13. Методичні рекомендації щодо розвитку пізнавальних інтересів у’чдвт початкових класів на уроках математики

> розвитку пізнавальної діяльності молодшого школяра особливу роль відіграє цікавість

Ще К. Д. Ушинський радив вміщувати елементи цікавості, ігрові моменти в навчальну працю учнів для того, щоб процес пізнання був більш продуктивним.

Гра займає значне місце в перші роки навчання дітей у школі. На початку учнів цікавить тільки сама форма іри, а потім уже гой матеріал, без якого не можна брати участь у грі.

Під час гри учні непомітно для себе виконують різні вправи, де їм

самим доводить ;я порівнювати, виконувати арифметичні дії, тренуватися в усному рахуванні, розв'язувати задачі. Гра вимагає від учнів пошуку, збуджує інтерес до перемоги, а, отже, діти намагаються бути швидкими, кмітливими, чітко виконувати завдання, дотримуватися правил гри.

В іграх, особливо колективних, формуються і моральні якості дитини. Під час гри діти вчаться надавати допомогу товаришам, зважати на думки та інтереси інших, стримувати свої бажання. У дітей розвивається почуття відповідальності, колективізму, виховується дисципліна, воля, характер.

Введення ігор та ігрових ситуацій на уроці робить процес навчання цікавим та захоплюючим, створює у дітей робочий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких вирішується те або інше розумове завдання, посилює пізнавальний інтерес дітей до предмету, до пізнання ними навколишнього середовища. Прийоми слухової, зорової, рухливої наочності, цікаві питання, завдання-жарти,

мОмсНЇЙ несподіванки сприяють активізації розумової ДІЯЛЬНОСТІ.

Наведемо деякі приклади завдань, в результаті яких відбувається розвиток пізнавальних інтересів в учнів молодшого шкільного віку на уроках

м ЗХ£МЗТИКИ.

1. Гра «Кінцівки».

Я починаю речення, а ви його повинні закінчити. Але для цього вам *

потрібно подумати, щоб кінцівка речення була правильна по смислу:

• Якщо Оля сидить позаду Тоні, то Тоня... (сидить попереду Олі).

• Знаючи, що Оденка та Зі на живуть в різних будинках, але на одній і

тій же вулиці, закінчи речення: «Якщо Зі на вийшла з дому одночасно з Оденком».. те© (Сйішшш гашиш зв довшу (Ш&шшент т Шншф.

2. Гра «Веселий рахунок».

Виконуються парами. Виграє той. хто швидше назве і покаже числа попорядку від 1 до 10 (можна навпаки: від 10 до 1}.

10	4	8	5	1
б	3	7	2	9

Н

*

а таких уроках ставиться мета прищепити любов до математики

*

учням із різними математичними здібностями, розвивати пізнавальний інтерес у дітей молодшого шкільного віку. Адже усі намагаються виконати завдання, усі хочуть бути першими й найкращими.

Отже, введення до навчального процесу гри або ігрової ситуації, приводить до того, що учні, захоплені грою, непомітно для себе набувають певних знань, вмінь, навичок з математики. Завдяки цьому у них розвивається пізнавальний інтерес, що сприяє активній, продуктивній діяльності на уроках і в майбутньому.

Але гра не повинна бути метою, а повинна бути засобом розвитку пізнавального інтересу та цікавості до предмету, тому під час її організації необхідно дотримуватись наступних вимог:

о правила гри повинні бути простими, точно сформульованими.

Матеріал гри повинен бути під силу всім дітям; о дидактичний матеріал повинен булги простим щодо виготовлення та використання;

о гра цікава у тому випадку, коли в ній бере участь кожна дитина;

о підведення підсумків гри повинно бути справедливим і чітким [11, с. 1-16].

Виділимо ще ряд умов, які значно впливають на формування й

розвиток пізнавальних інтересів:

❖ організація на уроці колективної, групової та парної робіт;

*> нова інформація повинна обов'язково бути дов’язана з життєвим досвідом дитини;

*> застосовувати на уроках технічні засоби навчання, різноманітну

наочність, що сприяє не тільки глибокому⁷ усвідомленню необхідних понять га їх властивостей, а й формуванню інтересу;

ч

-> тактика керування вчителем навчальним процесом повинна бути продумана і майстерно організована, гнучка й різноманітна,

і

Ч»

і

емоційна, із застосуванням різних, форм, методів, засобів та

прийомів навчальної діяльності;

*

організація навчального процесу має відбуватися у формі

співпраці між учителем та учнем;

учні повинні розуміти навіщо їм необхідні знання, що дає

вчитель;

у

❖

читель має сприяти формуванню в учнів мотивації досягнення успіху;

❖ учитель має забезпечувати умови для самостійної, активної діяльності дитини на уроці. Це сприяє розвитку розумової активності, формуванню пізнавальної потреби особистості.

Отже, видно, що лише цілеспрямована, цілісна і системна робота вчителя з учнями забезпечує формування пізнавального інтересу дитини.

Висновки до розділу 2

У даному розділі ми проаналізували перспективний досвід вчителів початкових класів Сташкевич Світлани Анатоліївни, Назаренко Ольги Миколаївни, Строгонової Людмили Вікторівни, Власенко Олени

Михайлівни, провели експериментальне дослідження і з’ясували, що висунута гіпотеза підтвердилася.

Вивчення математики в початковій школі забезпечує оволодіння учнями системою математичних знань, умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті та достатніх для успішного оволодіння іншими предметами і забезпечення наступності із основною ланкою школи.

Вивчення математики створює широкі можливості для розвитку розумовах здібностей молодших школярів: памяті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, інформаційної культури, формування

первинних у мінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати

52

реальні ситуації. За рахунок математики у дітей розвиваються пізнавальні інтереси.

