виробу; протоколи випробувань та акти прийняття дослідного зразка і технологічних процесів; розрахунки показників ефективності використання результатів розробки, а також конструкторську та технологічну документацію.
8.3. Конструкторська підготовка виробництва.
У склад основних завдань конструкторської підготовки виробництва входить:
1) Проектування, впровадження та освоєння у виробництві нових конструкцій, досконаліших виробів та пов’язаних з цим розробок конструкторської документації.
2) Вдосконалення (модернізація) окремих параметрів деталей та збірних одиниць, раніше освоєних виробництвом машин.
3) Здійснення стандартизації та нормалізації.
В процесі КПВ повинні проектуватись нові вироби, які не тільки відповідають сучасному рівню, але й забезпечують його виробництво в короткі терміни та з високою якістю робіт.
Єдиною системою конструкторської документації визначені основні стадії конструкторської підготовки виробництва:
1) складання технічного завдання; 2) розрахунок технічної пропозиції; 3) розроблення ескізного проекту; 4) розроблення технічного проекту; 5) підготовка робочої конструкторської документації (дослідного зразка, дослідної партії, установлюваної серії, стійкого масового виробництва).
Технічне завдання на проектування розробляється шляхом спільної творчої праці представників замовника і підприємства або з ініціативного проекту фахівцями самого підприємства. У ньому відображаються тактико-технічні вимоги замовника, що мають містити умови і режими експлуатації товару; необхідні технічні параметри і характеристики; приєднувальні розміри; ресурс (чи термін служби); передбачуваний обсяг випуску; правила техніки безпеки і санітарно-гігієнічні норми; патентна чистота; зовнішній ринок; терміни й умови зберігання; художньо-архітектурне рішення (дизайн); транспортабельність (тара, упакування); додаткові, спеціальні та інші вимоги.
Вимоги технічного завдання спрямовані на забезпечення випуску нової конкурентоспроможної продукції. Підготовлене фахівцями технічне завдання обов’язково затверджується.
Технічна пропозиція містить розрахунки технічних параметрів і економічної ефективності, що обґрунтовують можливість і доцільність розроблення нового виробу. Розраховуються кілька варіантів виготовлення виробу, аналізується і вибирається оптимальний варіант, від якого очікується найбільший економічний ефект. Після узгодження і затвердження технічна пропозиція є підставою для виконання наступних етапів конструкторської підготовки.
Ескізний проект передбачається для конструкторського опрацювання прийнятого варіанта виробу. Він виконується з дотриманням необхідних пропорцій у розмірах виробу. Розробляється ескізний проект у кількох варіантах. Виготовляється модель (макет) виробу (дерев’яна, металева чи пластилінова), після чого обговорюється спеціальною комісією за участю дизайнера і затверджується прийнятий варіант; для нього виконуються креслення (рисунки) основних складальних одиниць і загального виду, кінематична, гідравлічна, пневматична та електрична схеми (у разі необхідності), а також інші основні конструктивні параметри. Виконаний ескізний проект має дати загальне уявлення про будову і принципи роботи нового виробу. Після остаточного узгодження і затвердження ескізний проект є підставою для розроблення технічного проекту.
Технічний проект містить остаточні технічні рішення. Він розробляється тільки в масштабі з дотриманням вимог стандартів і нормалей; у ньому виконуються різноманітні види, проекції, перетини, розрізи з нанесенням відповідних розмірів для того, щоб мати повне уявлення про будову і роботу нового виробу.
У технічному проекті уточнюються креслення загального вигляду виробу, виконуються креслення основних агрегатів і вузлів, їх специфікації, монтажні і складальні схеми з розрахунками на міцність, твердість, стійкість та інші параметри за опором матеріалів, а також обґрунтовується вибір матеріалів для найбільш відповідальних деталей; при цьому відбувається уточнення конструктивних особливостей нового виробу. На цій стадії складаються інструкції з експлуатації виробу для споживача (паспорт, формуляр, технічний опис) і пояснювальна записка в цілому для технічного проекту.
