Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кальницький_правка.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆
    1. Класифікація торгів

Існує чимало класифікаційних ознак, за якими групуються торги, основні з яких наведено в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1

Класифікація торгів* Cформовано на основі [4, с. 173–175]

Ознака

Види торгів

Характеристика торгів

За доступом учасників

Відкриті

Можуть брати участь всі бажаючі

Закриті

Обмежене коло потенційних постачальників

За способом проведення попе­реднього добору претендентів організаторами торгів

З попередньою кваліфікацією учасників

Відсікання шляхом попередньої кваліфікації недостатньо фінансово, технічно, професійно сильних учасників

Без попередньої кваліфікації учасників

Розгляд пропозицій всіх учасників торгів

За участю в торгах іноземних оферентів

з участю іноземного оферента

До участі в конкурсі допускаються іноземні учасники

Без участі іноземного оферента

Учасниками торгів є лише вітчизняні постачальники

Продовження таблиці 10.1

За участю оферентів у процедурі торгів і оголошені їхніх результатів

Гласні

Учасники торгів беруть участь у процедурі торгів та оголошенні їхніх результатів

Негласні

Процедура торгів здійснюється лише уповноваженими учасниками (організатором, тендерним комітетом)

За кількістю оферентів

Одиничні

Характеризуються наявністю одного оферента

З більшою ніж один кількістю учасників

Кількість учасників торгів не обмежується

За національною належністю учасників

Національні

Внутрішні торги з вітчизняними учасниками

Міжнародні

Торги, учасники яких представляють різні країни

За рівнем торгів

Первинні

Проводяться замовником з метою визначення генерального підрядника (постачальника)

Вторинні

Проводяться генеральним підрядником (постачальником) з метою виявлення субпідрядників (субпостачальників)

За доступом учасників на торги вони поділяють на відкриті та закриті.

При проведенні відкритих торгів оголошення про них публікуються в офіційних друкованих виданнях, тому часто такі торги називають публічними. Такими їх вважають не тому, що вони анонсуються через відкриті публікації, а у зв'язку з можливістю участі в них усіх зацікавлених фірм.

Наприклад, по проектах, які фінансуються за рахунок позик, кредитів і гарантій Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), передбачається повідомлення про проведення відкритих торгів через щомісячний бюлетень ЄБРР «Procurement opportunities». Аналогічно Світовий банк видає двічі на місяць бюлетень «Development Forum Business» для анонсування відкритих торгів у межах проектів, які фінансує МБ.

В Україні оголошення друкуються у бюлетені «Вісник державних закупівель».

Різновидом відкритих торгів є торги з попередньою кваліфікацією.

На основі попередньої (досить стислої) інформації, наданої всім компаніям, які бажають взяти участь у торгах, здійснюється «відсікання» від подальшої участі компаній, недостатньо сильних у фінансовому, технічному, професійному та інших відношеннях. На другому етапі до торгів допускаються відібрані компанії з так званого «короткого списку».

Зазвичай відкриті торги проводять при розміщенні замовлень на відносно нескладні (досить типові) види устаткування, робіт і послуг, що їх можуть запропонувати численні фірми; водночас сума замовлень мас бути досить значною, з огляду на те. що витрати на проведення відкритих торгів є порівняно великими і час на підготовку і проведення їх (до підписання контракту) може розтягуватися на багато місяців.

Компанії, що виявили бажання взяти участь у відкритих торгах, викуповують в організаторів торгів (тендерного комітету) необхідну для підготовки своїх пропозицій тендерну документацію. Раніше цю документацію продавали за досить символічну плату — кілька десятків або сотень доларів. Останнім часом організатори торгів у деяких випадках почали піднімати ціну до кількох десятків тисяч доларів, маючи на меті:

1) відшкодувати свої витрати на підготовку тендерної документації (а іноді й проектної, на основі якої розробляється тендерна документація);

2) не дати змоги малопотужним компаніям взяти участь у торгах.

Запрошення до участі у закритих торгах розсилаються організаторами безпосередньо найвідомішим постачальникам, підрядникам, консультантам, що мають достатній досвід реалізації такого типу проектів. Компанії, що виявили бажання взяти участь у закритих торгах, зазвичай викуповують необхідну для підготовки пропозицій документацію.

Закриті торги проводять зазвичай під час закупівель дорогого сучасного устаткування з високими технічними характеристиками і на складні будівельно-монтажні роботи, що вимагають високої кваліфікації. Такі торги влаштовують на постачання комплектного устаткування, на підрядні роботи «під ключ», на проведення дослідницьких і проектних робіт тощо. Можна вважати, що друга фаза відкритих торгів з попередньою кваліфікацією фактично може перетворитися на закриті, коли організатори торгів на свій розсуд визначають коло компаній, які можуть подавати свої пропозиції.

Досить рідко застосовують одиничні торги: вони характеризуються наявністю одного оферента (наприклад власника патенту) для проведення спеціальних робіт чи постачань.

Існують також інші класифікації й угруповання торгів. Залежно від національної належності (юрисдикції) учасників їх поділяють на національні (внутрішні) й міжнародні. Якщо торги з якихось причин не відбулися (наприклад, кількість учасників була недостатньою чи виявлені факти порушення правил і процедур), проводяться повторні торги.

Існує також поняття вторинних торгів. Замовник проекту може провести первинні торги, на підставі яких визначається генеральний підрядник (постачальник). Далі останній проводить свої вторинні торги, на підставі яких виявляються субпідрядники (субпостачальники). Як правило, замовник проекту здійснює контроль за проведенням таких вторинних торгів, а іноді бере участь у затвердженні їхніх результатів [2].