Виховання пізнавального інтересу одне з провідних завдань сучасного

уроку. Досягти оптимального результату у цій справі допомагає спільна

праця педагога й учнів.

Також було виділено ряд умов та роль дидактичних Ігор, які сприяють

розвитку пізнавального інтересу в учнів молодших класів на основі отриманих результатів дослідження, зроблених висновків, а також аналізу перспективного досвіду вчителів.

Нині в теорії і практиці навчання перед сучасною школою особливо гостро стоїть проблема розвитку пізнавальних інтересів, якій надають винятково важливого значення в навчально-виховному процесі.

Цією проблемою займалося багато педагопв, психологів та науковців таких, як С. Л. Рубінштейн, Л. І Божович, В.А.Крутецький, О. Г. Ковальов, Н.Г. Морозова, Г. І. Щукіна та багато інших, які висвітлювали роль

пізнавального інтересу у навчально-виховному процесі.

Ми довели, що інтерес позитивно стимулює, активізує всі без винятку психічні процеси і тим самим робить діяльність учня енергійнішою, повноціннішою, активно сприяє розвитку таких цінних якостей особистості,

як цілеспрямованість, наполегливість у досягненні поставленої мети.

Здійснивши теоретичний аналіз досліджуваної проблеми у першому розділі дипломної роботи ми представили загальні поняття про пізнавальний інтерес, розглянули та проаналізували складну структуру пізнавального інтересу, його ознаки, прояви, а також показники пізнавального інтересу у навчальній діяльності, види стимуляції пізнавального інтересу у навчанні.

П

^т^мшових класів, м. Баранівка, Житомирська область) з даної проблеми, у ^ругом> розділі ми розробили й провели експериментальне дослідження шжздвадьного інтересу на уроках математики.

Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:

^ для формування пізнавального інтересу потрібне обов’язкове поєднання різних методів, прийомів, засобів навчання:

54

роаналізувавши набуті знання та перспективний досвід Сташкевич Г вітлани Анатоліївни (вчитель-методист Баранівської гімназії, Житомирської області), Строгонової Людмили Вікторівни (вчитель початкових класів, вчитель-методист, ЗОНІ №88, м. Донецьк), Власенко Олени Михайлівни (вчитель І категорії, спеціалізована фізико-математична шкот І-ІІІст. №35, м. Донецьк), Назаренко Ольги Миколаївни (вчитель

великого значення для розвитку пізнавального

інтересу має використання ТЗН. різних схем, таблиць,

карток, наочності;

* організація навчального процесу має відбуватися у формі співпраці між учителем та учнем;

^ тактика керування вчителем навчальним процесом новинка бути продумана і майстерно організована, гнучка, різноманітна й емоційна;

^ на уроці повинно мати місце поєднання колективної,

групової та парної робіт;

^ має бути обов’язкове використання додаткової інформації на уроках, використання таких форм роботи, які викликають в учнів подолання труднощів та радість перемоги;

^ повинна забезпечуватися максимальна

відповідальність змісту навчального матеріалу рівню розумового розвитку школяра.

Для підвищення інтересу до навчання треба постійно всебічно стимулювати пізнавальну діяльність учнів. Для цього потрібно

використовувати різні методи, прийоми, форми та засоби навчання, добре продумувати план уроку, вміло організовувати самостійну, групову та парну роботу школярів.

Пізнавальний інтерес розглядається як рушійна сила активізації розвитку пізнавальної самостійності учнів, підвищення «фектшшюсті навчальної діяльності.

^гінтерес дитини до навчання виступає великою рушійною силою, бо саме він відкриває науці шлях до серця дитини. Завдяки інтересу дитяча думка трежикає до оточуючих.

Пізнавальним інтерес наполегливо відшукує зв'язки, і, переборовши

перешкоди, досягає радісного осяяння, коли невідоме викривається в усій *

логічній цілісності, красі.

Список використаних джерел

1. А ктуальные вопросы формирования интереса в обучении: Учебное пособие / Под ред. Г.И.Щукиной.- М.,1984.

2. Бабанский Ю. К. Проблемы совершенствования методов обучения на уроке // Народное образование. - 1979. - № 6. - С. 105 - 111.

3. Бабанский Ю. К. Рациональная организация учебной деятельности. - М.: Знание, 1981. - 96 с.

4. Богданович М. В. Математика: Шдруч. для 2 кл. - К.: Освіта, 2002 - С.159.

5. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте: Псих. Исследования. - М.: Просвещение, 1968. - 287с.

6. Божович Л. И. Познавательные интересы и пути их изучения.- М.: АПН РСФСР, 1975. - 176 с.

7. Буряк В. К. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школярів // Рідна школа. - 2001. - № 9. — С. 49 — 53.

8. Васьківська С. В. Навчати вчитися // Початкова школа. - 1994. - № 6. -С. 10-12.

9. Вишковський 1. Методи активізації пізнавальної діяльності // Психолог. — 2004. - № 21 — 22. — С. 100-114.

10. Вікова психологія / За ред.. Г. С. Костюка.: К., Рад. школа. - 1976. -

272 с.

11. Власенко О. М. Навчальна гра як засіб розвитку дитячих інтересів// Початкове навчання та виховання. - 2007. - № 4 (116). - С.1-16.

12. Власова О. L Педагогічна психологія : Навч. посібник - К.: Либідь, 2005. - 264 с.

¹ 3. Володина Л. Формирование познавательных интересов у детей (1-4

класс) і і Начальная школа. - 1987. - № 5. -С. 61 - 64.

-* Волошина В., Любов Л. До школи зі стійким пізнавальним інтересом Початкова школа. - 2003. - № 4. - С. 12.