6. Проблеми реалізації пріоритетних напрямів державної молодіжної політики у сімейно-побутовій сфері.

Становище сім'ї як структурної соціальної одиниці значною мірою відображає загальний стан усього суспільства, всі суперечності й наслідки процесів, які відбуваються в ньому. Досвід багатьох країн переконливо доводить, що зовнішні та внутрішні проблеми сім'ї більш ефективно вирішуються за допомогою спеціально організованої системи державної сімейної політики. Упродовж становлення незалежної України державна сімейна політика стала одним з найважливіших напрямів діяльності цен­тральних органів виконавчої влади, органів місцево­го самоврядування та громадськості.

В Україні розроблялися концептуальні підходи та ідеологія реалізації дер­жавної сімейної політики, ключові положення щодо відносин держави і сім'ї, законодавча база щодо за­безпечення правових гарантій суверенітету родини, балансу сімейних і суспільних інтересів, заходи, пов'язані з реалізацією основних функцій сім'ї та захистом соціально вразливих категорій сімей. Це дало змогу цілеспрямовано зосереджуватися на спе­цифічних та найбільш актуальних проблемах сім'ї, забезпечувати умови, необхідні для самостійного функціонування родини.

Успішність та ефективність подальшої розробки та реалізації державної сімейної політики значною мірою залежить від об'єктивної оцінки тих змін, які нінбулися в основних сферах життєдіяльності сімей.

Але за умов економічних і соціальних перетворень в Україні відбуваються і зміни у шлюбно-сімейній структурі населення. Зокрема, більш повно з’ясовано масштаби впливу труднощів перехідного періоду та прояви соціально-економічної та демографічної кризи у шлюбно-сімейній сфері буття.Зміни сімейного складу населення відбуваються під дією загального розвитку суспільства,я кий зумовлює структурно-функціональну трансформацію сім'ї .

До загальних довгострокових особливостей об'єктивного «механізму» формування сімейного складу населення в Україні відно­сяться: поширені орієнтації на роздрібнення сімей і, як наслідок, — переважання простих (нуклеарних) сімей; посилення регулювання кількості і термінів народження дітей в сім'ях, розповсюдження малодітності та надмірної однодітності; стійка тенденція формування підвищеної частки неповних сімей, які складаються з матері і дітей (частіше, ніж батька і дітей), внаслідок підвищеної розлученості і безшлюбного материнства; підвищене варіювання частки молодих сімей та розповсюдження різних форм шлюбно-сімейних стосунків, заснованих на консенсуальних (юридично неоформлених) шлюбах; значна і стійка частка сімей (порівняно з високоурбанізованими країнами світу), у складі яких перебувають один із батьків подружжя або інші родичі (як наслідок міцних родинних стосунків, властивих ментальності українського населення); поширення безшлюбної са­мотності та підвищення частки одинаків не лише у старшому, але і в молодшому шлюбному віці (як наслідок матеріальної невлаштова­ності, особливо відсутності житла тощо, підвищеної смертності у се­редньому і старшому віці, трудової міграції).

У системі цінностей, якими дорожить будь-яка цивілізована нація, особливе місце посідає здоровя людства. Стан репродуктивного здоровя характеризують показники народжуваності та ті показники здоровя жінок і дітей, інтегрованим відображенням яких є материнська та дитяча смертність.

Підстави для прогнозів щодо здоровя майбутніх поколінь дає аналіз стану здоровя вагітних, умов виношування плоду та результатів їх впливу на здоровя майбутньої дитини.

Окрему проблему і загрозу для репродуктивного здоровя становлять запальні хвороби статевих органів, які з часом призводять до позаматкової вагітності, виникнення новоутворень, збільшення викиднів, онкологічних захворювань, безпліддю.

Для того, щоб замкнути коло «здорові батьки - здорові діти – здорова молодь – здорова нація» необхідна консолідація зусиль медиків, педагогів, юристів, соціальних працівників, урядових і неурядових структур.

Одними з найгостріших проблем перехідного періоду стали: низькі стандарти заробітної плати в країні; підвищення рівня безробіття; посилення невідповідності якісних характеристик робочої сили сучасним вимогам економіки, і як наслідок, значні труднощі з працевлаштуванням населення за набутою спеціальністю; незадовільні умови проживання, малозабезпеченість і бідність сімей.