Робоча документація розробляється після затвердження технічного проекту і на його основі. Вона являє собою робочі креслення всіх деталей (крім нормалей) виробу, де вказуються необхідні розміри (у масштабі), проекції, розрізи і перетини, матеріал, чистота поверхонь, допуски і посадки, технічні умови, термообробка та ін.
Ці дані дають можливість розробляти технологічний процес виготовлення кожної деталі в будь-яких типах виробництва. Усі робочі креслення проходять нормо-контроль (перевірку на дотримання стандартів), метрологічну і патентну експертизи. На патентну чистоту перевіряється весь виріб.
За робочими кресленнями в експериментальному цеху виготовляються всі деталі виробу з урахуванням замовлених комплектуючих деталей і вузлів, здійснюється складання дослідного зразка і його випробування.
У процесі складання та в результаті випробувань дослідного зразка уточнюються конструкції окремих деталей та коригується в цілому робочий проект. У разі необхідності виготовляється настановна партія виробів і приймається рішення про підготовку до серійного (масового) виробництва товару, його доробку чи припинення подальших робіт.
8.4. Уніфікація та стандартизація конструкції та їх економічна ефективність
Одним із ефективних засобів, які дозволяють підвищити якість, зменшити трудомісткість підготовки виробництва, а також трудомісткість і собівартість самих виробів є застосування типових конструкторських рішень, які базуються на уніфікації і стандартизації. При уніфікації та стандартизації суттєво зменшується час (витрати на підготовку виробництва).
Конструкторська уніфікація — це комплекс заходів, які ліквідовують необґрунтовану різноманітність типів і конструкцій виробу, форм і розмірів деталей і заготовок, профілів і марок матеріалів. Цим створюються умови для використання спеціалізованого виробництва виробів, які повторюються, та їх елементів.
Стандартизація — це встановлення і використання правил з метою впорядкованої діяльності в певній галузі для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні умов експлуатації та вимог безпеки.
8.5. Порівняльний техніко-економічний аналіз на стадіях конструювання виробів
Запроектована конструкція повинна мати переваги в порівнянні з існуючими виробами, тобто підвищувати продуктивність праці, поліпшити якість продукції та інше. Отже, розрахунки пов’язані з обґрунтуванням нових конструкцій будуть носити характер порівняльного аналізу. Базою для такого порівняння повинні служити кращі сучасні та перспективні зразки техніки, які випускаються вітчизняною і зарубіжною промисловістю. При розрахунках економічної ефективності виходять із показників підприємства-виробника та організацій, які експлуатують дану техніку. Серед показників, які характеризують виріб, як об’єкт виробництва в першу чергу слід виділити:
1) Витратні показники — металомісткість та трудомісткість, витрати на підготовку виробництва, необхідні капіталовкладення.
2) Уніфіковані показники, які характеризують ступінь уніфікації конструкції.
3) Часові показники, які визначають строки капіталовкладень, підготовку виробництва.
Серед показників, які характеризують виріб, як об’єкт експлуатації необхідно виділити:
1) Показники продуктивності виробу за одиницю часу.
2) Показники якості виробу, зокрема надійність.
3) Витратні показники - витрати на експлуатацію виробу, а також капіталовкладення пов’язані з експлуатацією.
8.6. Технологічна підготовка виробництва
Технологічна підготовка виробництва являє собою сукупність взаємопов’язаних процесів, що забезпечують технологічну готовність підприємства до випуску виробів заданого рівня якості при встановлених термінах, обсягах випуску та витратах. Під технологічною готовністю виробництва розуміють наявність на підприємстві повного комплекту конструкторської і технологічної документації, устаткування та його оптимальних планувань, засобів технологічного оснащення й системи організації процесів виготовлення нової продукції.
Технологічна підготовка охоплює всі роботи пов’язані з освоєнням у виробництві виробів нової конструкції. Основними її завданнями є:
1) Розробка і вибір оптимальних варіантів технологічних процесів, обладнання і методів контролю.
2) Розробка конструкції технологічного оснащення нестандартного обладнання та методів їх виготовлення.
3) Розробка норм витрат праці, матеріалів необхідних для виготовлення виробу в цілому і окремих його частин.
4) Розробка планів реконструкції цехів і дільниць для виготовлення нового виробу.
