Класифікація тракторів

Трактор – це самохідна колісна або гусенична машина призначена для виконання в агрегаті з начіпними, напівначепними або причепними машинами і знаряддями сільськогосподарських, дорожніх, будівельних, землерильних, транспортних, меліоративних, лісогосподарських та інших робіт.

Трактори класифікують за призначенням, типом ходових систем, номінальним тяговим зусиллям і розміщенням основних механізмів, агрегатів і систем.

За призначенням сільськогосподарські трактори поділяють на трактори загального призначення, просапні, універсально-просапні, спеціалізовані на вирощуванні сільськогосподарських культур (винограникові, рисові, садівничі, буряківничі та ін.), для роботи в різних умовах експлуатації (гірські, болотохідні, тепличні), а також на малогабаритні та мотоблоки.

Трактори загального призначення виконують енергоємні технологічні операції в рослинництві (оранка, суцільна культивація, розпушування, внесення добрив, дискування важкими боронами і т.д.) і кормовиробництві. Основні вимоги до таких тракторів: високі тягові якості, низький тиск на ґрунт.

Просапні трактори виконують роботи з посіву, догляду і збирання просапних культур у міжряддях різної ширини. Крім того, до 60 % часу їх використовують на транспортних роботах і обмежено на оранці й інших енергоємних операціях. Отже, вимоги до них визна­чають операції міжрядного обробітку просапних культур, до них належать необхідність регулювання колії ходової системи та агротех­нічного просвіту відповідно до ширини міжрядь і висоти рослин, висока маневреність і керованість під час руху агрегату в міжряддях.

Універсально-просапні трактори поєднують характеристики двох попередніх груп тракторів, але їх обмежено використовують на роботах з підготовки ґрунту.

Спеціалізовані трактори мають характерні конструктивні особливості для обробітку відповідних видів сільськогосподарських культур у різних ґрунтово-кліматичних умовах.

За типом ходових систем (рушіїв) трактори поділяють на колісні і гусеничні. Колісні трактори порівняно з гусеничними універсальніші і швидкохідніші, однак мають недостатню прохід­ність, особливо на ґрунтах з підвищеною вологістю.

Сільськогосподарські трактори залежно від конструкції ходової системи позначають індексами "К" – колісний, а гусеничний рушій не позначається. Цифра перед "К" – це загальне число коліс, після – число ведучих коліс. До позначення додають також літеру "а" або "б", які характеризують конструкцію трактора. Наприклад, позначення 4К2а: 4-колісний трактор із двома ведучими колесами, напрямні колеса меншого діаметра; 4К4б: 4-колісний трактор, усі його колеса ведучі й однакового діаметра.

За типом остова трактори поділяють на рамні (мають остов – клепану або зварну раму, ДТ-75); безрамні (мають остов, утворений з’єднанням окремих частин трактора, Т-25); піврамні (остов утворений корпусами механізмів заднього моста, двома балками прикріпленими болтами або привареними до корпусу заднього моста і поперечкою, що зв’язує лонжерони в передній частині, Т-150К).

За номінальним тяговим зусиллям (тобто здатністю трактора розвивати певну силу тяги за повного завантаження двигуна на нижчих робочих передачах) сільськогосподарські трактори поділя­ють на 10 класів (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Тягові класи сільськогосподарських тракторів

Тяговий клас	Значення номінального тягового зусилля, кН	Тяговий клас	Значення номінального тягового зусилля, кН
0,2	1,8 – 5,4	3	27 – 36
0,6	5,4 – 8,1	4	36 – 45
0,9	8,1 – 12,6	5	45 – 54
1,4	12,6 – 18	6	54 – 72
2	18 – 27	8	72 – 108

Тракторна промисловість України випускає трактори, що розвивають тягове зусилля від 2 до 50 кН.

За розміщенням механізмів, агрегатів і систем трактори поділяють на моноблокове і роздільно-агрегатне компонування.

Для моноблокового компонування трактора характерне переднє розміщення двигуна і заднє (над задньою віссю) розміщення кабіни, а також керовані передні колеса, діаметр яких менший, ніж задніх.

Трансмісію виконують в одному блоці і жорстко з’єднують із двигуном. Таку схему мають в основному трактори з номінальним тяговим зусиллям 6-20 кН (ХТЗ-2511, Т-25А, ХТЗ-5020, трактори ЮМЗ, МТЗ і т.д.), хоча чимало закордонних фірм використовують її і для тракторів з номінальним тяговим зусиллям понад 30 кН.

У разі роздільно-агрегатного компонування двигун і кабіна зміщені наперед, передні і задні колеса однакових розміру і вантажопідйомності. За такою схемою виготовляють в основному колісні трактори загального призначення з номінальним тяговим зусиллям 30 кН і вище (серія тракторів ХТЗ-170, К-701 і т.д.), а також гусеничні трактори цього класу.