3. Крадіжки творів мистецтва і предметів культури

Цей вид злочинів особливо актуальне для таких країн, що мають давню історію розвитку (країни Європи, Південно-східний Азії, Африки, Центральної і Південної Америки). США з такою проблемою не стикається, а скоріше навпаки, їй частіше доводиться виявляти у себе і повертати господарям викрадені цінності. Статистика, що наводиться експертами ООН, така: щорічно викрадається понад 20000 предметів мистецтва на суму $ 4,5 млрд. Злочини цієї групи мають спільну характерну рису: їх здійснення неможливе без створення організованої групи і залучення до справи урядових чиновників (в основному митниці) і представників комерційних фірм. Типовий приклад - що виник нещодавно у Великобританії скандал навколо відомої аукціонної фірми "Сотбіс".Журналістське розслідування виявило, що співробітники цієї фірми охоче допомагали клієнтам переправляти контрабандою через кордон твори мистецтва, в тому числі і крадені. Ті ж співробітники активно співпрацювали з "кримінальними археологами" різних країн.  Ці злочини потенційно загрожують культурній спадщині всіх народів. Гробниці й пам'ятники розорялися ще з часів єгипетських фараонів. Але вдосконалення знарядь злочину і високий попит на предмети культури, а також простота їх транспортування дозволили міжнародним злодіям і грабіжникам розробити систему, яка дає можливість позбавити цілий регіон і навіть країну культурної спадщини. Установлено, що щорічно викрадається творів мистецтва на суму 4,5 млрд. дол. для продажу їх на світовому ринку. Зараз у розшуку знаходяться 45 тис. творів мистецтва, причому щомісяця цей список поповнюють 2 тис. нових предметів.

В Україні від злочинних посягань культура несе суттєві матеріальні, а частково й духовні втрати. Лише в галузі археології від незаконних "диких" розкопок такі втрати досягають астрономічних розмірів. Тільки у Бахчисарайському районі (Крім) пограбовано 90 відсотків могильників. На думку директора Кримської філії Інституту археології Національної академії наук України В. Міца, у результаті таких розкопок тільки з Кримського півострова протягом року за кордон вивозиться раритетів щонайменше на 60 мільйонів доларів.

Облік об'єктів культури є однією з умов їх виявлення, збереження й охорони. Однак на сьогодні в Україні досі не існує єдиної системи державного управління справою охорони пам'яток, яка розпорошена між кількома відомствами. Постановою Кабінету Міністрів Україні від 12 серпня 1992 р. № 466 започатковано ведення Державного реєстру національного культурного надбання, до якого заносяться об'єкти матеріальної й духовної культури виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, у т.ч. пам'ятки історії, археології, містобудування й архітектури, мистецтва, документальні пам'ятки та інші об'єкти, що становлять виняткову цінність для історії, культури, етнології чи науки взагалі. З 1992 р. Такій реєстр не створено, що обумовлює неможливість використання можливостей Інтерполу у розшуку викрадених предметів