5) Перевірка, налагодження і доведення нової технології. Роботи з вдосконалення предметів праці.
Виконання вказаних завдань у конкретних умовах дають змогу розглядати технологічну підготовку виробництва як сукупність робіт, що визначають послідовність виконання виробничого процесу нового виробу найраціональнішими способами з урахуванням конкретних умов виробництва даного підприємства.
При освоєнні нових виробів у складі завдань ТПВ виконуються такі роботи:
1) технологічний аналіз робочих креслень та їх контроль на предмет технологічності конструкції деталей і складальних одиниць;
2) коригування технологічної документації, одержаної від розробника з огляду на конкретні умови виробництва;
3) розроблення прогресивних технологічних процесів виготовлення деталей, складання, регулювання і випробування окремих вузлів та виробу загалом;
4) проектування спеціальних інструментів, технологічного оснащення й нестандартного устаткування для виготовлення нового виробу;
5) розроблення та впровадження передових форм організації виробництва;
6) складання технологічних маршрутних карт, операційних технологічних карт;
7) виконання планувань цехів і виробничих дільниць з розміщенням устаткування, робочих місць, потокових ліній відповідно до розроблених технологічних маршрутів;
8) складання норм витрат матеріалів інструменту та енергоресурсів;
9) розроблення та впровадження підсистеми якості, раціональних методів технічного контролю;
10) вивірка, налагодження і впровадження технологічних процесів на виробничих дільницях і робочих місцях;
11) випуск дослідної партії виробів, з коригуванням технологічної документації і відповідних попередніх організаційних рішень;
12) випуск установчої партії (серії) виробів;
13) розрахунки виробничої потужності підприємства, нормативні витрати.
Основним організаційним і нормативно-технологічним документом для робітника відповідно до міжнародних стандартів ІSО серії 9000 є робоча інструкція (РІ). У ній викладаються загальні (що мають постійний характер) вимоги до виконання технологічних операцій на конкретному робочому місці, у тому числі до дій робітників і технологічних засобів та вимоги техніки безпеки.
У разі необхідності, як додаток до робочої інструкції, розробляють технологічні інструкції. У них наводяться змінні параметри технологічного процесу (операції) - режим обробки і методи досягнення запасів технологічної точності (резервів якості) для конкретного робочого місця.
8.7. Організація переходу на випуск нової продукції
У результаті розроблення конструкторсько-технологічної документації, випробувань дослідних зразків, виготовлення технологічного оснащення та нестандартного обладнання, перепланувань виробничих дільниць створюються передумови для організації стабільного випуску нового виробу. У системі комплексної підготовки виробництва освоєння нової продукції є завершальною стадією.
Стадія освоєння нової продукції — це сукупність різноманітних процесів та робіт з перевірки і вдосконалення конструкцій та технології до встановлених технічних вимог, а також опанування нових форм організації виробництва.
Стадія освоєння виробництва є початковим етапом промислового виробництва нової продукції. У процесі освоєння досягаються заплановані обсяги виробництва, намічені економічні показники і проектні техніко-економічні параметри продукції, що випускається. Період освоєння нової продукції починається з виготовлення дослідного зразка і завершується серійним виробництвом продукції.
У виробничій практиці існують дві основні форми переходу на випуск виробів: з зупинкою і без зупинки виробництва. При цьому в кожній з цих форм виділяються послідовний, паралельний і паралельно-послідовний методи.
Існує 3 основних методи переходу на випуск нових виробів:
1) Послідовний метод переходу характеризується тим, що виробництво нової продукції починається після повного припинення випуску продукції, що знімається з виробництва.
Послідовний метод передбачає зупинку всього виробництва та переналадку на нове виробництво. Він є малоефективним і потрібен тривалий для час для повернення витрачених коштів.
2) Паралельний метод переходу характеризується тим, що одночасно з скороченням обсягів виробництва старої продукції відбувається наростання випуску нової.
3) Паралельно-послідовний метод широко застосовується в умовах масового виробництва при освоєнні нової продукції, що істотно відрізняється за конструкцією від тієї, що знімається. Недоліком цього методу є очевидні втрати в сумарному випуску продукції за час зупинки виробництва і на початку наступного періоду освоєння нового виробу в цехах. Крім того, потрібні додаткові площі для організації тимчасових дільниць. Паралельно-послідовний метод зумовлює поступове (поетапне) впровадження нового обладнання на технологічній лінії.
8.8. Тестові завдання
1. Які з нижченаведених науково-дослідницьких робіт фінансуються з державного бюджету?
а) пошукові;
б) фундаментальні;
в) прикладні;
г) вірні відповіді а) і б);
д) вірні відповіді а) і в).
2. Виявлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу – це:
а) новація;
б) відкриття;
в) винахід;
г) раціоналізаторська пропозиція;
д) ноу-хау.
3. Підставою для проведення дослідно-конструкторських робіт є:
а) результати науково-дослідницьких робіт;
б) технічна пропозиція;
в) технічне завдання;
г) технічний проект;
д) патент.
4. На якому етапі дослідно-конструкторських робіт здійснюються конструктивні розрахунки вузлів і деталей?
а) на етапі ескізного проекту;
б) на етапі технічного проекту;
в) на стадії робочих креслень;
г) на етапі технічної пропозиції;
д) на етапі патентування.
5. Здатність виробу виготовлятися із мінімальними витратами називається:
а) технологічністю;
б) виробничою технологічністю;
в) експлуатаційною технологічністю;
г) ескізною технологічністю;
д) економічністю.
6. Усунення основних недоліків конструкції нового виробу і технології його виготовлення здійснюють у процесі:
а) виробництва ;
б) обговорення технічного проекту на науковій раді;
в) дослідного виробництва;
г) конструкторської підготовки виробництва
д) випробовувань.
7. Процес створення, освоєння, освоєння випуску, виробництва продукції, її реалізації, експлуатації та утилізації – це:
а) життєвий цикл товару;
б) життєвий цикл продукції;
в) життєвий цикл виробництва;
г) життєвий цикл освоєння виробництва;
д) життєвий цикл технології
8. Процес освоєння, зростання, розширення, стабілізації та поступового припинення виробництва через падіння попиту називається:
а) життєвим циклом товару;
б) життєвим циклом продукції;
в) життєвим циклом виробництва;
г) життєвим циклом освоєння виробництва;
д) життєвий цикл технології.
9. Результатом якої діяльності є конструкція нового виробу?
а) науково-дослідницьких робіт;
б) проведення прикладних наукових досліджень;
в) проведення дослідно-конструкторських робіт;
г) виробничої діяльності;
д) маркетингової діяльності.
10. Хто керує на підприємстві науково-дослідницькими і дослідно-конструкторськими роботами, відповідає за техніку, технологію й організацію виробництва, його якість та обслуговування?
а) директор підприємства;
б) головний інженер;
в) заступник директора з виробництва;
г) заступник директора з економічних питань;
д) заступник директора з маркетингу.
11. Наукові дослідження можуть бути:
1) технологічними;
2) теоретичними пошуковими;
3) фундаментальними;
4) економічними;
5) прикладними.
а) 1,2,3; б) 3,4,5; в) 1,2,5; г) 1,3,4; д) 2,3,5.
12. Теоретичні пошукові наукові дослідження – це дослідження:
а) в яких не ставляться конкретні практичні завдання, і вони призначені для постачання нових ідей в різні галузі науки;
б) в процесі яких розробляються, освоюються і перевіряються технологічні процеси;
в) цілеспрямовані, в яких крім основної мети часто досягаються побічні результати;
г) метою яких є забезпечити створення конкретних виробів;
д) всі відповіді вірні.
13. Прикладні наукові дослідження – це дослідження:
а) в яких не ставляться конкретні практичні завдання, і вони призначені для постачання нових ідей в різні галузі науки;
б) в процесі яких розробляються, освоюються і перевіряються технологічні процеси;
в) цілеспрямовані, в яких крім основної мети часто досягаються побічні результати;
г) метою яких є забезпечити створення конкретних виробів;
д) всі відповіді вірні.
14. Основні методи переходу на випуск нової продукції:
а) творчий, новаторський, раціональний;
б) послідовний, паралельний, послідовно-паралельний;
в) раціональний, плановий, прогресивний;
г) цеховий, заводський, галузевий;
д) жодної правильної відповіді.
15. Основними стадіями науково-дослідницьких робіт є:
а) розробка технічного завдання;
б) вибір напряму досліджень;
в) проведення теоретичних і експериментальних досліджень;
г) оформлення результатів та прийом теми;
д) усі попередні відповіді правильні.
16. Автору відкриття видається:
а) авторське свідоцтво;
б) патент;
в) диплом;
г) ліцензія;
д) посвідчення.
17. Автору винаходу видається:
а) сертифікат;
б) патент;
в) диплом;
г) ліцензія;
д) посвідчення.
18. Автору раціоналізаторської пропозиції видається:
а) авторське свідоцтво;
б) патент;
в) диплом;
г) ліцензія;
д) посвідчення.
19. Дозвіл іншій особі (фірмі) використовувати запатентовані і незапатентовані секрети виробництва називається:
а) патентом;
б) дипломом;
в) ліцензією;
г) посвідченням
д) сертифікатом.
20. Сукупність взаємопов’язаних процесів, що забезпечують технологічну готовність підприємства до випуску виробів заданого рівня якості при встановлених термінах, обсягах випуску та витратах виражає:
а) проектно-конструкторською підготовкою виробництва;
б) технічною підготовкою виробництва;
в) технологічною підготовкою виробництва;
г) організаційною підготовкою виробництва;
д) виробничою підготовкою виробництва.
8.9. Контрольні питання:
1. Основна мета і завдання підготовки виробництва.
2. Охарактеризуйте види наукових досліджень та їх взаємозв’язок з виробництвом.
3. Які основні етапи науково-дослідних робіт і в чому полягає логіка їх побудови?
4. Розкрийте сутність дослідно-конструкторських робіт та їх узагальнені етапи.
5. Розкрийте етапи конструкторської підготовки виробництва.
6. Перелічіть та охарактеризуйте основні етапи технологічної підготовки виробництва.
7. Що передбачає організація управління технологічною підготовкою виробництва?
8. Охарактеризуйте методи переходу на випуск нових видів продукції і вкажіть їх переваги та недоліки.
Перелік залікових питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни
Предмет, об’єкт, основні категорії організації виробництва
Сутність та види технології
Основні принципи раціональної організації виробничого процесу: характеристики та умови застосування.
Організаційні типи виробництва
Сутність виробничої системи
Сутність виробничого процесу
Класифікація виробничих процесів
Принципи організації виробничого процесу
Виробнича структура та її види
Просторове розташування підприємства
Виробничий цикл.
Розрахунок тривалості виробничого циклу простого процесу.
Розрахунок тривалості виробничого циклу складного процесу
Сіткове планування
Виробнича інфраструктура
Склад, значення і задачі організації інструментального господарства
Завдання та функції ремонтного обслуговування
Завдання та функції енергетичного обслуговування
Форми організації енергетичного обслуговування
Оцінки ефективності управління енергетичним обслуговуванням
Завдання та функції транспортного обслуговування
Системи вантажоперевезень
Оцінка ефективності функціонування транспортного господарства..
Завдання та функції матеріально-технічного постачання
Вибір та обґрунтування оптимальної форми постачання
Потоковий метод організації виробництва, класифікація поточних ліній та визначення їх основних параметрів.
Гнучке автоматизоване виробництво.
Комп’ютеризоване виробництво
Поняття якості та класифікація показників якості
Системи управління якістю продукції
Процесний підхід в управлінні якістю продукції.
Сучасні системи менеджменту якості
Конкурентоспроможність продукції
Системи сертифікації продукції
Зміст та основні етапи підготовки виробництва
Науково-дослідні роботи.
Конструкторська підготовка виробництва.
Уніфікація та стандартизація конструкції та їх економічна ефективність.
Порівняльний техніко-економічний аналіз на стадіях конструювання машин.
Технологічна підготовка виробництва.
Механізація та автоматизація технологічного процесу проектування
Основні напрямки технічної уніфікації і стандартизації
Вибір оптимальних варіантів технологічних рішень.
Організація переходу на випуск нової продукції